Рішення № 139507643, 11.08.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/362/26

Провадження № 2/366/769/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

1)Служба у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області

2) ІНФОРМАЦІЯ_1

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для:

-позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо її дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліментів на утримання їхніх спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Слободян Н.П.

19.02.2026 суддя Слободян Н.П. подала заяву про самовідвід.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 19.02.2026 заяву про самовідвід задоволено. Матеріали цивільної справи передано до канцелярії Іванківського районного суду Київської області для визначення складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 26.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

18.03.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 19.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.04.2026.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 29.04.2026 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 та відкладено підготовче судове засідання на 04.06.2026.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 04.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2026.

08.07.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.08.2026.

У судовому засіданні 11.08.2026 позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталася, про причини неявки суд не повідомила.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип змагальності цивільного судочинства передбачає розмежування процесуальних функцій суду та сторін. Збір і підготовка фактичного матеріалу, необхідного для вирішення спору, покладаються насамперед на сторони, тоді як суд здійснює оцінку наданих учасниками справи доказів у порядку, встановленому процесуальним законом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд установив такі обставини.

Як убачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є також батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23.10.2017 у справі № 387/913/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Як убачається з довідки, виданої директором опорного навчального закладу Красятицьке навчально-виховне об`єднання «Загальноосвітня школа I-III ступенів» Поліської селищної ради, мати дітей ОСОБА_2 контакту з навчальним закладом не підтримує, навчанням та успішністю дітей не цікавиться, з учителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дітей до навчального закладу приводить та забирає батько, який також приходить до закладу на виклики.

Відповідно до довідки від 04.02.2026, виданої виконавчим комітетом Поліської селищної ради Вишгородського району, ОСОБА_1 із жовтня 2023 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входять: дружина - ОСОБА_6 , сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_5 .

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 01.02.2026 ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_6 та дітьми. В акті також зазначено, що ОСОБА_1 виховує трьох своїх дітей від першого шлюбу.

Рішенням виконавчого комітету Поліської селищної ради Вишгородського району від 03.07.2025 № 65 затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Із зазначеного висновку вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.11.2011 до 23.10.2017. У шлюбі в них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 2022 року проживає за кордоном та за цей час дітей не навідувала. Спочатку діти проживали з бабусею - матір`ю ОСОБА_2 , а згодом виявили бажання проживати з батьком. Наразі діти проживають разом із батьком та його дружиною ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Для проживання дітей створено належні та безпечні умови. Сім`я проживає у приватному будинку, житлово-побутові умови є задовільними та відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Кімнати просторі, чисті, сухі, облаштовані необхідними меблями, наявні місця для відпочинку, навчання та проведення дозвілля. Діти забезпечені сезонним одягом і взуттям, продуктами харчування, навчальним приладдям та розвивальними іграми. Батько повною мірою забезпечує потреби дітей.

Відповідно до довідки ОНЗ Красятицьке НВО «ЗОШ І-ІІ ступенів - д/с» від 08.05.2025 № 30 дітей до навчального закладу привозить та забирає батько, який також відвідує батьківські збори та приходить до закладу на виклики. Мати понад три роки разом із дітьми не проживає, матеріально їх не утримує, не піклується про стан їхнього здоров`я та фізичний розвиток, не забезпечує здобуття ними освіти та не готує їх до самостійного життя. Діти перебувають на повному утриманні батька ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_6 .

Служба у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради неодноразово спілкувалася з матір`ю дітей у телефонному режимі та запрошувала її взяти участь у засіданні комісії з питань захисту прав дитини в режимі онлайн, однак ОСОБА_2 на зв`язок не вийшла та причин своєї неучасті не повідомила.

Під час спілкування з дітьми встановлено, що вони бажають проживати з батьком, почуваються разом із ним комфортно, безпечно та захищено.

За результатами розгляду питання орган опіки та піклування дійшов висновку, що ОСОБА_2 фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей, участі в їх вихованні не бере, не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток та не забезпечує їх необхідним утриманням.

Ураховуючи наведене, орган опіки та піклування Поліської селищної ради вважав доцільним в інтересах дітей позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного та соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, у сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними батьківських обов`язків. Головною метою застосування такого заходу є захист прав та інтересів дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини як підстава для позбавлення батьківських прав може мати місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо, наданих батькам до досягнення дитиною повноліття та заснованих на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання про позбавлення батьківських прав необхідно встановити не лише факт невиконання батьками обов`язків щодо виховання дитини, а й те, що таке ухилення має свідомий та винний характер.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу та застосовується судом за наявності достатніх і переконливих доказів того, що захист прав та інтересів дитини неможливо забезпечити в інший спосіб.

Відповідно до п. 18 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька чи матері, а також конкретних обставин справи, може відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Оцінюючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, суд ураховує тривалість невиконання відповідачем батьківських обов`язків, відсутність її особистої участі у вихованні дітей, їх матеріальному забезпеченні, навчанні, піклуванні про стан здоров`я та розвиток, а також відсутність належного інтересу до життя дітей.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач із 2022 року проживає за кордоном, дітей не відвідує, матеріально їх не утримує, навчанням та успішністю дітей не цікавиться, з педагогами не спілкується, батьківські збори не відвідує та інших форм систематичної участі у вихованні дітей не здійснює.

При цьому діти тривалий час проживають разом із батьком, який забезпечує їхні матеріальні та побутові потреби, виховання, навчання та належні умови проживання.

Суд також ураховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а також думку дітей, які повідомили про бажання проживати з батьком та зазначили, що почуваються разом із ним комфортно і безпечно.

Крім того, ОСОБА_2 не взяла участі у засіданні органу опіки та піклування, попри запрошення долучитися до нього в режимі онлайн, а також не скористалася своїми процесуальними правами під час розгляду цієї справи для спростування наведених позивачем обставин або надання доказів належного виконання нею батьківських обов`язків.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать не про тимчасове чи зумовлене об`єктивними причинами невиконання відповідачем окремих батьківських обов`язків, а про її тривале та свідоме самоусунення від виховання дітей і виконання інших батьківських обов`язків.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у діях відповідача винної поведінки, яка полягає у свідомому та тривалому ухиленні від виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

З урахуванням характеру та тривалості поведінки відповідача, фактичного самоусунення від виховання дітей, відсутності доказів зміни її ставлення до виконання батьківських обов`язків, а також необхідності забезпечення найкращих інтересів дітей суд не вбачає підстав для застосування менш суворого заходу, ніж позбавлення батьківських прав.

Отже, оцінивши наявні у справі докази окремо та в їх сукупності, врахувавши висновок органу опіки та піклування, думку дітей та принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доказів того, що за станом здоров`я чи з огляду на матеріальне становище відповідач не має можливості сплачувати аліменти на утримання дітей, суду не надано.

Також під час розгляду справи не встановлено обставин, які могли б звільнити відповідача від установленого законом обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, якому кореспондує конституційний обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Ураховуючи кількість дітей, їхній вік та потреби, обов`язок обох батьків брати участь у їх утриманні, відсутність доказів неможливості відповідача надавати таке утримання, а також необхідність забезпечення належного рівня життя дітей, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру аліментів.

За таких обставин із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/2 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 19.02.2026.

При цьому порядок стягнення аліментів після досягнення найстаршою дитиною повноліття визначається відповідно до положень ст. 183 СК України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених ним витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 933,60 грн.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовної вимоги про стягнення аліментів, за подання якої позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 4-5, 12-13, 76, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.

2.Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі частини від усіх видів її доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову, 19.02.2026, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

4.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 933, 60 грн. (три тисячі дев`ятсот тридцять три гривні шістдесят копійок)

5.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн (одна тисяча триста тридцять одну гривню двадцять копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 від 13.12.2024, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серїі НОМЕР_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-1: Служба у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області (ідентифікаційний код 44138370, адреса: вул. Воздвиженська, 81, с-ще Красятичі, Вишгородського району, Київської області).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення складено 21.08.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН