Рішення № 139509031, 04.09.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/4210/25

2/572/382/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.

за участю секретаря судових засідань Тарасюк О. М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11480 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що 08.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1547339, згідно якого остання отримала кредит в сумі 3500 грн. зі сплатою 1,9% за день користування кредитом строком на 30 днів із продовженням строку кредитування до 120 календарних днів з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту у випадку допущення заборгованості. Оскільки позивач на підставі договору факторингу № 2-07/09/2021 від 07.09.2021 року набув статусу нового кредитора стягувача за договором, просив стягнути суму заборгованості з відповідачки на його користь.

Ухвалою від 01 вересня 2025 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

ОСОБА_1 подала відзив на позов, в якому позову не визнала. Про обставини відступлення позивачеві права вимоги за договором вона не була повідомлена, у справі відсутні документи, які б підтверджували відступлення права вимоги, позивачем не надані розрахунки заборгованості, під час дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності за прострочення боргу, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, розмір витрат не професійну правову допомогу не обґрунтований.

Представник відповідача Пархомчук С. В. подав відзив на позов, в якому просив відхилити доводи відповідачки ОСОБА_1 . Надав розрахунок заборгованості за період з 8 лютого 2021 року по 8 червня 2021 року. Проценти нараховані у відповідності до умов договору, які погодила відповідачка і не є штрафними санкціями. Неповідомлення про відступлення права вимоги не звільняє відповідачку від виконання зобов`язань. Перебіг строків давності зупинявся в зв`язку з карантином, а в подальшому - в зв`язку із введенням воєнного стану. Витрати на професійну правову допомогу підтверджені документально. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору та договору факторингу, які регулюються главами 71, 73 ЦК України.

08.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1547339 у письмовій формі у вигляді електронного документа, підписаного позичальником шляхом підтвердження одноразового ідентифікатора, згідно якого остання отримала кредит в сумі 3500 грн. зі сплатою процентів у розмірі 1,9 % за день користування кредитом строком на 30 днів із продовженням строку кредитування до 120 календарних днів з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту у випадку допущення заборгованості.

ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3500 грн. отримала, про що свідчить інформаційна довідка від 08.02.2021 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 11480 грн., з яких 3500 грн. - основна сума боргу, 7980 грн. - заборгованість за процентами.

07.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № 1-07092021, відповідно до умов якого, акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників фактор набув права грошової вимоги до відповідачки, тобто статусу нового кредитора стягувача за договором № 1547339 від 08.02.2021 року.

07.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Сіті Фінанс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" укладено договір відступлення прав вимоги № 2-07/09/2021, відповідно до умов якого, акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідачки, тобто статусу нового кредитора стягувача за договором № 1547339 від 08.02.2021 року.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Велика Палата Верховного Суду 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 дійшла такого висновку: проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики, визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.

Доводи відповідачки ОСОБА_1 про звільнення від відповідальності під час дії воєнного стану не ґрунтуються на положеннях закону та укладеного договору. Нарахування процентів здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані проценти не носять штрафного характеру, а є процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Оскільки, новий кредитор у зобов`язанні домовився з первісним кредитором про заміну кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення новому кредитору права вимоги по грошових зобов`язаннях позичальників первісного кредитора; була дотримана визначена законом форма зміни кредитора, позивачем надані письмові докази про передачу йому первісним кредитором документів щодо зобов`язань відповідачки, суд вважає заявлену вимогу нового кредитора до боржника правомірною.

Неповідомлення боржника про укладення договору факторингу та відступлення права вимоги не робить такий договір недійсним і не звільняє боржника від обов`язку повернути борг.

Щодо застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої, п`ятої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був скасований з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05:30 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та тривав на час звернення позивача до суду з позовом (5 серпня 2025 року).

Строк позовної давності за заявленими вимогами, на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважається продовженим з дня, коли позивачеві стало відомо про порушення його прав, на підставі пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також впродовж дії правового режиму воєнного стану, а отже заперечення відповідачки про пропущення такого строку позивачем є безпідставними.

Доводи позивача, що ОСОБА_1 порушила строки повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом, є доведеними, позов слід задовольнити, стягненню з відповідачки підлягає заборгована сума кредиту, процентів та судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 09/07/2025 від 09 липня 2025 року,копію акту про отримання правової допомоги від 01.10.2025 року, копію рахунку від 01.10.2025 року, копію квитанції про оплату правової допомоги від 01.10.2025 року, де витрати на професійну правничу допомогу визначені в розмірі 10500 грн.

При визначенні розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу суд враховує складність справи, яка є малозначною (справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без участі сторін), реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумність розміру цих витрат.

Суд, керуючись принципами справедливості та верховенства права, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною, є завищеним щодо іншої сторони спору, та підлягає зменшенню до 3000 грн.

На підставі ст. ст. 526, 629, 1048, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (вул. Саперне Поле, буд. 12/1008, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44002941) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» 11480(одинадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору та 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 4 вересня 2026 року.

Суддя: Березень Ю. В.