Рішення № 139504944, 07.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 Справа № 917/1118/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Кльопов І.Г., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", вул. Борисоглібська, 15-В, офіс 8, м.Київ, 04070

до Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод", вул. Ливарна, 12, а/с 561, м.Полтава, 36000

про стягнення грошових коштів

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" про стягнення заборгованість за Контрактом № 21/13-21 від 20.04.2021 у розмірі 631 264,00грн.

Подана заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати продукції.

Ухвалою суду від 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України (з доказами направлення або вручення кореспонденції).

Ухвалу суду від 09.06.2026 було направлено відповідачу в його електронний кабінет та було доставлено відповідачу 09.06.2026 о 14-21, про що в матеріалах справи містяться довідка про доставку електронного листа.

Проте у встановлений судом строк відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов. Клопотання про продовження строку на подання відзиву в матеріалах справи відсутнє.

Станом на дату прийняття судового рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне

Між Приватним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» (Постачальником за Контрактом, далі по тексту - Позивач) та Приватним підприємством «Полтавський ливарно-механічний завод» - (Покупцем за Контрактом, далі по тексту - Відповідач) був укладений контракт № 21/13-21 від 20.04.2021 р. (скорочено - контракт), згідно умов якого Позивач зобов`язувався здійснити поставку продукції, а Відповідач зобов`язувався сплатити грошові кошти за продукцію, зазначену в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

Додатковою угодою № 4 від 21.09.2023 р. до контракту була введена Специфікація №4, згідно з якою Постачальник зобов`язаний був виготовити та поставити: Вал (креслення ЛМЗ.136.00.032-01Б717с-505) у кількості 1 шт. на суму 1 072 704 грн. з ПДВ.

Строк виготовлення продукції, зазначеної у Специфікації № 4 лютий 2024 р.

Згідно з п.6.2 контракту Постачальник здійснює поставку продукції протягом 2-х календарних днів з дати надання автотранспорту Покупцем, за умови отримання оплати відповідно до п.5.2 та п.5.3 контракту та отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Відповідно до п.4.1 контракту поставка продукції здійснюється на умовах FCA, м.Краматорск, згідно Інкотермс 2010.

Оплата продукції за умовами п.п.5.2,5.3 контракту у редакції Додаткової угоди № 4 від 21.09.2023р. по Специфікації № 4 здійснюється наступним чином: - грошові кошти авансового платежу у сумі 391 440 грн. з ПДВ, сплачені по рахунку №22-226009 від 11.01.2022 р. по Специфікації № 3 вважаються оплатою авансового рахунку №22-236003 за виготовлення продукції по Специфікації №4 (пункт 5.2 додаткової угоди № 4);

- остаточний розрахунок за виготовлену продукцію по Специфікації № 4 в сумі 681 264 грн. з ПДВ, Покупець повинен здійснити протягом 10 банківських днів від дати платіжної вимоги-доручення та повідомлення Постачальника про готовність продукції до відвантаження (пункт 5.3 додаткової угоди № 4).

Терміну дії Контракту № 21/13-21 від 20.04.2021 згідно п.12.1. до 31.12.2022.

Позивач відповідно до умов контракту № 21/13-21 від 20.04.2021 р. та Специфікації №4 здійснив виготовлення продукції по Специфікації № 4 Вал (креслення ЛМЗ.136.00.032-01Б717с-505) у кількості 1 шт., що підтверджується актом приймання та обліку готової продукції № 24-32 від 15.03.2024 р.

Для оплати виготовленої продукції по Специфікації № 4 позивач неодноразово надсилав на електрону адресу Відповідача повідомлення про готовність продукції до відвантаження № 150/24 від 18.03.2024 р. з рахунком-фактури №12- 246006 від 18.03.2024 р., №64/001-1 від 11.06.2024 р. з рахунком-фактури № 12-246006 від 18.03.2024 р. (які були отримані 18.03.2024 р. та 11.06.2024 р.) та № 69/001.1 від 16.03.2026 р. з рахунком-фактури №12-246006 від 18.03.2024 р. на поштову адресу Відповідача (які були отримані 27.03.2026р. згідно інформації про відстеження статусу накладної № 5008101682411 на сайті Укрпошти).

Згідно умов Додаткової угоди № 4 від 21.09.2023 р. останнім день для оплати Відповідачем продукції по Специфікації № 4 у сумі 681 264 грн. з ПДВ є 01.04.2024 р., проте Відповідач лише здійснив часткову оплату 30.10.2025 р. у розмірі 50 000 грн.

Позивачем було направлено претензію вих. № 009/юр-1/53 від 17.04.2026 р., але до теперішнього часу відповідь на претензію Відповідач не надав та заборгованість за контрактом № 21/13-21 від 20.04.2021 р. не сплатив.

Так, сума боргу відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, складає 631 264 грн.

При вирішенні спору суд враховує наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь Другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності з ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли з договору поставки.

За договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним або домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного Кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Свої зобов`язання з оплати продукції по Специфікації № 4 Приватне підприємство «Полтавський ливарно-механічний завод» не виконало, що призвело до утворення заборгованості перед Позивачем з оплати продукції в розмірі 631 264 грн.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Отже, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст.599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Розглядаючи спір щодо господарських операцій за договором з поставки продукції, Верховний Суд України у постанові від 21.12.2016 у справі №905/2187/13 дійшов висновку, що закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного зобов`язання між сторонами. Такої ж правової позиції Верховний Суд дотримується у постановах від 19.05.2020 у справі №910/9167/19; від 9 квітня 2020 при розгляді справи №910/4962/18, де в своєму висновку зазначив, що поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Отже, на думку Верховного Суду зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати,

незважаючи на закінчення строку дії договору.

Доказів проведення повних розрахунків за позовними вимогами, в справу відповідачем до суду не подано, доводи та розрахунки позивача з боку відповідача не заперечено.

Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача суму основного боргу за виготовлену продукцію в розмірі 631 264 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована і не заперечується, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вказане, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,231, 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" ( вул. Ливарна, 12, а/с 561, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 31495420) на користь Приватного

акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (вул. Борисоглібська, 15-В, офіс 8, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 05763599) (поточний рахунок - НОМЕР_1 , Банк одержувача - Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України, МФО 322313, ЄДРПОУ Банку 00032112) суму основного боргу за виготовлену продукцію в розмірі 631 264 грн. та 7575,17грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 07.09.2026

Суддя Кльопов І.Г.