Ухвала суду № 139504995, 07.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про забезпечення позову

07.09.2026 Справа № 917/1002/26

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 (вх. № 11327 від 20.08.2026) про забезпечення позову у справі № 917/1002/26

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38439545; адреса: Україна, 36022, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Вузька, будинок 19).

про розірвання договору-купівлі продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю

та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2

до відповідача: ОСОБА_1

про визнання виконаним (оплаченим) зобов`язання ОСОБА_2 зі сплати вартості частки в статутному капіталі ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС»

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Полтавської області 21.05.2026 надійшла первісна позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору-купівлі продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, яка прийнята судом до розгляду згідно з ухвалою від 01.06.2026.

19.08.2026 позивачем за первісним позовом ( ОСОБА_1 ) подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 100 % частку у статутному капіталі ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38439545) номінальною вартістю 4 398 493,00 грн, обмеживши лише право розпорядження цією часткою та не обмежуючи право ОСОБА_2 брати участь в управлінні товариством;

заборонити ОСОБА_2 та особам, які діють від його імені або в його інтересах, до скасування заходів судом у порядку статті 145 ГПК України вчиняти правочини, підписувати акти приймання-передачі або приймати рішення єдиного учасника, наслідком яких є відчуження чи інший перехід усієї або частини спірної частки, передання її у заставу чи довірчу власність, інше обтяження, поділ, зміна її відсоткового розміру або номінальної вартості чи виникнення частки іншого учасника;

заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації до скасування заходів судом проводити в ЄДР реєстраційні дії, безпосереднім наслідком яких є перехід, відчуження, обтяження або поділ належної ОСОБА_2 100 % частки, а також зміна складу учасників чи статутного капіталу лише тією мірою, якою вона змінює власника, відсотковий розмір або номінальну вартість цієї частки, крім дій на виконання судового рішення чи ухвали;

зазначені заходи не поширювати на зміну керівника, КВЕД, місцезнаходження, засобів зв`язку та інших відомостей, які не змінюють юридичну долю спірної частки, а також на рахунки, кошти, майно, договори, звітність та поточну господарську діяльність ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС».

Необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову заявниця обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є єдиним учасником і власником 100 % частки. Її відчуження не потребує погодження іншого учасника та може бути оформлене актом приймання-передачі й державною реєстрацією без попередніх публічних дій, за якими позивачка могла б завчасно виявити підготовку до переходу частки.

З огляду на вказаний факт, позивачка має припущення, що якщо до завершення справи частка або її частина перейде до іншої особи, буде обтяжена чи поділена, рішення про витребування саме від ОСОБА_2 не забезпечить поновлення права ОСОБА_1 . Для захисту знадобляться зміна суб`єктного складу або новий позов до набувача, чому й покликане запобігти забезпечення.

Відповідач заперечень на заяву про забезпечення позову не надав.

При розгляді поданої заяви суд враховує таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В зв`язку перебуванням судді Пушка І.І. у відпустці в період з 17.08.2026 по 04.09.2026, ухвала постановляється в перший робочий день після виходу судді з відпустки.

Позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; (п.1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 910/5116/21, згідно з якою з урахуванням обставин, покладених в основу вимог заявника, подання доказів, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, не є визначальною умовою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки до ухвалення рішення і набуття ним чинності відповідач може у будь-який момент безперешкодно відчужити свою частку, зокрема шляхом укладення договору дарування, і при цьому він може не здійснювати жодних дій, які б могли опосередковано свідчити про намір вчинити дарування частки, як-то отримувати згоду від інших учасників тощо.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Водночас, суд зазначає, що оскільки позивачка звернулася до суду з позовними вимогами майнового та немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідна правова позиція викладена в п. 15-18 постанови Верховного Суду від 14.04.2026 у cправі № 907/992/25.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є розірвання договору-купівлі продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС».

Підставою для пред`явлення вказаного позову, як зазначає позивачка, стала несплата відповідачем ( ОСОБА_2 ) позивачці ( ОСОБА_1 ) повної вартості вкладу, який відчужувався за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС», що на переконання позивача, тягне за собою розірвання договору та поверненню позивачу частки у статутному капіталі товариства.

Позивачка вказує, що передала у власність відповідачу, а відповідач прийняв у власність вклад в статутному капіталі ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 38439545), статутний капітал якого складає 4398493,00 грн, в підтвердження чого позивачкою надано Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС» від 19 червня 2020 року, який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.

В подальшому відповідач вніс відповідні зміни до установчих документів Товариства, а також здійснив державну реєстрацію змін та доповнень до статуту товариства. Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.04.2026, 22.06.2020 року Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області було зареєстровано зміну складу засновників ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС», засновником (учасником) юридичної особи значиться відповідач ОСОБА_2 .

Відповідно до правової позиції викладеної в п. 47-50 постанови Верховного Суду від 14.04.2026 у cправі № 907/992/25 Верховний Суд звернув увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява № 32715/06).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16 та ін.).

У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача та його учасників, чи баланс інтересів будуть порушені.

Разом з тим, суд враховує, що згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, подавши позов у цій справі.

Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства.

Тобто вжиття такого заходу забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.10.2021 у справі № 922/1659/21, від 19.12.2024 у справі № 910/7194/24.

Суд дійшов висновку, що накладення арешту на належну відповідачу 100% частку у статутному капіталі ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС» номінальною вартістю 4 398 493,00 грн є обґрунтованим, адекватним та співмірним, оскільки:

- відповідає предмету спору;

- спрямоване запобіганню виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову;

- забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення вартості частки у статутному капіталі товариства, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника такої частки.

Вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії про зміну частки засновника (учасника) в статутному капіталі кореспондуються з позовними вимогами про стягнення (витребовування) частки у статутному капіталі товариства і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить ст. 137 ГПК України (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 911/1430/23).

При цьому, господарський суд зауважує, що вжиті судом заходи забезпечення позову за своєю юридичною природою є тимчасовими на період вирішення спору, з метою запобігання розширенню кола осіб, прав і інтересів яких може стосуватись вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду спору дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а у разі встановлення, за результатами розгляду позову, що підстави для задоволення заявлених вимог відсутні, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, в тому числі з власної ініціативи, як то передбачено приписами статті 145 ГПК України.

За таких обставин, суд вбачає наявність підстав для накладення арешту на належну ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 100 % частку у статутному капіталі ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38439545) номінальною вартістю 4 398 493,00 грн;

заборони державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до скасування заходів судом вчиняти реєстраційні дії щодо переходу, відчуження, обтяження або поділ належної ОСОБА_2 100 % частки, а також зміна складу учасників чи статутного капіталу лише тією мірою, якою вона змінює власника, відсотковий розмір або номінальну вартість цієї частки, крім дій на виконання судового рішення чи ухвали.

В іншій частині вимог заява про забезпечення позову відхиляється судом як необґрунтована, оскільки інші заходи щодо забезпечення позову не є адекватними та співмірними предмету заявлених позовних вимог.

З огляду на вказане, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №11327 від 20.08.2026) підлягає задоволенню частково.

Невжиття такого заходу може позбавити позивача можливості захистити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду (див. постанову Верховного Суду від 14.04.2026 у cправі № 907/992/25).

Разом з тим, слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Із урахуванням зазначеного, господарський суд зазначає, що будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Крім того, суд погоджується з доводами заявника стосовно того, що зазначені заходи не позбавляють відповідача доходів, голосу чи управління.

Таким чином вказане забезпечення позову не обмежує господарську діяльність відповідача, не перешкоджають діяльності товариства та спрямовані виключно на збереження існуючого стану корпоративних прав до вирішення спору по суті.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №11327 від 20.08.2026) задовольнити частково.

2. Накласти арешт на належну ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 100 % частку у статутному капіталі ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38439545) номінальною вартістю 4 398 493,00 грн;

3. Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до скасування заходів судом вчиняти реєстраційні дії щодо переходу, відчуження, обтяження або поділу належну ОСОБА_2 100 % частку статутному капіталі ТОВ «ПОЛТАВАБУДСЕРВІС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38439545), а також зміни складу учасників чи статутного капіталу лише тією мірою, якою вона змінює власника, відсотковий розмір або номінальну вартість цієї частки, крім дій на виконання судового рішення чи ухвали.

4. Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Боржником за цією ухвалою є: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили 07.09.2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку ст. 256 ГПК України

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 08.09.2029.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ч. 8 ст. 140, ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.І. Пушко