Постанова № 139508807, 04.09.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Справа № 563/913/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Загородько Н.А., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1

- за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

17.05.2026 о 11 год. 40 хв. у с. Стовпин Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 повторно протягом року, керував електричним колісним транспортним засобом мопедом «FADA», який приводиться в рух за допомогою електродвигуна, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

З огляду на практику, викладену в рішеннях ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року та у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду.

Однак, зазначені процесуальні обов`язки ОСОБА_1 виконано не було, йому було достовірно відомо про наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього. Однак, протягом тривалого періоду часу ОСОБА_1 жодних дій направлених на отримання інформації щодо зазначеного провадження здійснено не було.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення особи про судовий розгляд.

За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.9 (а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, окрім іншого полягає у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 668196, актом огляду на стан сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспорного засобу з метою виявлення стану сп"яніння, довідкою ІПНП, адмінпрактикою, відеозаписом події, постановою Корецького районного суду від 19.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ч.2 ст.130 КУпАП.

Диспозиція ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.

Пунктом 1.10. ПДР передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Однак, при цьому норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі №127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керував велосипедом марки "FADA", який має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людини.

З огляду на вищевикладене, такий велосипед, на якому встановлено електродвигун і, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням яким в стані алкогольного сп`яніння, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.

Порушень в процесі оформлення адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , не встановлено.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ч.2 ст.130, 283, 284 КУпАП,

постановив :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення - штраф в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. на рахунок № UA218999980313020149000017001, код отримувача ЄДРПОУ 38012494, призначення платежу 21081300 адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на рахунок № UA478999980313171206000017521, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38012494.

Штраф має бути сплачений упродовж 15 днів з дня вручення постанови. У разі несплати штрафу у вказаний строк, буде стягнуто подвійний розмір зазначеного штрафу на підставі ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області.

Суддя: Загородько Н.А