Ухвала суду № 139508723, 01.09.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/761/26

Провадження № 1-кп/551/61/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ( дистанційно ),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 ( дистанційно ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою,-

в с т а н о в и в :

01 липня 2026 року на адресу суду з Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону надійшли матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчувався 08 липня 2026 року ( а.с. 1 ).

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року по матеріалам обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 призначено підготовче судове засідання о 11 год. 00 хв. 06 липня 2026 року ( а.с. 17 ).

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 призначені до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Разом з цим, клопотання прокурора задоволено, продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 06 липня 2026 року по 03 вересня 2026 року включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 166 400 грн.00 коп. ( а.с. 46 47 ).

19 серпня 2026 року від прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 на електрону адресу суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченого ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб ( а.с. 69-72 ).

У судовому засіданні 01 вересня 2026 року прокурор ОСОБА_3 просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний термін з метою запобігти його спробам ухилитися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Необхідність продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою прокурором мотивовано тим, що, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обсяг пред`явленого йому звинувачення, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти наявним процесуальним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили змінити запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі.

Вислухавши думку учасників судового провадження в межах досліджуваного питання, суд приходить до наступних висновків.

Так, ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 квітня 2026 року, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто з 08 квітня 2026 року ( момент затримання ) до 06 червня 2026 року включно.

Визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. 00 коп. ( а.с. 30 - 32 ).

Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2026 року продовжено ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення строку досудового розслідування, а саме до 08 липня 2026 з визначенням розміру застави у виді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. 00 коп. ( а.с. 33 - 36 ).

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року, окрім іншого, продовжено обвинуваченому строк тримання під вартою до 03 вересня 2026 року включно з визначенням розміру застави у виді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. 00 коп. ( а.с. 46 47 ).

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Згідно положень п. «С» ст. 5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Судом встановлено існування ризику переховування від суду, оскільки обвинувачений не має власної сім`ї, отже міцних соціальних зв`язків, місця роботи, джерела доходів або майна у значних розмірах, які б утримували його за місцем мешкання, має молодий вік та задовільний стан здоров`я, через усвідомлення можливості втрати свободи на тривалий термін в будь-який час може змінити місце проживання, виїхавши за межі Миргородського району, без значних наслідків для себе.

Також існує ризик незаконного впливу на свідків в кримінальному процесі, оскільки ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, скоїв кримінальні правопорушення та проживає в сел. Шишаки Миргородського району. При цьому, ряд свідків є мешканцями того ж населеного пункту та можуть бути особисто знайомими з ним.

Отже, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде запобігати спробам обвинуваченого незаконно впливати на свідків, зважаючи на факт повідомлення про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та бажання уникнути суворого покарання, зокрема позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, яке загрожує йому в разі визнання винним.

Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, про що свідчить наявність повторності у діях ОСОБА_4 , відсутність джерела доходів, характер, тяжкість та період вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також їх скоєння під час іспитового строку, призначеного вироком за скоєння іншого умисного тяжкого кримінального правопорушення.

За таких обставин, застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність кримінальних правопорушень, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_4 , та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об`єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку.

Також, суд зазначає, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії російської федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду, вплив на свідків вчиненого правопорушення значно збільшується, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду.

На даний час будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Одночасно з триманням під вартою суд вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, грошову суму в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. 00 коп., із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 334, 316, 369-372 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят діб, з 01 вересня 2026 року по 30 жовтня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань № 23.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань №23 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово Шишацький районний суд Полтавської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Особою, яка утримується під вартою, строк подачі апеляційної скарги рахується з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 03 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: