Постанова № 139509461, 07.09.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1012/26

07.09.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нивотрудова Дніпропетровської області, українця, громадянина України, військовослужбовця, займає посаду заступника командира роти радіаційної, хімічної, біологічної розвідки з психологічної підготовки персоналу військової частини НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №70 про вчинення адміністративного правопорушення від 27 серпня 2026 року молодший лейтенант ОСОБА_1 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира роти радіаційної, хімічної, біологічної розвідки з психологічної підготовки персоналута будучи військовою службовою особою, відповідальною за оформлення матеріалів і справ про військові адміністративні правопорушення, надсилання їх на розгляд до суду та ведення діловодства у таких справах, включаючи ведення журналів обліку протоколів про військові адміністративні правопорушення, збір узагальнення, аналіз та облік інформації про військові адміністративні правопорушення у військовій частині НОМЕР_1 , неналежно виконав покладені на нього службові обов`язки.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28 липня 2026 року за № 398/нагд молодшого лейтенанта ОСОБА_1 визначено відповідальною особою за організацію обліку адміністративних правопорушень, складення та формування матеріалів, а також підготовку і подання звітності щодо адміністративних правопорушень в/ч НОМЕР_1 .

Всупереч вимогам статей 11, 12, 14, 16, 72, 73 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 2 розділу II Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх обліку у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року № 604, ОСОБА_1 не забезпечив надсилання у встановлений п`ятиденний строк до органу управління Військової служби правопорядку та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони за місцем виконання військовою частиною завдань за призначенням належним чином завірених копій:

протоколу № 199/45 від 24.07.2026, складеного відносно ОСОБА_2 ;

протоколу №199/44 від 31.07.2026, складеного відносно ОСОБА_3 ;

протоколу №199/43 від 31.07.2026, складеного відносно ОСОБА_4 .

Також, згідно протоколу №71 про вчинення адміністративного правопорушення від 28 серпня 2026 року молодший лейтенант ОСОБА_1 не забезпечив надсилання у встановлений п`ятиденний строк до органу управління Військової служби правопорядку та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони за місцем виконання військовою частиною завдань за призначенням належним чином завірених копій:

протоколу № 199/42 від 31.07.2026, складеного відносно ОСОБА_5 ;

протоколу №199/57 від 02.08.2026, складеного відносно ОСОБА_6 ;

протоколу №199/46 від 05.08.2026, складеного відносно ОСОБА_7 .

Окрім того, згідно протоколу №72 про вчинення адміністративного правопорушення від 31серпня 2026 року молодший лейтенант ОСОБА_1 не забезпечив надсилання у встановлений п`ятиденний строк до органу управління Військової служби правопорядку та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони за місцем виконання військовою частиною завдань за призначенням належним чином завірених копій:

протоколу № 199/56 від 06.08.2026, складеного відносно ОСОБА_8 ;

протоколу №199/47 від 06.08.2026, складеного відносно ОСОБА_9 ;

протоколу №199/48 від 08.08.2026, складеного відносно ОСОБА_10 .

Також, згідно протоколу №73 про вчинення адміністративного правопорушення від 01 вересня 2026 року молодший ОСОБА_11 не забезпечив надсилання у встановлений п`ятиденний строк до органу управління Військової служби правопорядку та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони за місцем виконання військовою частиною завдань за призначенням належним чином завірених копій:

протоколу № 199/49 від 08.08.2026, складеного відносно ОСОБА_12 ;

протоколу №199/50 від 08.08.2026, складеного відносно ОСОБА_13 ;

протоколу №199/51 від 05.08.2026, складеного відносно ОСОБА_14 .

Окрім того, згідно протоколу №74 про вчинення адміністративного правопорушення від 02 вересня 2026 року молодший ОСОБА_11 не забезпечив надсилання у встановлений п`ятиденний строк до органу управління Військової служби правопорядку та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони за місцем виконання військовою частиною завдань за призначенням належним чином завірених копій:

протоколу № 199/52 від 08.08.2026, складеного відносно ОСОБА_15 ;

протоколу №199/54 від 10.08.2026, складеного відносно ОСОБА_16 ;

протоколу №199/55 від 11.08.2026, складеного відносно ОСОБА_5 .

Факт не направлення зазначених копій протоколів виявлено 26 серпня 2026 року під час перевірки відомостей бази вхідної кореспонденції Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та підтверджено інформацією військової частини НОМЕР_1 за вих. №2783/4211 від 26 серпня 2026 року, копією Журналу обліку протоколів про військові адміністративні правопорушення у військовій частині НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 в умовах особливого періоду неналежно виконав покладені на нього службові обов`язки через недбале ставлення до них, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 07.09.2026 адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП об`єднані в одне провадження № 627/1012/26 (провадження №3/627/384/2026).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до судового засідання подав заяву, в якій просить розглянути справи про адміністративні правопорушення відносно нього без його участі, вину визнає у повному обсязі, фактичні обставини справи не заперечує та просить застосувати мінімальне адміністративне стягнення.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ч.2. ст.172-15 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, дійшов таких висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписами ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Положеннями статей 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначені обов`язки військовослужбовців, якими зокрема визначено, що військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, наказів командирів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу виконувача обов`язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено та діє по теперішній час.

На даний час у державі продовжує діяти особливий період.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою покладених на неї службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, вчиненому в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення № 70 від 27 серпня 2026 року;

протоколом про адміністративне правопорушення № 71 від 28 серпня 2026 року;

протоколом про адміністративне правопорушення № 72 від 31 серпня 2026 року;

протоколом про адміністративне правопорушення № 73 від 01 вересня 2026 року;

протоколом про адміністративне правопорушення № 74 від 02 вересня 2026 року;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю, вказав, що вказані порушення сталися через службову завантаженість справами, щиро кається у вчиненому;

заявою ОСОБА_1 , що міститься в матеріалах справ про адміністративні правопорушення;

копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;

витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.07.2026 №211 про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника командира роти радіаційної, хімічної, біологічної розвідки з психологічної підготовки персоналу військової частини НОМЕР_1 ;

витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.07.2026 №398/нагд «Про визначення відповідальної особи за організацію обліку, складання, формування та звітування щодо адміністративних правопорушень»;

функціональними обов`язками пзаступника командира роти з психологічної підтримки персоналу;

інформацією військової частини НОМЕР_1 за вих. № 2783/4211 від 26 серпня 2026 року;

копіями протоколів про адміністративні правопорушення, складеними посадовими особами військової частини НОМЕР_1 ;

копією журналу обліку протоколів військової частини НОМЕР_1 ;

службовою характеристикою на ОСОБА_1 .

Досліджені докази є належними, допустимими та узгоджуються між собою. Визнання ОСОБА_1 вини відповідає фактичним обставинам, зафіксованих у протоколах про адміністративні правопорушення, та підтверджується іншими матеріалами справи.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у неналежному виконанні покладених на нього службових обов`язків через недбале ставлення до них в умовах особливого періоду доведена поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП, обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , визнання ним вини та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19.

Системний аналіз ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від обов`язку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 36, 40-1, 172-15, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп, який зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA778999980314030542000020613, Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя В. А. Каліберда