Рішення № 13950701, 25.02.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2011 р.

Справа № 01/5004/192/11 за позовом Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави Луцької міської ради в особі Луцького спеціалізованого комунального автотранспортного підприємства “Луцькспецкомунтранс”

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 982,27 грн.

Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Сторожук А.Ф. (дов. №4 1/5 від 05.01.2011р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні взяв участь Скучинський Л.Є. - прокурор Волинської природоохоронної міжрайонної прокуратури.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача 982,27 грн. заборгованості за надані на підставі договору №586 від 07.05.2007р. послуги з вивезення твердих побутових відходів за період липень 2007р. січень 2010р.

Прокурор, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог суду (ухвала від 09.02.2011р.) подати письмові пояснення на заявлений позов не виконав.

В позовній заяві прокурор зазначив адресу відповідача: АДРЕСА_1.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ, наданим відділом державної реєстрації суб'єктів господарювання Департаменту підприємництва Луцької міської ради, місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі від 09.02.2011р. було надіслано відповідачу саме за цією адресою.

Проте ухвала повернулась з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-УІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 віді 5.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01/8-482 від 13.08.2008р. якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, господарський суд

встановив:

07.05.2007р. між Луцьким спеціалізованим комунальним автотранспортним підприємством “Луцькспецкомунтранс” як виконавцем і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як замовником було укладено договір №586, згідно з умовами якого виконавець зобовязався надати замовнику послуги з вивезення твердих побутових відходів, від бару «У Михайла», що знаходиться по вул. Львівській,51 у м. Луцьку в обсязі та на умовах, визначених у договорі.

В пунктами 2.1, 2.2., 2.3 договору визначено річний обсяг твердих побутових відходів, що підлягають вивезенню у 2007р., 2008, 2009р. - 17,20 куб. м.

Розрахунковим періодом за договором № 586 від 07.05.2007р. є квартал (п. 2.6 договору).

Згідно з п.п. 3.3., 3.4. договору замовник здійснює оплату за кожен розрахунковий період в календарному році в рівних частках, кратних кількості розрахункових періодів в календарному році. Строком виконання зобовязання замовника з оплати послуг виконавця є останній календарний день наступного за розрахунковим періодом місяця.

Згідно з п. 3.1 договору №586 від 07.05.2007р. вартість послуг визначається згідно чинного регульованого тарифу, затвердженого виконкомом Луцької міської ради, і на момент укладання договору становить 14,02 грн. за вивезення 1 куб. м. ТПВ.

На виконання умов договору № 586 від 07.05.2007р. позивач надав відповідачу послуг з вивезення твердих побутових відходів за період липень 2007р. січень 2010р. на загальну суму 982,27 грн., які відповідач не оплатив, його заборгованість на момент розгляду справи складає 982,27 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В даному випадку пунктом 3.4. договору передбачено, що строком виконання зобовязання замовника з оплати послуг виконавця є останній календарний день наступного за розрахунковим періодом місяця.

Частина 1 статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

За змістом ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст.ст. 260, 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Враховуючи п.3.4. договору, відповідач мав розрахуватися за послуги, надані йому впродовж липня-вересня 2007р. до 31.10.2007р., впродовж жовтня-грудня 2007р. - до 31.01.2008р.

Отже, початок перебігу строку позовної давності для заборгованості за послуги, надані впродовж липня-вересня 2007р. до 31.10.200р. починається 01.11.2007р. і закінчується 01.11.2010р.; за послуги, надані впродовж жовтня-грудня 2007р. до 31.01.2008р. починається 01.02.2008р. і закінчується 01.02.2011р.

Прокурор в інтересах позивач подав позовну заяву до суду 08.02.2011р.

Отже, позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення 144,70 грн. заборгованості за послуги, надані впродовж липня-вересня 2007р. та жовтня-грудня 2007р.

Відповідно до п.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач до прийняття судом рішення не заявив про сплив позовної давності для стягнення 144,70 грн. заборгованості .

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на те, що відповідач не виконав зобовязання по оплаті, взятого за договором № 586 від 07.05.2007р., не оплатив вартості наданих йому послуг з вивезення твердих побутових відходів, позовна вимога про стягнення з нього 982,270 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 223 Господарського кодексу України, ст.ст. 260, 261, 267, 526, 599, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Луцького спеціалізованого комунального автотранспортного підприємства “Луцькспецкомунтранс” (м.Луцьк, вул. Дубнівська, 64, р/р 260053012342 в Філії ВОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398, код ЄДРПОУ 30659101) 982 грн. 27 коп. заборгованості.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 102 грн. державного мита (одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО: 803014, р/р: 31113095700002, код бюджетної класифікації: 22090200), 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (УДК у м.Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, р/р 31212264700002, код одержувача 21741605,КЕКД 22050003).

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

25.02.11