Рішення № 139509918, 07.09.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 695/2324/26

номер провадження 2/695/2402/26

07 вересня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м.Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» (далі позивач) з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.01.2022 відповідач подав до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІЗІ КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» заяву на отримання кредиту № 487466 в якій разом з вказівкою особистих анкетних відомостей просив видати йому кредит в розмірі 9 000 грн 00 коп. 5 січня 2022 року на підставі вказаної заяви між ТОВ «ІЗІ КЕРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 334466. Відповідно до умов кредитного договору № 334466 від 05.01.2022 Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 9 000 грн 00 коп. на особисті потреби, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом Кредитодавцю відповідно до умов зазначених у Договорі. ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» в повному обсязі було виконано свої зобов`язання за кредитним договором № 334466 від 05.01.2022, а саме надавши відповідачу кошти на особисті потреби у розмірі визначеному цим договором. Однак, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по Договору, не сплачував щомісячні платежі за кредитом та проценти за користування кредитом, тим самим допускаючи порушення умов Кредитного договору. 26 березня 2025 року ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» уклали Договір факторингу № Ф-25/2, відповідно до умов якого, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №334466 від 05.01.2022. Станом на 26.03.2025 відповідно до Реєстру боржників сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №334466 від 05.01.2022 перед новим кредитором ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає 5 430 грн 00 коп., з яких: 5 418 грн 00 коп. прострочена заборгованість по тілу кредиту, 12 грн 00 коп. прострочені проценти за кредитом.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзиву та заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надав.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Згідно із прохальною частиною позовної заяви, представник позивача просить здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибув, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно дост. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає, як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст.6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положенняст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав , у силу положень ч. 1ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судові засідання, у порядку статті 280 ЦПК України, за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи суд встановив, що 05.01.2022 ОСОБА_1 подав до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заяву на отримання кредиту № 487466, в якій разом з вказівкою особистих анкетних відомостей просив видати йому кредит у сумі 9 000 грн 00 коп.

05 січня 2022 року між відповідачем та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» було укладено кредитний договір №334466 (далі кредитний договір), за умовами якого кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 9 000 грн 00 коп. на особисті потреби, в Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору, сума кредиту, яка зазначена в цьому Договорі, надається Позичальнику в готівковій формі у національній валюті України не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього Договору.

Згідно із пунктом 5.1 кредитного договору, перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання Позичальником кредиту і складає 11 періодів.

Відповідно до пункту 5.2 кредитного договору, реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 1 807,79%.

Згідно з пунктом 5.4. кредитного договору, сума щотижневого платежу в рахунок повернення визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом повернення кредиту та сплати процентів (надалі Позичальник сплачує кредитодавцю 389,56% (процентів) річних від Суми кредиту з першого по 6 платіж та 2,09% (процентів) річних за всіма наступними платежами до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку з потижневою сплатою 14,98 % (процентів) з 1 по 6 платіж та 0,08% (процентів) за всіма наступними платежами до останнього платежу, за період дії Договору 90,28% (процентів).

Відповідно до пункту 5.7. кредитного договору, загальна сума всіх платежів Позичальника за Договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 16 654 грн 00 коп. Загальна вартість кредиту в грошовому виразі становить 16 654 грн 00 коп., що складає 9 000 грн 00 коп. суми кредиту та 7 654 грн 00 коп. процентів за користування кредитом, або 201,57% у процентному значенні.

Згідно з пунктом 10.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до пункту 26 кредитного договору, підписуючи даний Договір Позичальник підтверджує, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, у чіткій та зрозумілій формі отримав від Кредитодавця інформацію, необхідну для свідомого вибору та підписання цього Договору.

Згідно з розділом 7 кредитного договору «реквізити та підписи сторін», Позичальник власноручним підписом підписав кредитний договір №334466 від 05.01.2022 та отримав його примірник.

Крім того, ОСОБА_1 власноручним підписом підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до видаткового касового ордера від 05.01.2022 №22142445651554140 ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 9 000 грн 00 коп. від ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» на виконання умов кредитного договору №334466 від 05.01.2022.

Згідно з карткою 20250618-162705 обліку виконання кредитного договору №334466, станом на 18.06.2025 ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору №334466 від 05.01.2022 у сумі 5 430 грн 00 коп., з яких: 5 418 грн 00 коп. тіло кредиту та 12 грн 00 коп. відсотки.

18 серпня 2025 року ТОВ «ФІНАНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги до нього за кредитним договором №334466 від 05.01.2022, надіславши повідомлення від 18.08.2025 №08-25/5620/Ф.

26 березня 2025 між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №Ф-25/2 (далі договір факторингу), за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна договору) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості).

Відповідно до пункту 1.2. договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта до Боржників за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами. Разом з Правом Вимоги до Фактора переходять також всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред`явлення претензій Боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду, право на всі суми, які Фактор одержить від Боржників на виконання його вимог.

Згідно із пунктом 1.4 договору факторингу, права Вимоги переходять до Фактора з дати оплати Фактором Клієнту суми фінансування (Ціни Продажу), що передбачена цим Договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Фактором та Клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається.

Перехід від ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» прав вимоги за кредитним договором №334466 від 05.01.2022 стверджується платіжною інструкцією №59 від 24.07.2025 та реєстром боржників №1 від 26.03.2025 до договору факторингу №Ф-25/2 від 26.03.2025, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у сумі 5 430 грн 00 коп. за кредитним договором №334466 від 05.01.2022.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

У силу вимогст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписомст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Кредитний договір №334466 від 05.01.2022 укладений між відповідачем та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» підписано ОСОБА_1 власноручним підписом.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Перехід від ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» прав вимоги за кредитним договором №334466 від 05.01.2022 стверджується платіжною інструкцією №59 від 24.07.2025 та реєстром боржників №1 від 26.03.2025 до договору факторингу №Ф-25/2 від 26.03.2025, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у сумі 5 430 грн 00 коп. за кредитним договором №334466 від 05.01.2022.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» надало належні і допустимі докази укладення між відповідачем та ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» кредитного договору №334466 від 05.01.2022.

Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Усупереч умовам договору відповідач свої зобов`язання не виконав. Після відступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за договором.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» за кредитним договором №334466 від 05.01.2022 у сумі 5 430 грн 00 коп., а саме: 5 418 грн 00 коп. прострочена заборгованість за тілом кредиту та 12 грн 00 коп. прострочені проценти за кредитом.

При цьому, суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп.

Керуючись ст.4,12,13,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» (01042, Київська область, м. Київ, вул. Саперне поле, 12, офіс. 1007, код ЄДРПОУ 42436323) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за договором №334466 від 05.01.2022 у сумі 5 430 (п`ять тисяч чотириста тридцять) грн 00 коп., а саме: 5 418 (п`ять тисяч чотириста вісімнадцять) грн 00 коп. прострочена заборгованість за тілом кредиту та 12 (дванадцять) грн 00 коп. прострочені проценти за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська