Рішення № 139507540, 07.09.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7933/25

Провадження № 2/361/2863/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.26

07 вересня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну позовну заяву Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана адміністративна справа. В обґрунтування позовних вимог, посилається, що відповідно до протоколу №009827, 23.03.2022 року ОСОБА_1 о 20-00 годині приїхав до річки Гнилий Тікич в с.Бужанка Звенигородського району Черкаської області щоб зібрати річкових раків методом збирання у заборонений період вилову з 01.11.2021 р. по 30.06.2022р. наказом №НОД 10213 та виловив 11 штук, чим завдав збитків на суму 36652,00 грн., чим порушив вимоги п.3.15 Правил любительського та спортивного риболовства. Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 05.02.2025р., яка набрала законної сили 17.02.2025р. по справі №700/272/22, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Дану постанову ОСОБА_1 не оскаржував.

На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 шкоду, заподіяну живим водним ресурсам, у сумі 36652,00 гривень, зарахувавши їх на рахунок Казначейства України до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Черкаської міської ТГ, а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Ухвалою суду від 08.10.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами за зареєстрованою адресою проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про направлення поштового відправлення №067182461072.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи таке.

Відповідно до протоколу №009827, 23.03.2022 року ОСОБА_1 о 20-00 годині приїхав до річки Гнилий Тікич в с.Бужанка Звенигородського району Черкаської області щоб зібрати річкових раків методом збирання у заборонений період вилову з 01.11.2021 р. по 30.06.2022р. наказом №НОД 10213 та виловив 11 штук, чим завдав збитків на суму 36652,00 грн., чим порушив вимоги п.3.15 Правил любительського та спортивного риболовства.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 05.02.2025р., яка набрала законної сили 17.02.2025р. по справі №700/272/22, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 4 статті 85 КУпАП передбачено відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Згідно з 3.15 Правил любительського та спортивного риболовства, забороняється лов водних живих ресурсів : із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму,

колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за

винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових

та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших

матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння,

спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських

водойм; у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах

електростанцій ; у підвідних і магістральних каналах, відводах

рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах

тощо; у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження); з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на

корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових

човнів); з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках,

закріплених за користувачами водних живих ресурсів, а також на

відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км - в

Азовському морі; у верхніх б`єфах гребель на відстані ближче ніж за 500

метрів, в нижніх - на відстані в межах, встановлених п.4.13 цих

Правил рибальства; поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон

охорони; у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств; у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств; на водоймах, що розташовані в зоні евакуації(відчуження)на територіях, радіактивно забруднених унаслідок катастрофи на

Чорнобильській АЕС; на зимувальних ямах; з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями - на відстані більш як за 500 метрів від берега; на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на

яких дозволене любительське рибальство; у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному

та Азовському морях; ( Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з

Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001) - без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах. ( Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від

01.08.2001 ).

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Згідно зі статтею 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Тобто, у разі відсутності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки провадження у справі №700/272/22 відносно ОСОБА_1 закрито не за реабілітуючими обставинами, в діях останнього вбачається вина у спричиненні шкоди водним живим ресурсам.

Відповідно до положень статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 66 Конституції України закріплений обов`язок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 10 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що громадяни відповідно до закону зобов`язані, зокрема, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування, або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу згідно такс Постанови Кабінету Міністрів від 21 листопада 2011 року № 1209, розмір збитків за вилов раків у кількості 11 шт. вартістю 3332 грн. становить 36652,00 грн.

Відповідно до частини 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

На момент розгляду справи, вищевказані збитки в сумі 36652,00 грн. ОСОБА_1 не відшкодовано.

Враховуючи обов`язок ОСОБА_1 відшкодувати завдані ним збитки рибному господарству у вигляді спричиненої ним шкоди водним живим ресурсам, а також те, що вони на даний час не відшкодовані останнім, суд приходить до висновку, що збитки у розмірі 36652,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.47, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища», ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», ст. 27, 63 ЗУ «Про тваринний світ», ст. 4, 56, 82, 141, 263-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у сумі 36652,00 (тридцять шість тисяч шістсот) гривень, зарахувавши їх до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Черкаської міської ТГ: ГУК у Черкаській обласній тг с.Бужанка/24062100, код отримувача 37930566, казначейство України (ЕАП), на р/р UA948999980333149331000023683, код класифікації доходів бюджету 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, код ЄДРПОУ 41594560 р/р UA618201720343110004000012948 в ДКСУ м.Київ - судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.