Рішення № 139507807, 07.09.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1390/26

Провадження № 2/373/1359/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Лебедя В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Меркулова В.В. через підсистему «Електронний суд» подала позов, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором без № від 27.02.2020 в розмірі 44891,92 грн та понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27.02.2020 відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача, у зв`язку із чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. При підписанні заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява на отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання послуг, тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Також 27.02.2020 відповідач підписав та підтвердив ознайомлення та згоду на виконання умов, передбачених у паспорті споживчого кредиту, які містять відомості про основні умови кредитування, зокрема, суму кредиту, строк дії договору, процентну ставку, наслідки прострочення виконання зобов`язань, порядок повернення кредиту тощо.

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 25.03.2026 становить 44891,92 грн., з яких заборгованість за «тілом» кредиту - 34918,20 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 9973,72 грн.

Ухвалою судді від 07.05.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

Позивачем на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК додано до позову доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.

У встановлений судом строк відповідачем, який отримав копію ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи в судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку та копію паспорта споживчого кредиту, які було підписано відповідачем. За умовами яких тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 54000 грн., тип кредитної карти: картка «Універсальна», строк кредитування 20 років, процентна ставка, відсотків річних в розмірі 43,2 %.

Відповідно до довідки про надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних карток вбачається, що останньому було відкрито рахунок та надано кредитні картки «Універсальна» № НОМЕР_1 , строк дії до січня 2024 року, № НОМЕР_2 , строк дії до жовтня 2027 року.

Із довідки про надання лімітів вбачається, що відповідачу 27.02.2020 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 1000,00 грн, який з 03.04.2023 був збільшений до 54000,00 грн., а в період з 13.02.2024 до 11.08.2025 неодноразово був зменшений, а саме 11.08.2025 до 37230,00 грн., а 03.11.2025 до 0,00 грн.

Відповідно до наданого банком розрахунку загальна заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором б/н від 27.02.2020 станом на 25.03.2026 становить 44891,92 грн., з яких заборгованість за «тілом» кредиту - 34918,20 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 9973,72 грн.

Із наданої банком виписки за договором № б/н за період з 27.02.2020 -27.03.2026 вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення кредиту.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) є належним доказом щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з такого.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим кодексом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не подав суду жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконує грошові зобов`язання за кредитним договором.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг. Суд зауважує, що протягом розгляду справи відповідачем не подано письмових доказів на підтвердження неможливості виконання умов договору. Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції позивачем за подання позову до відповідача сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором без № від 27.02.2020 у розмірі 44891,92 грн (сорок чотири тисячі вісімсот дев`яносто одна гривня 92 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ