Рішення № 139506043, 03.09.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 188/3043/25

№ 2/207/1681/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , за участю представника відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 188/3043/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У серпні 2025 року ТОВ «КФ.ЮА» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 20658 гривень 59 копійок , оскільки 12 березня 2021 року між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00021034749 , згідно якого відповідачка отримала позику у розмірі 4000 гривень 00 копійок , строком на 30 днів . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .

Представник позивача ТОВ «КФ.ЮА» у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без їх участі .

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила , що 12 березня 2021 року отримала кредит у розмірі 4000 гривень , договір читала . Гроші не повернула , оскільки потрапила до лікарні , сплачувати кредит не мала змоги . Заборгованість за кредитом не погашала , у зв`язку з відсутністю коштів , оскільки отримує невелику пенсію . Від позивача не отримувала ніяких повідомлень щодо наявності заборгованості .

Представник відповідачки ОСОБА_1 пояснив , що 12 березня 2021 року між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00021034749 , згідно п. 5 Договору позивач надає Позичальнику кредит у сумі 4100 гривень з базовою процентною ставкою 1% в день , та у разі користування кредитом поза межами строку дії Договору ставка збільшується до 2,5% в день , згідно п. 12 , 13 п. 5 Договору . Пунктом 7.3 Договору зазначено , що у випадку затримки Клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів на один календарний місяць і більш ТОВ має право вимагати повернення Кредиту в повному обсязі шляхом письмового повідомлення Клієнта , однак відповідачка ніяких повідомлень про заборгованість не отримувала . Згідно Закону України «Про захист прав споживачів» є застереження , що неможливо встановити такі умови , які не зрозумілі для споживача . Відсутні чіткі та зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця самостійно змінювати та нараховувати проценти за фактичне користування коштами в строки дії Договору : 1,00% , 2,5% . Крім того , позивачем застосовано ст. 625 ЦК України в період дії воєнного стану в Україні . Згідно позовної заяви , станом на 21 серпня 2025 року , тобто це був перерахунок у 2025 році , а кредит було укладено у 2021 році . Заборгованість складала 4000 гривень тіло кредиту , 458 гривень 59 копійок інфляційне збільшення з 11 квітня 2021 року по 23 лютого 2022 року , 15000 гривень 00 копійок відсотки поза межами строку договору за період з 11 квітня 2021 року по 7 вересня 2021 року . В матеріалах справи відсутня інформація , яким чином позивач нараховував заборгованість . Просить відмовити у задоволення позову у повному обсязі .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 12 березня 2021 року між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00021034749 ( а.с. 6 8 ) , згідно якого відповідачка отримала позику у розмірі 4000 гривень 00 копійок ( а.с. 9 ) , строком на 30 днів . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір разом з умовами та правилами , який було укладено з відповідачкою , було підписано позичальником особисто .

Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила , що вона ознайомлена з усіма умовами та правилами надання кредитних коштів .

Згідно картки обліку виконання договору № 00021034749 від 12 березня 2021 року , розрахунку інфляційного збільшення та розрахунку процентів ( а.с. 10 11 ) , заборгованість ОСОБА_2 за договором № 00021034749 становить 20658 гривень 59 копійок , з яких : тіло кредиту у розмірі 4000 гривень 00 копійок, інфляційне збільшення у розмірі 458 гривень 59 копійок , проценти поза межами строку дії договору у розмірі 15000 гривень 00 копійок , проценти у розмірі 1200 гривень 00 копійок .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу .

Відповідачка ОСОБА_2 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі , строки та на умовах , що передбачені кредитним договором , однак зобов`язання у повному обсязі не виконала , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .

Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

За нормою ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .

Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України 2003 року) .

Згідно ч. 1 , 3 ст. 512 ЦК України 2003 року кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) . Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений , якщо це встановлено договором або законом .

Статтею 514 ЦК України 2003 року передбачено , що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .

Представник відповідачки ОСОБА_1 посилається на те , що згідно Закону України «Про захист прав споживачів» є застереження , що неможливо встановити такі умови , які не зрозумілі для споживача . Відсутні чіткі та зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця самостійно змінювати та нараховувати проценти за фактичне користування коштами в строки дії Договору : 1,00% , 2,5% . Крім того , позивачем застосовано ст. 625 ЦК України в період дії воєнного стану в Україні . Згідно позовної заяви , станом на 21 серпня 2025 року , тобто це був перерахунок у 2025 році , а кредит було укладено у 2021 році . Заборгованість складала 4000 гривень тіло кредиту , 458 гривень 59 копійок інфляційне збільшення з 11 квітня 2021 року по 23 лютого 2022 року , 15000 гривень 00 копійок відсотки поза межами строку договору за період з 11 квітня 2021 року по 7 вересня 2021 року . В матеріалах справи відсутня інформація , яким чином позивач нараховував заборгованість . Також , є обмеження під час воєнного стану , а зокрема , відповідно до внесених змін до законодавства (Перехідних положень ЦКУ) , у період дії воєнного стану в Україні існують суворі обмеження , а саме Кредитори не мають права нараховувати штрафи , пеню та платежі за ст. 625 ЦКУ на суму заборгованості .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Установити , що неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами , підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) .

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування , до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) кредитних зобов`язань , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу .

Аналогічний правовий висновок , щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 , який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України , судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі .

Згідно правового висновку , що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) , дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір .

Так , основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України , а не окремі закони , що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду України від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц .

Позивачем надано картки обліку виконання договору № 00021034749 від 12 березня 2021 року , розрахунку інфляційного збільшення та розрахунку процентів ( а.с. 10 11 ) , з яких вбачається , що ОСОБА_2 була нарахована заборгованість , а саме : інфляційне збільшення у розмірі 458 гривень 59 копійок за період з 11 квітня 2021 року по 23 лютого 2022 року , проценти поза межами строку дії договору у розмірі 15000 гривень 00 копійок за період з 11 квітня 2021 року по 7 вересня 2021 року , тому відсутні підстави для застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , оскільки зазначена заборгованість була нарахована до 24 лютого 2022 року .

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Згідно пунктів 3.1. 3.2. Договору , Товариство на умовах цього Договору та Правил надає Клієнту грошові кошти у сумі визначеній п. 5 Договору , а Клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим Договором термін та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування , визначеної п. 5 даного Договору . Кредит надається Позичальнику на визначений ним особисто цілі . У випадку , коли Клієнт отримує кошти шляхом грошового переказу без відкриття рахунку датою надання кредиту є дата фактичного отримання готівкових коштів . Сторони погодили , що Клієнту відповідно до умов цього Договору немає необхідності укладати договори щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб , пов`язаних з отриманням , обслуговуванням та поверненням кредиту .

Згідно пункту 5. Договору , загальний розмір кредиту 4100 гривень ; тип кредиту пенсійний 30 днів ; дата надання кредиту 12 березня 2021 року ; дата погашення заборгованості 10 квітня 2021 року ; ставка пільгового періоду - (% в день) ; строк дії договору 30 ; можливість пролонгації дозволено , під 1,5% (в день) ; мета споживчі цілі ; базова процентна ставка 1,00 (% в день) ; процентна ставка , у разі користування кредитом поза межами строку дії договору 2,50 (% в день) .

Відповідачка ОСОБА_2 підписала кредитний договір , у якому було зазначено розмір процентів . Отже , відповідачка була обізнаною з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку позивача до підписання договору на невигідних для себе умовах , тому суд не вбачає підстав для відмови у стягненні заборгованості за процентами та суми інфляційного збільшення , оскільки позивачем була нарахована заборгованість за процентами та розмір інфляційного збільшення згідно умов кредитного договору .

За встановлених обставин , суд вважає , що представником відповідачки не доведено порушення прав відповідачки з боку позивача , судом не встановлено правових підстав для відмови у задоволенні позову з підстав , заявлених представником відповідачки .

Таким чином , представником відповідачки не надано належних та допустимих доказів , які б свідчили про недобросовісність банківської установи при укладенні кредитного договору , невідповідності змісту правочину цивільному законодавству , також не надано суду доказів вчинення щодо відповідачки обману та тиску .

Згідно ст. 204 ЦК України 2003 року правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Укладений між сторонами кредитний договір , містить строк повернення кредиту (користування ним) . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Позов про визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення процентів та нарахування інфляційного збільшення відповідачкою не заявлявся , а тому договір в цій частині являється дійсним .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості , з якого вбачається , що у період дії кредитного договору ОСОБА_2 свої зобов`язання порушила , внаслідок чого у неї утворилася заборгованість .

Доказів , які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором , відповідачкою не надано . Заперечення щодо правильності розрахунків відповідачкою та її представником обґрунтовані не були , свого розрахунку стороною відповідача суду не надано . Крім того , представник відповідачки не заперечував факт отримання відповідачкою кредиту та користування кредитними коштами . Дії відповідачки на момент укладення кредитного договору були свідомими .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 20658 гривень 59 копійок , з яких : тіло кредиту у розмірі 4000 гривень 00 копійок , інфляційне збільшення у розмірі 458 гривень 59 копійок , проценти поза межами строку дії договору у розмірі 15000 гривень 00 копійок , проценти у розмірі 1200 гривень 00 копійок , оскільки відповідачка отримала кредит , користувалася кредитними коштами .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено у повному обсязі , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 612 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити повністю .

Стягнути зі ОСОБА_2 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» , місцезнаходження : м. Київ , вулиця Пластова , 18 , ідентифікаційний код юридичної особи : 41940643 , заборгованість за Договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00021034749 від 12 березня 2021 року у розмірі 20658 гривень 59 копійок , з яких : тіло кредиту у розмірі 4000 гривень 00 копійок , інфляційне збільшення у розмірі 458 гривень 59 копійок , проценти поза межами строку дії договору у розмірі 15000 гривень 00 копійок , проценти у розмірі 1200 гривень 00 копійок , судові витрати у сумі 3028 гривень 00 копійок .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба