Рішення № 139505163, 27.08.2026, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1290/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.

за участю секретаря судового засідання Красовського В.С.

та представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши заяву ЖК "Звездний 19А" від 16.08.2026 (вх.№20060 від 17.08.2026) про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Домоуправління №42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району (61171, м. Харків, вул. Амосова, буд. 1, кв. 544) до Житлового кооперативу "Звездний 19А" (61171, м. Харків, вул. Амосова, буд. 1, під. 9-14) простягнення 57557,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2026 відмовлено в позові Домоуправління №42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району до Житлового кооперативу "Звездний 19А" про стягнення 57557,90 грн повністю.

17.08.2026 ЖК "Звездний 19А" (відповідач) надав заяву від 16.08.2026 (вх.№20060 від 17.08.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №922/1290/26, яким розподілити судові витрати та стягнути з ДУ №42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району (позивач) на свою користь витрати на правничу правову допомогу у розмірі 60000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2026 у справі №922/1290/26 відмовлено у позові повністю.

Ухвалою від 19.08.2026 суд прийняв заяву ЖК "Звездний 19А" від 16.08.2026 (вх.№20060 від 17.08.20206) про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначив її до розгляду у судовому засіданні 27.08.2026 о 14:00 год, у яке викликав учасників справи.

25.08.2026 позивач надав заперечення на заяву, в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвокатами, посилаючись на те, що:

- представник відповідача у судовому засіданні 03.08.2026 не заявляв вимогу про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу;

- витрати на правничу допомогу становлять 120% від суми позову, що явно є необґрунтованою сумою та надмірним тягарем для позивача;

- фактично адвокати визначили собі гонорар в розмірі 34588 грн за складання та подання до суду двох документів, які є нескладними та не є такими, що потребують значної затрати часу;

- більшість судових засідань переносилися з вини представників відповідача.

26.08.2026 відповідач надав клопотання про долучення доказів, в якому просить суд долучити до поданої ним заяви копію додаткової угоди №1 до договору №0312052026 про надання правничої допомоги, а також договір доручення №0112062026 від 12.06.2026.

Протокольною ухвалою від 27.08.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про долучення доказів.

Представник позивача у призначене судове засідання 27.08.2026 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був повідомлений належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його електронного кабінету.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду вищевказаної заяви, суд вважає за можливе розглянути її за відсутності представників учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Розглянувши заяву відповідача від 16.08.2026 (вх.№20060 від 17.08.20206) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 123, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому, ч. 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

22.06.2026 відповідач надав відзив на позов, в якому просив стягнути з позивача на свою користь судові витрати на правничу допомогу. При цьому, орієнтовний розмір судових витрат, що може понести відповідач на правничу допомогу під час розгляду цієї справи ним зазначено 60000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу відповідачем до заяви долучено копії:

- договору №0312052026 про надання правничої допомоги від 12.05.2026;

- додаткової угоди до договору №0312052026 про надання правничої допомоги від 12.05.2026 про залучення адвоката до участі у господарській справі від 15.06.2026;

- акту наданих правничих послуг від 12.08.2026;

- розрахунків від 12.08.2026 наданих правничих послуг;

- рішення №13/1/7 Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару;

- ордеру серії АН №2004636 від 16.06.2026 адвоката Козаренко Наталії Юріївни та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4166 від 14.12.2011;

- ордеру серії ВІ №1397257 від 15.05.2026 адвоката Гринишина Євгенія Васильовича та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1867 від 10.10.2017.

До клопотання про долучення доказів від 26.08.2026 відповідач додав копії договору доручення №0112062026 від 12.06.2026 та додаткової угоди №1 до договору №0312052026 про надання правничої допомоги.

Як убачається з матеріалів справи, 12.05.2026 між Житловим кооперативом "Звездний 19А" (клієнт) та Адвокатським бюро "Євгенія Гринишина" (Адвокатське бюро) укладено договір №0312052026 про надання правничої допомоги (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 2.2 договору Адвокатське бюро має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу (адвоката), шляхом укладання додаткової угоди про залучення адвоката щодо надання правничої допомоги та додаткової угоди про залучення відповідного адвоката.

Відповідно до п. 4.1 договору клієнт сплачує на користь Адвокатського бюро гонорар у розмірі, визначеному згідно відповідному розрахунку наданих правничих послуг у зв`язку з представництвом прав та законних інтересів клієнта, що складається до цього договору та є його невід`ємною частиною, та він не може бути меншим розміру, встановленого рішенням Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021 «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару» за фактично здійснені Адвокатським бюро дії.

Додатковою угодою №1 від 12.05.2026 до договору сторони домовились, що за представництво інтересів клієнта у судах, правоохоронних органах, інших органах, клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського бюро, а Адвокатське бюро має право отримати гонорар у розмірі, що встановлений рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року №13/1/7 «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару».

Згідно з п. 1.2.1 додаткової угоди №1 сторони домовились, що розмір гонорару складатиме:

- за участь у судових засіданнях з представництва інтересів в суді першої інстанції - 2 розміри мінімальної заробітної плати за участь у розгляді справи судом першої інстанції станом на дату укладення Договору про надання правничої допомоги (12 травня 2026 року) та додатково 0,5 розміру мінімальної заробітної плати за кожен судодень;

- участь у судових засіданнях з представництва інтересів в суді апеляційної інстанції - З розміри мінімальної заробітної плати за участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції станом на дату укладення договору про надання правничої допомоги (12 травня 2026 року) та додатково 0,5 розміру мінімальної заробітної плати за кожен судодень;

- складання позовної заяви, відзиву на позовну заяву, іншої заяви по суті справи, клопотання, заперечення, тощо - 2000,00 гривень за кожен аркуш документу, але не більше 1 розміру мінімальної заробітної плати за складання документу;

- складання апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, іншої заяви по суті в суді апеляційної інстанції, клопотання, заперечення, тощо - 2000,00 гривень за кожен аркуш документу, але не більше 2 розмірів мінімальної заробітної плати за складання документу.

Відповідно до пунктів 1.3 1.6 додаткової угоди №1 право на отримання гонорару у Адвокатського бюро виникає після ухвалення рішення (постанови, вироку, ухвали, тощо) кожною судовою інстанцією, яким буде вирішено питання по суті, що було предметом спору. Не набрання законної сили вказаним рішенням (постановою, вироком, ухвалою, тощо) не впливає на право отримання гонорару, але право на його отримання виникає після набрання законної сили відповідним рішенням (постановою, вироком, ухвалою, тощо).

Всі інші умови договору про надання правової допомоги №0312052026 від 12 травня 2026 року залишаються без змін.

Для оплати гонорару Адвокатське бюро складає розрахунок наданих послуг чи інший документ, який підтверджує їх надання та кількість, що підписується уповноваженим представником та передає клієнту у будь-який спосіб, в тому числі - шляхом направлення відповідного електронного листа із сканом розрахунку на електронну пошту, вказану у договорі №0312052026 від 12 травня 2026 року, цій додатковій угоді чи електронну адресу, якою здійснюється переписка сторін.

Адвокатське бюро вправі направити розрахунок наданих послуг особисто клієнту, поштою, кур`єром чи у будь-який інший спосіб.

Додатковою угодою від 15.06.2026 до договору визначено, що на підставі п. 2.2 договору №0312052026 про надання правничої допомоги від 12.05.2026 Адвокатське бюро залучає адвоката для надання правничої допомоги клієнту. Оплата гонорару адвокату здійснюється на підставі п. 4.1 договору.

12.06.2026 між Адвокатським бюро «Євгенія Гринишина» (Адвокатське бюро) та адвокатом Козаренко Наталією Юріївною (адвокат) укладено договір доручення №0112062026 (надалі договір доручення), за яком Адвокатське бюро доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та договором №0312052026 про надання правничої допомоги від 12.05.2026, що укладений між Адвокатським бюро та клієнтом.

Згідно з п. 4.1 договору доручення Адвокатське бюро сплачує частину гонорару, отриманого у справі, адвокату або за домовленістю між адвокатом та клієнтом оплатити гонорар адвоката може клієнт самостійно.

12.08.2026 ЖК "Звездний 19А" та адвокат Козаренко Н.Ю. склали акт наданих правничих послуг за договором №0312052026 про надання правничої допомоги від 12.05.2026 на загальну суму 64852,50 грн.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі №922/445/19).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У постанові від 11.01.2023 у справі №922/4195/21 Верховний Суд дійшов висновку, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частина третя статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає, що до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про надання правової (правничої) допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 ЦК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм ст. 627 ЦК України, ст. 126, 129 ГПК України, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.".

Отже, відсутність деталізації часу в описі робіт не перешкоджає суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу, якщо встановлено фіксований гонорар.

Щодо доводів позивача про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи, кількістю підготовлених процесуальних документів, участю у кількості судових засідань, суд зазначає наступне.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання, є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. Водночас одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування, є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц).

Отже, зазначене твердження підкреслює, що всі витрати, які адвокат несе на кожному етапі представництва в суді (включно з дорогою та очікуванням), є складовою правничої допомоги і повинні компенсуватися справедливо, що є частиною принципу пропорційності витрат.

Тож, такий окремий вид послуг з правничої допомоги, зазначений в акті від 12.08.2026 наданих правничих послуг за договором №0312052026 про надання правничої допомоги від 12.05.2026 як прийняття участі у судових засіданнях під час розгляду справи у Господарському суді Харківської області по справі №922/1290/26, яких у цій справі було дев`ять, у шість з яких представники відповідача адвокати Гринишин Є.В. та Козаренко Н.Ю. з`являлися, є виправданим, оскільки всі витрати, які адвокат несе на кожному етапі представництва в суді, є складовою правничої допомоги і повинні компенсуватися справедливо, що є частиною принципу пропорційності витрат.

Розрахунок наданих правничих послуг, наведений у акті наданих правничих послуг від 12.08.2026, зроблений відповідно до п. 4.1 договору договором №0312052026 про надання правничої допомоги від 12.05.2026 та додаткової угоди до нього від 15.06.2026 з урахуванням розмірів адвокатського гонорару за годину роботи, що наведені у рішенні Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 від 21.07.2021 Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару.

Суд відхиляє доводи позивача в запереченнях на заяву, що представник відповідача у судовому засіданні 03.08.2026 не заявляв вимогу про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу, оскільки, як вже зазначалося вище, 22.06.2026 відповідач надав відзив на позов, в якому просив стягнути з позивача на свою користь судові витрати на правничу допомогу. При цьому вказав, що орієнтовний розмір судових витрат, який може понести відповідач на правничу допомогу під час розгляду цієї справи, становить 60000,00 грн.

При цьому з матеріалів справи вбачається надання до суду представником відповідача не лише відзивів на позовну заяву від 15.05.2026, 22 і 25 червня 2026, а й інших документів, зокрема, заяви від 18.05.2026 про виконання ухвали суду; заперечень від 07.06.2026 проти клопотання позивача щодо повторного витребування банківської виписки; клопотання від 14.06.2026 про долучення відзиву до матеріалів справи у шаблоні підсистеми "Електронний суд" Клопотання про долучення доказів, в якому просить поновити йому строк на подання відзиву на позовну заяву.

Розглядаючи заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвокатами у системному зв`язку із наведеним заявником розрахунком витрат на правову допомогу, наявними у матеріалах справи документами, з огляду на результати розгляду справи, фактичні обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів у суді під час розгляду справи №922/1290/26, беручи до уваги наведені положення процесуального законодавства та підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатами відповідача Гринишиним Є.В. та Козаренко Н.Ю. професійної правничої допомоги при розгляді справи №922/1290/26 у Господарському суді Харківської області у сумі 60000,00 грн, що є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, суд з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, вважає, що заявлена сума цих витрат є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, проте є неспівмірною зі складністю справи та виконаними адвокатами роботами, часом, витраченим на їх виконання та обсягом наданих адвокатами послуг, у зв`язку із чим заява відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на свою користь судових витрат на правничу допомогу в сумі 60000,00 грн підлягає частковому задоволенню в сумі 30000,00 грн.

Керуючись ст. 55, 59, 131-2 Конституції України, ст. 1, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 124, 126, 129, 161, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ТЖК "Звездний 19А" від 16.08.2026 (вх.№20060 від 17.08.2026) про ухвалення додаткового рішення відмовити частково.

Стягнути з Домоуправління №42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району (61171, м. Харків, вул. Амосова, буд. 1, кв. 544. Код ЄДРПОУ 03105296) на користь Житлового кооперативу "Звездний 19А" (61171, м. Харків, вул. Амосова, буд. 1, під. 9-14. Код ЄДРПОУ 33205486) судові витрати на професійну правничу допомогу адвокатів у сумі 30000,00 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254 257 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 07.09.2026.

Суддя В.І. Ольшанченко