Рішення № 139508570, 07.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2650/26

Номер провадження 2/541/1992/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

07 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М.,

розглянувши у м. Миргороді в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 а про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся в суд з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 24.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №733773529 на суму 5 300,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Разом з тим умови договору щодо повернення кредиту відповідач не виконує внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 18 074,06 грн, яка складається з 5 300,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 9 806,06 грн заборгованості по відсотках, 318,00 грн заборгованості за комісією та 2 650,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Позивач також вказує, що 06.05.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/34. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання вищевказаного Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 06.05.2025, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

27.02.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 27/0226-01. На виконання даного Договору факторингу сторони договору підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 27.02.2026 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у загальному розмірі 18 074,06 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №733773529 від 24.03.2025 у розмірі 15 424,06 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., а також 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, при цьому звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються.

Представник позивача в позовній заяві просив розглянути цивільну справу провести без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.06.2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 109).

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини (далі Суд) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 24.03.2025 було укладено договір кредитної лінії №733773529, за умовами якого останньому видано кредит у сумі 5 300,00 грн Відповідно до п.3.2. сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору строк Дисконтного періоду може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів. Кількість продовжень дисконтного періоду не обмежена.

Кредитний договір №733773529 від 24.03.2025 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором VTHP, який було направлено позичальнику, на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів, що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій, 24.03.2025 товариством було перераховано грошові кошти у розмірі 5 300,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить відповідачу, що підтверджено відповідним платіжним дорученням № 574a5462-8a0b-44d7-97a9-faaf80a149f7.

Таким чином первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором та додатковими угодами.

Разом з тим умови договору щодо повернення кредиту відповідач не виконує внаслідок чого виникла заборгованість.

06.05.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/34, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до божників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № Б/Н від 06.05.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/34, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

27.02.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 27/0226-01. На виконання даного Договору факторингу сторони договору підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.02.2026 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №733773529 від 24.03.2025 у загальному розмірі 18 074,06 грн, що складається з 5 300,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 9 806,06 грн заборгованості по відсотках, 318,00 грн заборгованості за комісією та 2 650,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст.610, ст.612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу № МВ-ТП/34 від 11.02.2025 року, «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відповідно до п.п.5.3.3 вищевказаного договору фактор ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступити право вимоги за кредитними договорами.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № МВ-ТП/34 від 06.05.2025 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п.4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Аналізуючи надані у справу договори факторингу, суд вважає, що позивач отримав право вимоги згідно реєстру прав вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .

Отже, слід виходити з обґрунтованості доводів позовної заяви щодо законності набуття позивачем прав вимоги за кредитним договором №733773529 від 24.03.2025, укладеним із відповідачем, враховуючи, зокрема те, що усі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами реєстру боржників.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження погашення відповідачем заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у межах пред`явленої позивачем суми 15 424,06 грн, що складається з 5 300,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 9 806,06 грн заборгованості по відсотках, 575 грн. 00 коп. заборгованості за комісією, без врахування штрафних санкцій та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи 20.01.2026 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02.

05.05.2026 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого виконавець надав, а клієнт отримав юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, згідно якого вартість послуг становить 7000,00 грн..

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу з врахуванням складності справи не є розумним та співмірним із виконаними роботами (наданими послугами; часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, вже неодноразово була висловлена думка Верховного Суду в аналогічних справах даної категорії справ, тобто фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому для професійних досвідчених адвокатів дана категорія справ не становить надмірної складності, не потребує допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

Отже, визначена адвокатським об`єднанням вартість своїх робіт у розмірі 7 000,00 грн. є завищеною та підлягає зменшенню до 4 000,00 грн.

Щодо відшкодування судового збору, то суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім при подачі позову, на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 526, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265, 280 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №733773529 від 24.03.2025 у розмірі 15 424 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 06 копійок, з яких: 5 300,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 9 806,06 грн заборгованість по відсотках, 318,00 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», 01133 м. Київ, бульвар Лесі України, 34, офіс 333 код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. А. Городівський