Ухвала суду № 139505574, 07.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

м. Хмельницький

"07" вересня 2026 р. Справа № 924/853/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши матеріали заяви Красилівської районної спілки споживчих товариств м. Красилів Хмельницької області (вх.№05-08/3242/26 від 04.09.2026р.) про забезпечення позову у справі

за позовом Красилівської районної спілки споживчих товариств м. Красилів Хмельницької області

до:

1. Красилівської міської ради Хмельницької області м. Красилів Хмельницької області

2. Красилівської житлово-експлуатаційної контори м. Красилів Хмельницької області

про:

- витребування у Красилівської міської ради Хмельницької області, Красилівської житлово-експлуатаційної контори на користь Красилівської районної спілки споживчих товариств у постійне користування земельної ділянки площею 0,75 га, у межах, координатах поворотних точок та конфігурації їх накладення, що відповідають земельній ділянці, якій був присвоєний кадастровий номер 6822710100:01:002:0775, площею 0,75 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, місцезнаходження: вул. М. Грушевського, 61, м. Красилів, Хмельницького р-н., Хмельницької області, яка була надана у постійне користування Красилівській районній спілці споживчих товариств на підставі Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996 р., виданого Красилівською міською Радою народних депутатів;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Красилівської міської ради Хмельницької області, номер запису про право 53454821, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227), припинивши право комунальної власності на неї;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Красилівської міської ради Хмельницької області, номер запису про право 53456072, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227), припинивши право комунальної власності на неї;

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування Красилівської житлово-експлуатаційної контори, номер запису про право 57303211, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227), припинивши право постійного користування на неї;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227);

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227)

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Хмельницької області (суддя Вибодовський О.Д.) перебуває справа за позовом Красилівської районної спілки споживчих товариств м. Красилів Хмельницької області до Красилівської міської ради Хмельницької області м. Красилів Хмельницької області, до Красилівської житлово-експлуатаційної контори м. Красилів Хмельницької області про витребування у Красилівської міської ради Хмельницької області, Красилівської житлово-експлуатаційної контори на користь Красилівської районної спілки споживчих товариств у постійне користування земельної ділянки площею 0,75 га, у межах, координатах поворотних точок та конфігурації їх накладення, що відповідають земельній ділянці, якій був присвоєний кадастровий номер 6822710100:01:002:0775, площею 0,75 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, місцезнаходження: вул. М. Грушевського, 61, м. Красилів, Хмельницького р-н., Хмельницької області, яка була надана у постійне користування Красилівській районній спілці споживчих товариств на підставі Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ХМ № 002367 від 14.10.1996 р., виданого Красилівською міською Радою народних депутатів; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Красилівської міської ради Хмельницької області, номер запису про право 53454821, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227), припинивши право комунальної власності на неї; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Красилівської міської ради Хмельницької області, номер запису про право 53456072, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227), припинивши право комунальної власності на неї; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування Красилівської житлово-експлуатаційної контори, номер запису про право 57303211, на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227), припинивши право постійного користування на неї; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227); скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1179, площею 0,1593 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227).

Ухвалою суду від 10.08.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/853/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11:00 год. 27.08.2026 р.

Розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження.

04.09.2026 р. до суду через систему "Електронний суд" від Красилівської районної спілки споживчих товариств надійшла заява (вх. № 05-08/3242/26) про забезпечення позову відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України. У поданій заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227), заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, органам та суб`єктам державної реєстрації речових прав, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" вчиняти дії, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227), заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, державним кадастровим реєстраторам, які діють відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" вчиняти дії, пов`язані із поділом земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227).

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує про те, що передумовою для звернення позивачем до суду із даним позовом, стала фактична неможливість реалізації належного йому на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії II-XM № 002367 від 14.10.1996 р. речового права постійного користування земельною ділянкою, що виникла внаслідок послідовних дій відповідача 1, спрямованих на припинення та фактичне позбавлення позивача можливості здійснювати таке право шляхом прийняття незаконних рішень та дій, які полягають у поділі земельних ділянок. Заявник зауважує, що 14.07.2023 р. Красилівською міською радою було прийнято рішення № 43 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств", яке в подальшому було скасовано в межах судової справи № 924/98/24, а також зазначає, що в межах судової справи № 924/236/26 предметом оскарження було вчинення поділу земельної ділянки 6822710100:01:002:0775, та передання частини такої ділянки у постійне користування іншому суб`єкту - Красилівський житлово-експлуатаційній конторі (відповідачу 2 у цій справі).

Зважаючи на викладені обставини, заявник вважає, що Красилівською міською радою заперечується право постійного користування Красилівської райспоживспілки, про що свідчить прийняття рішення про припинення права постійного користування, його подальшого оскарження в межах справи № 924/98/24, а також, поділ спірної земельної ділянки та передання частини такої ділянки у постійне користування іншому суб`єкту, та судове оскарження такого поділу в межах судової справи № 924/236/25.

Разом з тим, позивач повідомляє, шо він після отримання відзиву на свій позов, дізнався, що 13.08.2026 р. Красилівською міською радою було прийнято рішення № 26 "Про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств", яким було надано дозвіл Красилівській міській раді Хмельницької області на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 0,5907 га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1178, що знаходиться по вул. М. Грушевського, 61, м. Красилів, Хмельницького району, Хмельницької області на 8 окремих земельних ділянок площами 0,0302 га, 0,0871 га, 0,0734 га, 0,0598 га, 0,0933 га, 0,0893 га, 0,0532 га, 0,1044 га. Відтак, заявник наголошує, що не дивлячись на те, що судова справа № 924/853/26 вже перебувала у провадженні Господарського суду Хмельницької області, Красилівська міська рада Хмельницької області (відповідач 1 у цій справі) вирішила вчинити дії спрямовані на утруднення виконання судового рішення. Зокрема, позивач зауважує, що враховуючи заявлені позовні вимоги у даній справі, поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178 об`єктивно унеможливить виконання рішення у даній справі та ефективне поновлення порушеного права позивача, оскільки така ділянка буде перенесена до архівного шару ДЗК та перестане існувати як об`єкт права. Крім того, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, заявлений позивачем спосіб захисту втратить свою ефективність, та створить додаткові передумови для повторного звернення до суду, що є неприпустимим.

Також заявник зазначає, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову діятимуть виключно під час розгляду даної справи, не завдадуть жодної майнової шкоди для розпорядника таких земельних ділянок, та не передбачають заявлення зустрічного забезпечення, а тому відповідають вимогам добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, посилаючись на ст. 136, п. п. 1, 2, 4 ст. 137 ГПК України, заявник вважає, що невжиття заходів у вигляді накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони відповідачу вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 р., заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.

Розглянувши заяву Красилівської районної спілки споживчих товариств м. Красилів Хмельницької області (вх. № 05-08/3242/26 від 04.09.2026 р.) про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Пунктом 3 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Отже, у відповідності до господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 р. у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 р. у справі № 906/304/23 та інших.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 р. у справі № 754/5683/22 зроблено висновок, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 р. у справі № 910/773/19.

Суд зазначає, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Водночас важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Таку правову позицію наведено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 р. по справі № 910/361/18.

Виходячи з вищенаведеного, достатньо обґрунтованим для забезпечення як позовних вимог майнового характеру, так і позовних вимог немайнового характеру є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Тобто сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та з цією метою і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, подати докази наявності відповідних обставин.

У поданій заяві заявник вказує про те, що підставою для звернення позивача до суду стала фактична неможливість реалізації належного йому на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії II-XM № 002367 від 14.10.1996 р. речового права постійного користування земельною ділянкою, що виникла внаслідок послідовних дій відповідача 1, спрямованих на припинення та фактичне позбавлення позивача можливості здійснювати таке право шляхом прийняття незаконних рішень та дій, які полягають у поділі земельних ділянок.

При цьому, заявник звертає увагу, що попри перебування судової справи № 924/853/26 у провадженні Господарського суду Хмельницької області, 13.08.2026 р. Красилівською міською радою було прийнято рішення № 26 "Про надання дозволу на поділ земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна Красилівською районною спілкою споживчих товариств", відповідно до якого було надано дозвіл Красилівській міській раді Хмельницької області на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178 площею 0,5907 га, що знаходиться по вул. М. Грушевського, 61, м. Красилів, Хмельницького район, Хмельницької області на 8 окремих земельних ділянок площами 0,0302 га, 0,0871 га, 0,0734 га, 0,0598 га, 0,0933 га, 0,0893 га, 0,0532 га, 0,1044 га.

Відтак, заявник вважає, що існує об`єктивна необхідність застосування заходів забезпечення позову, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, у вигляді: накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227), заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, органам та суб`єктам державної реєстрації речових прав, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" вчиняти дії, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227), заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, державним кадастровим реєстраторам, які діють відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" вчиняти дії, пов`язані із поділом земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227), оскільки, на переконання заявника, у разі задоволення позову, такі заходи забезпечуватимуть можливість повного виконання рішення суду, та поновлення порушених прав позивача.

Суд зазначає, що одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

При вирішенні заяви суд виходить з того, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд вважає, що заявник не обґрунтував необхідності вжиття заходів забезпечення позову, до набрання законної сили судовим рішення у цій справі, та не довів наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує необхідність застосування забезпечення позову. Відтак, зважаючи на зміст доводів заявника та наявних матеріалів справи, заявником не доведено доцільності та необхідності забезпечення позову, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227), заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, органам та суб`єктам державної реєстрації речових прав, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" вчиняти дії, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227), заборони Красилівській міській раді Хмельницької області, державним кадастровим реєстраторам, які діють відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" вчиняти дії, пов`язані із поділом земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178, площею 0,5907 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, (РНОНМ: 2868932768227), про що зазначив заявник.

Адже заявником в установленому законом порядку не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний останнім спосіб.

Так, у заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно ймовірності дій, які ускладнять захист його прав по цій справі у разі задоволення позову.

Відповідно до приписів ст. ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Саме лише посилання заявника на занепокоєння щодо загрози настання обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення, не є тими достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову в розумінні норм ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, судом звертається увага, що жодних інших обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову, крім описаних вище, які визнаються не обґрунтованими та не підтвердженими, позивачем не наведено. Наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраних заходів забезпечення позову, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником Красилівською районною спілкою споживчих товариств м. Красилів Хмельницької області не підтверджено зазначених ним підстав вжиття заходів забезпечення позову та не доведено, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття обраних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої Красилівською районною спілкою споживчих товариств м. Красилів Хмельницької області заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Красилівської районної спілки споживчих товариств м. Красилів Хмельницької області (вх. № 05-08/3242/26 від 04.09.2026 р.) про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею 07.09.2026р. та може бути оскаржена в порядку ст. 257 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя О.Д. Вибодовський

Виготовлено 2 примірники:

1 - до справи (в паперовому екз.);

2 - Красилівській районній спілці споживчих товариств (до електронного кабінету).