Постанова № 139506249, 07.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/9488/26

Провадження № 3/175/3607/26

ПОСТАНОВА

іменем України

07 вересня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції у м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 року о 18:53 по вул. Бульвар Краматорський, 8 в. м. Краматорськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до висновку газоаналізатора Драгер у водія ОСОБА_1 виявлено 1,94 % алкоголю.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України за що відповідальність передбачена за ст. 130 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про поважність причин неприбуття до суду не надходило.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Павлов Є.Г. подав клопотання про закриття провадження, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Таким чином, враховуючи що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, дотримуючись розумних строків розгляду справи, суд проводить розгляд справи у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить наступних висновків.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначений положенням ст. 266 КУпАП.

Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №090609 від 29.04.2026 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; висновком газоаналізатора Драгер №6820 та актом огляду на стан сп`яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 1,94 % алкоголю; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції; рапортом працівника поліції; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та іншими матеріалами у їх сукупності.

Посилання захисника на неправильність процедури огляду водія на стан сп`яніння відхиляються як безпідставні, адже працівники патрульної поліції правомірно керувалися загальними приписами КУпАП, Інструкцією Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Так, у ситуації, що мала місце ОСОБА_1 вступив у правовідносини з Державою в особі працівників патрульної поліції як учасник дорожнього руху, а саме: як водій, що керує транспортним засобом і до нього було правомірно та обґрунтовано застосовано положення Правил дорожнього руху, а у подальшому, правомірно кваліфіковано його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керування транспортним засобом особою, яка є військово зобов`язаною, не усуває її обов`язку дотримуватися вимог Правил дорожнього руху. Тоді як Військова служба правопорядку не наділена повноваженнями і компетенцією документувати адміністративні правопорушення, пов`язані з безпекою городнього руху.

Більше того, захисник та/або особисто ОСОБА_1 не були позбавлені права і можливості самостійно звернутися до Військової служби правопорядку для документального оформлення можливого вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, до прикладу за ст. 172-20 КУпАП та вирішення питання про притягнення його як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності в установленому законодавством порядку.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достатніми, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_2 на визначення стану алкогольного сп`яніння проведено з дотриманням встановленої процедури, про що свідчить сукупність досліджених судом доказів, підстав ставити під сумнів які немає, а тому останні доводять факт інкримінованих ОСОБА_1 протиправних дій.

Водночас ОСОБА_1 як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов`язковість дотримання вимог Правил дорожнього руху, які забороняють керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння. Вказані Правила є обов`язковими для водія і останній, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.

При цьому суд враховує висловлену у справі «О`Галлоран та Фанціс проти Сполученого Королівства» позицію Європейського суду з прав людини про те, що будь-яка особа, яка керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та керування автомобілем потенційно може завдати серйозної шкоди і ті, хто реалізували таке право, тим самим погодились нести відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що та пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, вважаю за необхідне у відношенні ОСОБА_2 застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач ГУК у Дніпр-кій області/ Дн-ка обл, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення постанови.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя І. С. Шаповалова