Вирок № 139506590, 24.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3032/23

Провадження № 1-кп/0203/204/2026

В И Р О К

іменем України

24 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022050000000505 від 11.10.2022 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Старий Крим, м. Маріуполь Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статей 1, 2 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй, до складу якої входять Україна, РФ та інші держави світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН усі члени зазначеної організації утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Організації Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав, резолюцією від 16.12.1970 №2734 (XXV), яка містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, резолюцією від 21.12.1965 №2131 (XX), яка містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх незалежності і суверенітету, а також резолюцією від 14.12.1974 №3314 (XXIX), яка містить визначення агресії, закріплено обов`язок держав утримуватися від збройної інтервенції, військової окупації, підривної діяльності, а також інших форм втручання у внутрішні та зовнішні справи інших держав.

24.08.1991 Верховною Радою Української РСР схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України.

У Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 закріплено державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в межах її території, а також її незалежність та рівноправність у зовнішніх відносинах.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні свої зобов`язання поважати її незалежність, суверенітет та існуючі кордони, а також утримуватися від загрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України.

Всупереч зазначеним нормам міжнародного права президент РФ та інші представники влади РФ спланували, підготували та розв`язали агресивну війну і воєнний конфлікт проти України.

22.02.2022 президент РФ підписав із керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день були ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів РФ.

23.02.2022 керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента РФ з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії так званого «українського режиму» щодо населення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

24.02.2022 президент РФ оголосив про рішення почати військову операцію в Україні, після чого військовослужбовці Збройних Сил РФ шляхом збройної агресії незаконно вторглися на територію України, здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також окупацію частини території України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжувався.

Місто Маріуполь та Маріупольський район Донецької області відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 та від 22.12.2022 №309 віднесені до територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані РФ.

При цьому ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, до 24.02.2022 обіймала посаду директора Маріупольської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням новогрецької мови ІІІІ ступенів №46 Маріупольської міської ради Донецької області.

Після тимчасової окупації смт Старий Крим, а саме у квітні 2022 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, введення в Україні воєнного стану та тимчасову окупацію відповідної території, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою РФ та добровільно прийняла пропозицію обійняти посаду директора так званого «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения Старокрымская школа администрации Новоазовского района», розташованого за адресою: Донецька область, смт Старий Крим, алея Центральна, 41а, та впроваджувати стандарти освіти держави-агресора у зазначеному закладі освіти.

Використовуючи отримані повноваження, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території, під супровід прапора так званої «ДНР» та гімну РФ організувала і розпочала навчальний процес у МБОУ «Старокрымская школа», а у подальшому спланувала та організувала освітній процес в очолюваному нею закладі відповідно до вимог так званого «Закона об образовании» від 19.06.2015, прийнятого окупаційними органами так званої «ДНР», а також за освітніми стандартами та навчальними планами так званої «ДНР», з повним виключенням з освітнього процесу вимог щодо обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти України, який повністю протирічить меті як початкової так і базової середньої освіти в Україні та який формуватиме знання, інші компетентності та світогляд здобувачів освіти, спрямовані на возвеличення РФ та так званої «ДНР», їх історичної ролі, а також заперечення культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань, традицій та української мови.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_5 , точна дата не встановлена, однак не пізніше квітня 2022 року, перебуваючи на території Маріупольської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням новогрецької мови ІІІІ ступенів №46, а на той час МБОУ «Старокрымская школа», надала інтерв`ю телеканалу «ОПЛОТ ТВ», у ході якого повідомила, що Московська область взяла над школою шефство, а для відновлення школи працюють проектувальники та підрядники.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022050000000505 від 11.10.2022 року відносно ОСОБА_5 .

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 12 вересня 2024 року ухвалено рішення про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні №42022050000000505 від 11.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 111-1 КК України та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої. У зв`язку з цим обвинувачена ОСОБА_5 не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред`явленого їй обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п. п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 10 КПК України суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим вона викликалася в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (з 29.04.2025 року Центрального районного суду міста Дніпра).

У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченої до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що відносно неї розпочато кримінальне провадження. Обвинувачена мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченій, надавались її захиснику.

У той же час ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя суд розцінює як реалізацію нею невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області, починаючи зі стадії досудового розслідування даного кримінального провадження, та здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, яким у ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були досліджені судом у повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що до початку повномасштабного вторгнення працювала вчителем математики у Маріупольській спеціалізованій школі № 46, розташованій у селищі Старий Крим Маріупольського району. Обвинувачену ОСОБА_5 знає як колишню директорку школи, у якій працювала. Неприязних відносин між ними не було, спілкувалися переважно з робочих питань. Свідок зазначила, що 18 березня 2022 року виїхала з Маріуполя. Після початку бойових дій вона підтримувала зв`язок із колегами, у тому числі з тими, хто залишився на тимчасово окупованій території. Від них їй стало відомо, що ОСОБА_5 залишилася у селищі Старий Крим та приблизно з квітня 2022 року у школі було відновлено навчальний процес. Колеги повідомляли їй про кількість дітей, організацію їх харчування, а також про те, що у школі були знищені українські журнали та підручники. За словами свідка, вчителі української та новогрецької мов пройшли відповідне навчання та почали викладати російську мову. ОСОБА_6 пояснила, що після виїзду з окупованої території вчителі створили спільну групу в месенджері «Telegram», куди надсилали відомості, фотографії та відеозаписи, пов`язані з діяльністю школи. З отриманої інформації їй відомо, що навчання у школі здійснюється за російськими освітніми програмами та російською мовою, при цьому, зі слів колег, використання українських слів забороняється. До початку повномасштабного вторгнення навчання в школі проводилося українською мовою відповідно до програм, затверджених Міністерством освіти України. Свідок також повідомила, що до початку окупації у школі була розміщена державна символіка України, зокрема Державний Прапор України та інша українська атрибутика. Після окупації, як вона бачила на фотографіях, на будівлі школи були розміщені прапори так званої «ДНР» та Російської Федерації. Також їй відомо про участь школи у конкурсах, які проводяться Російською Федерацією, проходження вчителями підвищення кваліфікації на території РФ, а також про участь ОСОБА_5 у заходах за участю представників місцевої окупаційної влади. Крім того, свідок бачила інтерв`ю ОСОБА_5 місцевому телеканалу, у якому остання позитивно висловлювалася щодо діяльності місцевої влади. ОСОБА_6 зазначила, що бачила відеозапис проведення у школі свята першого дзвоника у 2022 році, під час якого її колишні учні перебували на шкільній лінійці з прапорами так званої «ДНР» та Російської Федерації. Частину інформації про діяльність школи вона отримувала зі спільної групи вчителів, у тому числі з матеріалів, які інші особи знаходили у соціальних мережах та телеграм-каналах. Свідок пояснила, що мала доступ до української електронної пошти школи. Після окупації заклад почав користуватися іншою, російською електронною поштою, однак на стару електронну адресу іноді помилково надходили листи. Зокрема, їй надійшла заявка однієї з вчителів щодо участі у російському конкурсі. Також свідок повідомила, що до війни у школі разом з ОСОБА_5 працювали члени її сім`ї - чоловік, донька та син. За наявною у свідка інформацією, згодом виїхав лише син, тоді як інші члени родини продовжили працювати у школі. На думку свідка, можливість виїхати з селища Старий Крим була, оскільки частина вчителів звідти виїхала, а активних бойових дій безпосередньо у селищі, порівняно з Маріуполем, не було. Характеризуючи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зазначила, що остання була владною людиною, могла принижувати інших та демонструвати жорсткий характер. Водночас свідок наголосила, що поза роботою з ОСОБА_5 не спілкувалася, а тому про її особисте та сімейне життя достовірно нічого повідомити не може. На запитання сторони захисту свідок пояснила, що до 2022 року ОСОБА_5 не висловлювала проросійських поглядів чи негативного ставлення до України, за словами свідка, до початку повномасштабного вторгнення «все було добре», а причин, з яких ОСОБА_5 залишилася на окупованій території, вона не знає. Стосовно безпосереднього спілкування з ОСОБА_5 після окупації свідок пояснила, що вони контактували через месенджер «WhatsApp», при цьому ОСОБА_5 вже користувалася російським номером телефону. Розмова стосувалася її сина, після чого ОСОБА_5 заблокувала свідка, і надалі вони не спілкувалися. Особисто ОСОБА_5 не пропонувала свідку повернутися та працювати у школі. Таку пропозицію висловлювала інша колега - вчитель математики, яка телефонувала та повідомляла, що у школі є робота та значне педагогічне навантаження. Крім того, ОСОБА_6 пояснила, що після виїзду, виконуючи обов`язки директора школи, збирала відомості про місцеперебування працівників закладу для складання табелів та виплати заробітної плати Маріупольською міською владою. Саме у зв`язку з цим вона підтримувала контакт із сином ОСОБА_5 та іншими працівниками школи, які повідомляли їй про місце свого перебування та надсилали відповідні підтвердження.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що працює у Національній поліції України. ОСОБА_5 знає приблизно з квітня 2021 року, оскільки на той час працював у Кальміуському районі м. Маріуполя, а до території його обслуговування належало, зокрема, селище Старий Крим. З ОСОБА_5 познайомився у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Зокрема, у межах окремих кримінальних проваджень виникала необхідність отримання відеозаписів із камер відеоспостереження, розташованих у школі, директором якої була ОСОБА_5 . Після окупації цієї території він бачив у відкритих джерелах відеоматеріали, у яких ОСОБА_5 продовжувала представлятися директором тієї ж школи. У зв`язку з цим свідок зробив висновок, що вона продовжила обіймати посаду директора навчального закладу вже в умовах окупації та співпрацювати з окупаційною владою. Інформацію про подальшу діяльність ОСОБА_5 отримував із відеозаписів, розміщених у телеграм-каналах так званої «ДНР». Він бачив декілька відеозаписів за її участю, на яких її представляли директором школи та де вона давала інтерв`ю. Одне з таких інтерв`ю стосувалося роботи школи. Інтерв`ю ОСОБА_5 давала російською мовою. Водночас свідок зазначив, що йому достовірно не відомо, за якими саме освітніми програмами та якою мовою на теперішній час здійснюється навчання у школі. Він лише припустив, що навчання ведеться російською мовою, з огляду на те, що побачене ним інтерв`ю також було російськомовним. Будь-яких конкретних фактів щодо обставин зайняття нею посади після окупації, застосування до ОСОБА_5 будь-якого примусу з боку представників окупаційної влади свідку не відомо.

Поряд із цим, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю наступних матеріалів кримінального провадження, а саме:

-відомостями, вміщеними у рапорті прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Донецької обласної прокуратури, згідно з якими під час моніторингу мережі Інтернет у Telegram-каналі «РЕВАНШ УКРАЇНСЬКОГО МАРІУПОЛЯ» виявлено інформацію про працівників Маріупольської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням новогрецької мови І-ІІІ ступенів №46 у смт Старий Крим, які, за винятком окремих учителів, разом із директором ОСОБА_5 після окупації території залишились працювати у навчальному закладі та здійснюють навчання дітей за освітньою програмою окупаційної влади. До рапорту долучені фотоматеріали, а також відомості з відкритих інформаційних ресурсів щодо ОСОБА_5 , її посади директора школи №46, професійної діяльності та педагогічного колективу школи;

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №420222050000000505, відповідно до якого 11.10.2022 до ЄРДР внесені відомості за ч. 3 ст. 111-1 КК України за фактом отримання інформації про перехід директора та працівників школи №46 у Старому Криму на роботу після окупації території та здійснення навчання дітей за пропагандистською освітньою програмою;

-рапортом оперативного уповноваженого 1 сектору Маріупольського МРВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, згідно з яким у ході виконання доручення у кримінальному провадженні встановлено, що до окупації ОСОБА_5 обіймала посаду директора комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа з поглибленим вивченням новогрецької мови І-ІІІ ступенів №46», розташованого у смт Старий Крим, а у квітні 2022 року була призначена окупаційною владою на посаду директора Старокримської школи та перебуває на тимчасово окупованій території;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2022 року, згідно з яким свідок ОСОБА_7 серед пред`явлених йому фотознімків за загальними рисами обличчя, овалом обличчя, очима та носом впізнав особу, зображену на фотознімку №2, як ОСОБА_5 , яку він знає особисто;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.12.2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 , попередньо описавши зовнішність ОСОБА_5 , серед пред`явлених фотознімків впізнав на фотознімку №3 ОСОБА_5 , яку знає особисто, за овалом обличчя, очима та носом;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_6 , попередньо описавши зовнішність ОСОБА_5 , серед пред`явлених фотознімків впізнала на фотознімку №3 ОСОБА_5 , яку знає особисто, за формою обличчя, кольором волосся, рисами обличчя та формою носа;

-протоколом огляду мережі Інтернет від 03.02.2023 року, відповідно до якого оглянуто публікацію у Telegram-каналі «РЕВАНШ УКРАЇНСЬКОГО МАРІУПОЛЯ», в якій міститься інформація про директора ОСОБА_5 та працівників школи №46 у Старому Криму, які після окупації території продовжили діяльність у школі. На долучених до публікації фотоматеріалах зафіксовано приміщення навчального закладу, проведення у ньому заходу, а також встановлення у приміщенні школи прапора так званої «ДНР»;

-випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 03.02.2023 року, отриманою під час зазначеного огляду, згідно з якою «Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение Старокрымская школа администрации Новоазовского района» має ОГРН 1229300098610, адресою юридичної особи зазначено: «Донецкая Народная Республика, г.о. Мариупольский, пгт. Старый Крым, д. 41А», а в розділі щодо особи, зазначено «АРАКЕЛЯН ИННА ТАРАСОВНА» «Руководитель юридического лица»; відповідні відомості внесені 30.11.2022. Також у виписці містяться відомості про реєстрацію закладу у податкових та інших органах РФ;

-протоколом огляду від 03.02.2023 року, яким оглянуто вебсайт так званого «Государственного образовательного учреждения дополнительного профессионального образования Донецкий республиканский институт развития образования», у розділі «Нормативно-правовое обеспечение 2022-2023 учебного года» якого розміщені нормативні та навчально-методичні матеріали для організації освітнього процесу на окупованій території; тим же протоколом огляду від 03.02.2023 року, відповідно до якого у розділі «Примерные рабочие программы по учебным предметам. Начальное общее образование» виявлені робочі програми з російської мови для 1-4 класів, у тому числі документи «Примерная рабочая программа начального общего образования. Русский язык (для 1-4 классов)» та «Примерная рабочая программа по учебному предмету Русский язык. 1-4 классы: для образовательных организаций, внедряющих развивающую систему ОСОБА_9 - ОСОБА_10 », які були завантажені з мережі Інтернет та долучені до протоколу як додатки; тим же протоколом огляду від 03.02.2023 року, яким встановлено наявність на зазначеному ресурсі «Примерной рабочей программы по учебному предмету Родной (русский) язык. 1-4 классы», а також навчальних робочих програм у розділах «Основное общее образование» та «Среднее общее образование», в тому числі програм викладання російської мови та літератури для 5-9 та 10-11 класів, про викладання у МБОУ «Старокрымская школа» таких предметів, як російська мова та література;

-протоколом огляду від 03.02.2023 року, відповідно до якого на офіційному вебсайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України оглянуто накази та додатки з переліком територіальних громад, які розташовані у районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого включено Маріупольський район та Маріупольську міську територіальну громаду, що підтверджує тимчасову окупацію території, на якій розташована школа та здійснювала свою діяльність ОСОБА_5 ;

-переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), станом на 18.05.2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у відповідній редакції), яким підтверджується віднесення територіальних громад Донецької області до територій, що перебували в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Зокрема, до переліку включено Новоазовську міську територіальну громаду Кальміуського району Донецької області.

-відповіддю Департаменту освіти Маріупольської міської ради від 23.02.2023 №39.1/50, згідно з якою станом на 24.02.2022 посаду директора комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа з поглибленим вивченням новогрецької мови І-ІІІ ступенів №46» обіймала ОСОБА_5 , а з 01.09.2022 дію її трудового договору було призупинено наказом Департаменту освіти №122-ос. У відповіді також зазначено, що за інформацією працівників галузі освіти ОСОБА_5 після окупації продовжила обіймати посаду директора школи №46 в окупованому Маріуполі та організовує навчання за російськими стандартами. Станом на 23.02.2023 освітній процес ЗЗСО №46 відповідно до законодавства України не здійснювався;

-листом Маріупольської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням новогрецької мови І-ІІІ ступенів №46 від 22.02.2023 №201 та долученими до нього відомостями, відповідно до яких станом на 24.02.2022 ОСОБА_5 значилась директором школи №46, а у переліку працівників станом на час надання відповіді вона також зазначена як директор школи. У листі наведено список працівників, які після 24.02.2022 продовжили працювати за державними стандартами освіти України та перебувають на підконтрольній Україні території; окремо зазначено, що школа №46 до 24.02.2022 працювала за державними освітніми стандартами України, а після окупації працює за освітніми стандартами РФ;

-наказом Департаменту освіти Маріупольської міської ради від 28.03.2022 №1 «Про організацію освітнього процесу», яким у зв`язку з реальною загрозою життю та здоров`ю учасників освітнього процесу та бойовими діями тимчасово призупинено освітній процес в установах та закладах освіти, підпорядкованих Департаменту освіти Маріупольської міської ради, та визначено, що подальша організація освітнього процесу повинна здійснюватися відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України;

-наказами Маріупольської спеціалізованої школи №46 щодо трудових відносин із працівниками, долученими до відповіді закладу освіти, якими оформлювалося призупинення дії трудових договорів з працівниками, що не мали можливості виконувати роботу в умовах окупації, а також поновлення трудових відносин з окремими працівниками, які продовжували працювати в українській системі освіти. Зокрема, у матеріалах містяться накази №14-к, №17-к, №24-к, №27-к та інші документи, що відображають організацію роботи українського закладу освіти після 24.02.2022;

-наказом Департаменту освіти Маріупольської міської ради від 01.09.2022 №122-ос «Про призупинення дії трудових договорів» та додатком до нього, відповідно до якого з 01.09.2022 призупинено дію трудових договорів із керівниками закладів освіти, які внаслідок бойових дій та окупації не мали можливості виконувати свої трудові обов`язки; у переліку керівників під №9 зазначена ОСОБА_5 директор Маріупольської спеціалізованої школи №46;

-електронним листуванням між Департаментом освіти/школою №46 та органом досудового розслідування, з якого вбачається направлення на запит сторони обвинувачення документів щодо діяльності школи, кадрового складу, наказів про організацію освітнього процесу та трудові відносини, а також фото- і відеоматеріалів щодо ОСОБА_5 та інших працівників навчального закладу;

-відомостями ДМС України - формою Ф1 та копіями паспортних документів ОСОБА_5 , згідно з якими встановлені її анкетні дані, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортні дані та належність до громадянства України; вказані відомості підтверджують особу ОСОБА_5 та те, що вона є громадянкою України, тобто спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України;

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, за результатами перевірки бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» відомостей щодо перетинання громадянкою України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України або лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у період з 12.12.2017 по 12.12.2022 не виявлено, що підтверджує відсутність факту перетину ОСОБА_11 державного кордону України або лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у період, який інкримінується їй у межах кримінального провадження.

Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Відповідно до ст.94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 111-1 КК України, а саме як колабораційну діяльність, тобто здійснення громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Згідно зі ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що вона вчинила нетяжкий злочин, раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Відповідно до характеристики за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , зарекомендувала себе з посереднього боку.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлені.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, керуючись принципами справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 10 років.

На переконання суду призначення обвинуваченій саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371,373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з використанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, та займатись освітньою та виховною професійною діяльністю строком на 10 (десять) років.

Строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту її фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду згідно зі статтею 323 КПК України.

Суддя ОСОБА_1