Рішення № 139508106, 07.09.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 705/5080/25

Провадження № 2/392/603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.,

секретар Стець Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мала Виска справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2025 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 11.01.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3403410304/205267, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00 грн., строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,85 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 11.01.2020 року ТОВ «ГОУФІГОУ» на виконання умов Договору виконав свої зобов`язання, передавши відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 хх-хххх-8818. 31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 3403410304/205267 від 11.01.2020 укладеним з ОСОБА_1 03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 3403410304/205267 від 11.01.2020 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв`язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань, станом на 26.05.2025 року заборгованість за Договором № 3403410304/205267 становить 23 705,50 грн., зокрема: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 705,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 23 705,50 гривень, судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10 500,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте в прохальній частині позову просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не прибула, проте представник відповідача подав заяву про розгляд справи без їх участі. Крім того, подав клопотання та додаткові пояснення згідно яких просить зменшити розмір заборгованості по нарахованих відсотках з 16 705,50 грн до 5000 грн. та зменшити витрати на оплату правничої допомоги з 10 500,00 грн до 1000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що 11.01.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 3403410304/205267, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора R29605.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2., 1.3. Договору товариство надає клієнту кредит в розмірі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредит. Строк кредиту 30 днів, тобто до 09.02.2020 року. Процента ставка становить 1,85% в день.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «ГОУФІНГОУ» підтверджується, що ОСОБА_1 уклала Договір № 3403410304/205267 від 11.01.2020 року з ТОВ «ГОУФІНГОУ», який підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, а саме: одноразовий ідентифікатор R29605, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор 380637578480.

Отже, у цьому випадку мало місце укладання електронного правочину, який підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, на підтвердження чого в індивідуальній частині договору міститься код ідентифікатор ОСОБА_1 електронний підпис, що і є її безпосереднім підписом.

Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 3403410304/205267 від 11.01.2020 року укладеним з ОСОБА_1

03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 3403410304/205267 від 11.01.2020 року до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН».

З виписки з особового рахунка вбачається, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за Договором № 3403410304/205267 від 11.01.2020 року, яка за період з 11.01.2020 26.05.2025 року становить 23 705,50 грн., зокрема: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 705,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

З огляду на матеріали справи, між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3403410304/205267 від 11.01.2020, шляхом підписання позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором R29605, на виконання якого позичальник зобов`язалася повернути кредит у встановлені строки та сплатити проценти за користування кредитом.

Однак, у встановлені договором строки, ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитними коштами.

У подальшому право вимоги за договором перейшло до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та доТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» відповідно.

З наданої позивачем виписки з особового рахунку за договором № 3403410304/205267 від 11.01.2020, вбачається, що заборгованість відповідача становить 23 705,50 грн., зокрема: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 705,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, які позивач просить стягнути з відповідача за Договором № 3403410304/205267 від 11.01.2020 року в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.

Згідно 2.1. Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Графіку розрахунків, орієнтовна сукупна вартість кредиту становить 10 885,00 грн. При цьому суд враховує, що Договором № 3403410304/205267 від 11.01.2020 року передбачено, що відповідачу кредит в розмірі 7 000,00 грн. надано строком до 09.02.2020 року на 30 днів, розмір відсотків до цього договору встановлено в сумі 3 885,00 грн. (процентна ставка 1,85% в день), а тому в цьому розмірі 3 885,00 грн. підлягають до стягнення відсотки за користування кредитом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12 згідно якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також Велика палата Верховного суду у постанові від 23.10.2019 року, за результатами розгляду справи № 723/304/16-ц прийшла до такого висновку: стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима і після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтується на нормах матеріального права.

Отже, відповідно до Договору № 3403410304/205267 від 11.01.2020 року ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 7 000 гривень, строком на 30 днів, проценти за користування кредитом 3 885,00 гривень (нараховуються за ставкою 1.85 % в день).

За таких обставин вимоги про стягнення заборгованості за договором № 3403410304/205267 від 11.01.2020 підлягають частковому задоволенню, враховуючи, що відповідач свої договірні зобов`язання не виконала, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 885,00 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 000,00 гривень, заборгованості за відсотками в сумі 3 885,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1112,37 гривень.

Крім того, відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.07.2025 між адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір про надання правничої допомоги.

Факт надання юридичної допомоги позивачу підтверджується договором про надання професійної правової допомоги від 11.07.2025, актом про отримання правової допомоги від 26.01.2026, платіжною інструкцією № 9833 від 26.01.2026 року.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 3403410304/205267 від 11.01.2020 у розмірі 10 885,00 грн, з яких: 7000 грн-прострочена сума заборгованості за кредитом, 3 885,00 грн-заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір в сумі 1112,37 гривень та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 500,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44243120, місцезнаходження: 01042, вул. Саперне Поле, 12, приміщення 1008, м. Київ.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Кавун