Рішення № 139507063, 07.09.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/3192/26

провадження № 2/0274/2537/26

Рішення

Іменем України

07.09.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості -

в с т а н о в и в :

Представник позивача - Кириченко О.М. звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість за кредитним договором №2017343992 від 16.12.2017 року в розмірі 29925,28 грн.

Вимоги позовної заяви обґрунтовує тим, що 16.12.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2017343992, на підставі якого позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію з визначенням пільгового періоду користування коштами із застосуванням загальної відсоткової ставки на рівні 40 % річних, та, у разі несанкціонованого овердрафту 0,15 % від суми заборгованості за кожен день користування кредитними коштами.

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, внаслідок чого до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги за кредитними договорами до боржників в розмірі портфелю заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором №2017343992 від 16.12.2017 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за договором виникла заборгованість в розмірі 29925,28 грн.

Посилаючись на відповідні обставини, позивач просить стягнути з відповідачки наведений розмір заборгованості та відшкодувати судові витрати.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.06.2024 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.34).

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який нею отримано 20.05.2026.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.12.2017 року на підставі заяви фізичної особи, між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2017343992 (а.с.8-10).

За умовами договору банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Кредит надається в межах кредитного ліміту за винятком випадків, передбачених цим договором, а держатель приймає кредит і зобов`язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені цим договором (п.1.1.2).

Розмір кредитного ліміту складає 16500 гривень .

Порядок здійснення Платіжних операцій з використанням кредитної картки, а також порядок отримання кредиту регулюються чинним законодавством України, нормами міжнародної платіжної системи MasterCard, цим договором, правилами, а також тарифами банку (п.1.3).

Строк дії кредитної лінії становить 3 роки (три роки) з моменту підписання банком і позичальником цього договору (п.1.4).

3а користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення договору розмір процентів становить 40% відсотків річних по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 відсотків за день. Держатель зобов`язаний щомісяця погашати в повному обсязі суму мінімального платежу, розмір якого визначається в виписці, але не менше 5% від розміру боргових зобов`язань.

ОСОБА_1 також ознайомилась та підписала Паспорт споживчого кредиту (а.с.11 -12).

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, зазначеними у реєстрі боржників (а.с.18-24).

Судом досліджено Витяг з реєстру боржників, як додатку до договору факторингу від 24.03.2023 року з відомостями про боржника ОСОБА_1 та розрахунок заборгованості за кредитним договором№2017343992 від 16.12.2017 року, згідно якого розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 29925,28 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 21780,60 грн, заборгованості по відсоткам 8144,68 грн (а.с.14 - 15,25).

Зі змісту виписки про рух грошових коштів по рахунку відкритому для обслуговування ОСОБА_1 вбачається, що вона використовувала кредитні кошти, частково погашала кредит (а.с.16 -17).

Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України відповідачка не подала докази на підтвердження належного виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №2017343992 від 16.12.2017 року.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування станом на день укладення договору визначались, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист прав споживачів» у частині, що не суперечитьЗакону України"Про споживче кредитування" (ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»), Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» чинного на відповідний період.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ч.ч.2,3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) в забезпечення гарантування справедливості отриманих за результатами ініціювання виникнення кредитних правовідносин умов, визначалась необхідна для повідомлення та доведення споживачеві інформація по кредитуванню, зокрема, щодо суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Положеннями ч.1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Надаючи оцінку дослідженим доказам за їх окремим, а також взаємним охопленням, зокрема, договору про надання споживчого кредиту, суд приходить до висновку про досягнення згоди учасниками договору істотних умов, характерних для кредитних правовідносин, фактичної обізнаності споживача з умовами кредитування на рівні та в обсязі, відповідному вимогам закону України «Про споживче кредитування».

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що у зв`язку з ухиленням позичальника від виконання взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів утворилась заборгованість.

На підтвердження наявності у відповідачки заборгованості за кредитним договором №2017343992 від 16.12.2017 року банк надав розрахунок заборгованості та виписку по особовому рахунку відповідачки, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором №2017343992 від 16.12.2017 року у розмірі 29925,28 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 21780,60 грн, заборгованості по відсоткам 8144,68 грн.

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В зв`язку з наведеним, суд вбачає підстави для стягнення з відповідачки за кредитним договором №2017343992 від 16.12.2017 року заборгованості у розмірі 29925,28 грн, з яких: заборгованості за тілом кредиту 21780,60 грн, заборгованості по відсоткам 8144,68 грн.

За змістом ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У своїй постанові від 23 вересня 2019 року по справі № 757/40858/17-ц Верховний Суд зазначив, що «Згідно зі статями 514,516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок про те, що уступка права вимоги стосується виключно заміни сторони (кредитора) у зобов`язанні, не впливає на зміст самого зобов`язання, і заміна сторони у зобов`язанні ніяким чином не порушує права та інтереси боржника».

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 02/01-26 від 02.01.2026 року, додаток №1 до договору від 02.01.2026 року, акт про надання правничої допомоги № 2704-26 від 27.04.2026 року, відповідно до яких вартість наданих адвокатських послуг становить 8500,00 грн ( а.с. 26-30).

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 8500,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 8500,00 грн. грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,133,137,141,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (адреса місцезнаходження: 49019, м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064) заборгованість кредитним договором №2017343992 від 16.12.2017 року в розмірі 29925,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (адреса місцезнаходження: 49019, м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064) судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову професійну допомогу у розмірі 8500 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 вересня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко