Рішення № 13950612, 23.02.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 лютого 2011 р. Справа 7/239-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру технічної експлуатації № 1 філії спеціалізованого електрозв"язку, м. Київ

до: Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації, м. Вінниця

про стягнення 12749,57 грн. заборгованості

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л. С.

Представники:

позивача: Ганжа О.В. - довіреність № б/н від 06.10.2010 року, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 28.03.2000 року.

відповідач: Титаренко Т.І. - довіреність № 01-01-18-30 від 06.01.2011 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 04.10.2000 року.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява про стягнення з Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру технічної експлуатації № 1 філії спеціалізованого електрозв'язку 12749,57 грн. заборгованості.

Ухвалою від 29.12.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/239-10 та призначено до розгляду на 09.02.2011 року.

Ухвалою суду від 09.02.2011 року в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 23.02.2011 року.

23.02.2011 року відповідачем через канцелярію суду подано заперечення на позов в якому останній позовні вимоги не визнає.

Представником позивача 23.02.2011 року в судовому засіданні подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат по таких договорах як: по договору № 16/08/20-70,90 грн. - інфляційних втрат; 50,45 - 3% річних; по договору № 17/08/19- 778,37 грн. - інфляційних втрат; 388,63 - 3% річних; по договору № 08/10-121,98 грн. - інфляційних втрат; 30,76 - 3% річних;

Представниками сторін не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, а відтак справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

28.03.2008 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 1 та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької державної адміністрації було укладено договір на утримання об'єкту № 16/08/20.

Предметом даного договору є утримання позаміського запасного пункту управління Замовника та підтримання у робочому стані його систем, Замовник передає, а Виконавець приймає об'єкт на відповідальне зберігання та забезпечує утримання об'єкта, підтримання у робочому стані його систем(п. 1.1 Договору).

Загальна вартість експлуатаційно-технічного обслуговування об'єкту на рік становить 57 700,00 грн., в т. ч. ПДВ 9 616,67 грн..

Відповідно до п. 3. Договору оплата виконаних робіт по зберіганню майна здійснюється у 3-й термін після надходження Замовнику фінансування з державного бюджету.

Згідно з п. 8.1 договір набуває чинності з 01.01.2008 року та діє до 31.12.2008 року.

Вартість наданих Позивачем послуг, неоплачених Відповідачем за грудень 2009 року становить 962,047 грн..

28.03.2008 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 1 та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької державної адміністрації було укладено договір договір по виконанню робіт по відповідальному зберіганню майна № 17/08/19.

Вартість наданих Позивачем послуг, неоплачених Відповідачем за грудень 2009 року становить 7004,77 грн..

11.05.2010 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 1 та Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької державної адміністрації було укладено договір по відповідальному зберіганню майна № 08/10.

Замовник передає, а Виконавець приймає на відповідне зберігання та обслуговування майно, яке зазначається в акті приймання-передачі(п. 1.1 Договору).

Загальна вартість робіт по зберіганню майна на 2 квартал 2010 року встановлена згідно тимчасового кошторису 20049,99 грн.

Відповідно до п. 3. Договору оплата виконаних робіт по зберіганню майна здійснюється у 3-й термін після надходження Замовнику фінансування з державного бюджету.

Відповідач неоплатив заборгованість за надані послуги за травень-червень 2010 року 3 341,67 грн..

Позивачем направлялися листи та щомісячні рахунки щодо погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно робіт виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

При цьому вказаний розмір заборгованості підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями, обґрунтованим розрахунком боргу та власне визнається відповідачем, що вбачається із змісту долучених до позовної заяви листів.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 11308,48 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнення пені приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу розяснені процесуальні наслідки його дій.

Приймаючи заяву про відмову від позову в частині стягнення пені суд враховує те, що вона підписана представником позивача Ганжа О. В. у якої наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності від 06.10.2010 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається. У випадках відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи або задоволення відповідачем позовних вимог після подання позову внесене з цієї справи державне мито не повертається.

23.02.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.82, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації, вул. Володарського, 26,м. Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 20098691) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру технічної експлуатації № 1 філії спеціалізованого електрозв'язку, вул. Нижній Вал, 49-А, Подільський район, м. Київ, 04071 (ідентифікаційний код - 26549551) - 11 308 грн. 48 коп. - боргу, 113 грн. 09 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 209 грн. 33 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення з % річних та інфляційних втрат у сумі - 971 грн. 25 коп. - інфляційних втрат та 469 грн. 84 коп.- 3% річних провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 лютого 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи