Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 556/2261/26
Номер провадження 2-о/556/192/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.08.2026 . Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Котик Л.О.,
при секретарі Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Володимирецька селищна рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні члена сім"ї -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, та перебування на утриманні члена сім"ї.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що заявниця до 29 січня 2004 року перебувала в офіційному зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .
Від спільного шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після офіційного розірвання шлюбу, а саме після 29 січня 2004 року відносини між нами збереглися, тобто вони з чоловіком ОСОБА_2 продовжили проживати разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, одним місцем проживання, спільним бюджетом. Займалися домогосподарством, приймали участь у вирощуванні городніх культур, дбайливо відносилася до будинку та надвірних споруд. Вони разом працювали за для сім`ї, утримували живність, робили ремонти, покращували благоустрій спільного проживання. Фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка.
19 жовтня 2023 року її співмешканця, цивільного чоловіка - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 було мобілізовано для проходження військової служби у Збройних Силах України.
Після призову вони постійно підтримували зв`язок по телефону.
ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 біля населеного пункту Хромове Донецької області.
Заявниця перебувала на постійному матеріальному утриманні та членом сім`ї ОСОБА_2 . Він систематично надавав їй кошти на придбання різних побутових речей для їх сім`ї. Свята, дні народження, вони святкували разом. Його допомога була постійним і основним засобом її існування. До мобілізації ОСОБА_2 заробляв на підзаробітках, кошти якого використовувалися на сімейні витрати, на утримання заявниці, тощо.
ОСОБА_1 отримує мінімальні кошти, звичайно, що така сума грошового забезпечення є недостатньою для закриття основних потреб: одяг, їжа, засоби особистої гігієни, медикаменти, поповнення тарифу мобільного оператора і тд.
Враховуючи малий розмір доходів заявниці, фактично, основним і постійним джерелом засобів для існування для неї була фінансова допомога від ОСОБА_2 . При цьому, кажучи про те, що допомога від ОСОБА_2 мала постійний характер, фактично він взяв на себе обов`язок щодо її утримання і цей обов`язок він виконував систематично, протягом досить тривалого часу, як до так і під час служби в лавах Збройних Сил України.
На підставі наведеного, просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 29 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 , до дня його смерті. Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 належала до членів сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 . Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в тому числі на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Вказана заява надійшла до суду 28 липня 2026 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 30 липня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку окремого провадження.
Заявниця в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.
Належним чином повідомлений представник Володимирецької селищної радив судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.
Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав:
ОСОБА_1 до 29 січня 2004 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження, серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , свідоцтвами про шлюб , серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 .
Згідно сповіщення №818 від 07 лютого 2024 року, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення, механізованого взводу, механізованої роти, механізованого батальйону військової частини НОМЕР_6 , призваний 19.10.2023 на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_8 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час мінометного обстрілу противника, отримав поранення несумісні із життям біля населеного пункту Хромове Донецької області.
Відповідно до акту обстеження сімейно-майнового стану від 20 липня 2026, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Також, актом обстеження сімейно-майнового стану від 20 липня 2026 року підтверджено, що вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні обов`язки та права.
До матеріалів справи долучені спільні фотокартки ОСОБА_1 з ОСОБА_2 .
Відповідно до меню та квитанції до прибуткового касового ордеру №129 від 13 лютого 2024 року, ОСОБА_1 оплатила витрати на поховання ОСОБА_2 (оплата за поминальний обід)
Як зазначено в довідці про доходи, виданої КП "Володимирецький комбінат громадського харчування", ОСОБА_1 в період з січня 2023 року по грудень 2023 року отримувала заробітну плату в розмірі 5485,00 грн.
Згідно накладної №13 від 15 квітня 2025 року, ОСОБА_1 придбала пам`ятник, за який сплатила 95000,00 грн.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 22.07.2026, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали за адресою АДРЕСА_1 починаючи з 29 січня 2004 року по 06 лютого 2024 року однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язанні спільним побутом, фактично виконували права та обов`язки подружжя. ОСОБА_1 була на утриманні ОСОБА_2 , оскільки його дохід, був основним та постійним джерелом для існування, була членом сім`ї ОСОБА_2 .
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно вимог ч. 3 ст. 3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Положеннями частини першої статті 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Нормами Сімейного кодексу України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.
Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц.
Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №№ 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).
Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним основним джерелом засобів для існування Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи яка надавала йому утримання.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявницею інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.
Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1- 8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинам постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти, батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця (пункт 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавства визначення прожиткового мінімуму). До них належать зокрема непрацездатні.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання особою інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.
Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц, повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачені соціальні виплати, в тому числі і одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ЗСУ в період воєнного стану.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів для існування.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Як зазначено в п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, якщо від цього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами, які є достатніми і достовірними, доведено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 29 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 , до дня його смерті. Встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 належала до членів сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 . Встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в тому числі на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Також судом встановлено, що заявник позбавлений можливості підтвердити вказані факти в позасудовому порядку.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, незважаючи на задоволення вимог заявниці, суд не повертає сплачену ним при зверненні до суду суму судового збору, оскільки згідно вимог ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»,ст.ст. 4, 6, 8, 10-13, 17-18, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Володимирецька селищна рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, перебування на утриманні члена сім`ї, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 29 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 , до дня його смерті.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 належала до членів сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в тому числі на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Котик Л.О.
Сторони
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_7 ;
Заінтересована особа: Володимирецька селищна рада, місцезнаходження: с-ще Володимирець, вул. Повстанців, 21, Вараський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04388113;
Судове рішення № 139508769, Володимирецький районний суд Рівненської області було прийнято 28.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 556/2261/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: