Рішення № 139505103, 31.08.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.2026м. СумиСправа № 920/752/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/752/26

за позовом Приватного підприємства По управлінню житлом Житлкомсервіс (вул. Європейська, буд. 11, м. Кролевець, Сумська область, 41300)

до відповідача Кролевецької міської ради (пл. Миру, буд. 1, м. Кролевець, Сумська область, 41300)

про стягнення 7671 грн 00 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 7671 грн. 00 коп., в тому числі 5555 грн 89 коп. заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним житловим будинком за період з травня 2023 року до квітня 2026 року, 500 грн 03 коп. 3% річних, 1615 грн 08 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою від 29.06.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/752/26; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.06.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 29.06.2026, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

14.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3773 від 14.07.2026), у якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відповідач зазначає, що квартира АДРЕСА_1 є неприватизованою, у приватній власності не перебуває. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на це майно не зареєстроване за жодною особою. Квартира АДРЕСА_2 відноситься до Державного житлового фонду і перебуває у віданні Кролевецької міської ради. Мешканці до зазначеної квартири вселилися на підставі отриманого ордеру. Відповідно до відомостей, наданих відділом "Центр надання адміністративних послуг" Виконавчого комітету Кролевецької міської ради, на даний час у квартирі АДРЕСА_2 має зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (періоди реєстрації 26.10.1976 25.10.1978, 13.01.1981 06.01.1984, 08.05.1991 по теперішній час). ОСОБА_1 не приватизував житло, але може використати своє право на приватизацію (отримати з державної у приватну власність). Кролевецька міська рада не є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 . Подані копії протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 від 12.11.2025 та від 20.05.2022 не містять відомостей про Кролевецьку міську раду, як власника квартири АДРЕСА_2 . Щодо посилання позивача на лист відповідача № 01-27/3271 від 17.10.2023, останній не містить жодної інформації про належність майна до комунальної власності.

22.07.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 2671/26 від 22.07.2026), у якій просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Позивач зазначає, що власником неприватизованих квартир, що належать до державного житлового фонду, є територіальна громада в особі міської ради. Наймач житла (навіть за наявності ордера чи договору найму) не набуває статусу співвласника багатоквартирного будинку. Позивач зазначає, що у разі невиконання наймачем обов`язку з оплати ЖКП, Кролевецька міська рада, у віданні якої знаходиться майно, зобов`язана самостійно сплатити заборгованість перед управителем.

29.07.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 4015 від 29.07.2026), у якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що КП "Кролевецьводоканал" листом від 15.07.2026 № 210 повідомило, що за адресою: АДРЕСА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на Самусенка Миколу Миколайовича. У листі ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" від 25.07.2026 № 25/440 зазначено, що за адресою: АДРЕСА_3 обліковується споживач Самусенко О.М. Позивач не надав жодних доказів того, що міська рада є власником квартири № 28 та споживачем житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

01.08.2022 між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Європейська, буд. № 6, м. Кролевець, Конотопський район, Сумська область, укладений договір № 13 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з п.1.1 договору управитель (позивач) зобов`язаний надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: вул. Європейська, буд. № 6, м. Кролевець, Конотопський район, Сумська область, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства України та умовами договору.

За умовами п. 1.3.-1.4. договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення, зливової каналізації, електропостачання; обслуговування димових та вентиляційних каналів; поточний ремонт реконструктивних елементів, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; прибирання прибудинкової території, придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування.

Згідно з п. 2.2. договору кожен із співвласників зобов`язаний, в тому числі, оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені договором.

Ціна та порядок оплати визначені у розділі 3 договору.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна Послуги з управління становить 3,29 гривень на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 2 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку № 3 до договору; винагороду Управителю в розмірі 1 грн за послуги на місяць; витрати на накладні витрати (в т.ч. податки і збори).

Відповідно до додаткової угоди від 17.11.2025 року до п. 3.1. внесені зміни. Ціна послуги з управління становить 5 гривень на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2,65 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що є невід`ємною частиною угоди; накладні витрати 0,70 грн, винагороду Управителю в розмірі 1,65 грн. Додаткова угода діє з 1 грудня 2025 року.

Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до п. 9.1., 9.2. договору він набирає чинності з 01 серпня 2022 року та укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.

Позивач зазначає, що відповідач не оплатив надані послуги за період з травня 2023 року і станом на 1 травня 2026 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5555 грн 89 коп. за квартиру № 28, власником якої є Кролевецька міська рада за відсутності інформації про набуття квартири у приватну власність.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина перша статті 903 ЦК України визначає, що у разі, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до визначень, наведених у п. 6, 12, 13, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) це індивідуальний або колективний споживач.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

За приписами ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст. 15 Закону договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників.

Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Суд встановив, що договір від 01.08.2022 № 13 укладений позивачем зі співвласниками будинку, від імені останніх підписаний уповноваженою особою співвласників, що відповідає положенням ст. 15 Закону; сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов договору, визначених у ст. 12 Закону для договору про надання житлово-комунальної послуги.

Докази розірвання, припинення договору, визнання його недійсним в матеріалах справи відсутні.

Як вже зазначив суд відповідно до умов договору та приписів ст. 15 Закону договір є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

За приписами ст. 5 Житлового кодексу України, що був чинний до 15.02.2026, державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Кролевецька міська рада підтверджує, що квартира АДРЕСА_2 належить до державного житлового фонду та перебуває у віданні відповідача; право приватної власності на квартиру не зареєстроване (листи від 17.10.2023, від 04.12.2023, відзив на позовну заяву). Водночас відповідач вказує на те, що у квартирі зареєстрована фізична особа ОСОБА_1 , який є користувачем житла та має сплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Згідно з частиною 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5); управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (пункт 7); управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (пункт 8).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

У силу положень статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають, в тому числі, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що зобов`язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Договір про надання послуги № 13 від 01.08.2022 укладений позивачем зі співвласниками багатоквартирного будинку, відповідно, є обов`язковими для співвласників.

Як зазначив суд вище, положення ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» також визначають, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Зважаючи на загальні підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України), відповідні правовідносини щодо сплати користувачем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між користувачем та управителем, або шляхом встановлення обов`язку користувача з відшкодування відповідних витрат в умовах договору найму нерухомого майна.

Тобто, обов`язок користувача зі сплати (відшкодування) витрат виникає тільки у разі визначення такого обов`язку в умовах укладеного правочину (договору) з власником майна або з управителем.

Матеріали справи не містять доказів укладання правочинів з особою, яка зареєстрована у квартирі № 28, відповідач таких доказів не подав. Також відповідач не подав доказів на підтвердження обставин, вказаних у заявах по суті спору, про те, що мешканець вселився до квартири на підставі отриманого ордеру.

Обставина реєстрації особи у квартирі з 1991 року, за відсутності вказаних доказів, не є підставою для покладення на нього обов`язку з оплати послуг.

Оскільки квартира № 28 не приватизована, належить до житлового фонду, що перебуває у віданні відповідача, відповідач є відповідальною стороною щодо оплати вартості заявлених позивачем комунальних послуг на підставі укладеного зі співвласниками будинку договору.

Суд встановив, що щомісячна вартість послуг визначена позивачем з урахуванням загальної площі квартири № 28 (43,75 кв.м.) та вартості послуги за 1 кв.м. (3,29 грн - до 30.11.2025; 5 грн з 01.12.2025). Заборгованість за період з травня 2023 року до квітня 2026 року включно становить 5555 грн 89 коп.

Відповідач не розрахувався за надані послуги у встановлений договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

За викладених обставин суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5555 грн 89 коп. заборгованості.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Платежі встановлені ст. 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з розрахунком, за несвоєчасну оплату послуг відповідачу нараховані та заявлені до стягнення 3% річних в загальній сумі 500 грн 03 коп., інфляційні втрати в загальній сумі 1615 грн 08 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 5555 грн 89 коп. за період з травня 2023 року до квітня 2026 року.

Перевіривши розрахунок суд встановив, що 3% річних та інфляційні втрати розраховані за період без урахування порядку та строків розрахунків за послуги, визначених договором. Оплата послуг здійснюється щомісяця до 25 числа місяця наступного за розрахунковим. Вартість послуг на місяць до 01.12.2025 становила 143 грн 94 коп., з 01.12.2025 218 грн 75 коп. Заборгованість в сумі 5555 грн 89 коп. виникла станом на 01.05.2026, а не станом на травень 2023 року.

У межах заявленого позивачем періоду з травня 2023 року до квітня 2026 року правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з суми заборгованості за кожен місяць, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором (зобов`язання за кожен місяць є простроченим з 26 числа місяця, наступного за розрахунковим).

З урахуванням зазначеного, суд вважає вимоги позивача правомірними в частині стягнення з відповідача 217 грн 17 коп. 3% річних, 799 грн 97 коп. інфляційних втрат, виходячи з суми заборгованості за травень 2023 року березень 2026 року (зобов`язання за кожен місяць є простроченим з 26 числа місяця, наступного за розрахунковим). Зобов`язання з оплати послуг за квітень 2026 року станом на 30.04.2026 не було простроченим.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 217 грн 17 коп. 3% річних, 799 грн 97 коп. інфляційних втрат. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 282 грн 86 коп. 3% річних, 815 грн 11 коп. інфляційних втрат суд відмовляє за необґрунтованістю розрахунків.

Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результат долучений до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Кролевецької міської ради (пл. Миру, буд. 1, м. Кролевець, Сумська область, 41300, код ЄДРПОУ 34135352) на користь Приватного підприємства По управлінню житлом Житлкомсервіс (вул. Європейська, буд. 11, м. Кролевець, Сумська область, 41300, код ЄДРПОУ 43458763) 5555 грн 89 коп. заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним житловим будинком за період з травня 2023 року до квітня 2026 року, 217 грн 17 коп. 3% річних, 799 грн 97 коп. інфляційних втрат, 3328 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду

Повне рішення підписане суддею 07.09.2026.

СуддяД.В. Вдовенко