Ухвала суду № 139504911, 07.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду

"07" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5332/25

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від прокуратури - Йощенко Т.В.,

від позивача - не з`явився,

від відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Санон (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) - не з`явився,

2) Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 (вх. № 2-1554/26 від 04.08.2026) в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/5332/25 за позовом Заступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Санон (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергопроект), Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище про визнання недійсними додаткових угод, стягнення грошових коштів у розмірі 43155,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Санон (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергопроект), Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище, в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 22.01.2021 до договору № 1 про закупівлю природного газ від 01.01.2021, укладену між Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище та Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) (актуальна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Санон);

- визнати недійсною додаткову угоду № 3.1 від 26.01.2021 до договору № 1 про закупівлю природного газ від 01.01.2021, укладену між Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище та Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) (актуальна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Санон);

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 27.01.2021 до договору № 1 про закупівлю природного газ від 01.01.2021, укладену між Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище та Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) (актуальна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Санон);

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.02.2021 до договору № 1 про закупівлю природного газ від 01.01.2021, укладену між Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище та Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) (актуальна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Санон);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Санон на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації кошти у сумі 43155,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної процедури закупівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю Санон (Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) та Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище укладено договір № 1 від 01.01.2021 р. про закупівлю природного газу. В подальшому, як вказує прокурор, сторонами укладено ряд додаткових угод, якими збільшено первісну ціну за 1000 куб.м. природного газу, яка була визначена за результатами відкритих торгів, і відповідно зменшено обсяги його постачання. Так, зокрема, додатковою угодою № 5 від 22.02.2021 р. встановлено ціну природного газу за 1000 куб.м. у розмірі 7068,96 грн. з ПДВ (що складає підвищення ціни за одиницю товару ще на 10%, а порівняно з первісною ціною на 27%) та зменшено обсяги постачання газу до 56471,732 куб.м. Відтак, прокурор вважає, що внаслідок укладання додаткових угод № 3 від 22.01.2021, № 3.1 від 26.01.2021, № 4 від 27.01.2021 та № 5 від 22.02.2021 є неправомірним та свідчить про порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, тому ці додаткові угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Таким чином, прокурор вважає, що укладена додаткові угоди суперечить чинному законодавству, а тому підлягають визнанню недійсними, у зв`язку з чим відповідачем безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 43155,93 грн., які прокурор заявляє до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 02.01.2026 р. вказану позовну заяву Заступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5332/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 30.01.2026 р. о 12:00 год.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 р. у справі № 916/5332/25 позов Заступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Санон (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергопроект), Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище про визнання недійсними додаткових угод, стягнення грошових коштів у розмірі 43155,93 грн. задоволено частково, а саме:

- визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 22.01.2021 до договору № 1 про закупівлю природного газу від 01.01.2021, укладену між Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище та Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) (актуальна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Санон);

- визнано недійсною додаткову угоду № 3.1 від 26.01.2021 до договору № 1 про закупівлю природного газу від 01.01.2021, укладену між Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище та Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) (актуальна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Санон);

- визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 27.01.2021 до договору № 1 про закупівлю природного газу від 01.01.2021, укладену між Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище та Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) (актуальна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Санон);

- визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 22.02.2021 до договору № 1 про закупівлю природного газу від 01.01.2021, укладену між Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище та Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект) (актуальна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Санон);

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Санон на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації безпідставно одержані кошти у розмірі 42420,42 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Санон на користь Донецької обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у сумі 6035,36 грн.;

- стягнуто з Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище на користь Донецької обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у сумі 6035,36 грн.;

- у задоволенні решти частини позовних вимог заступника керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Санон (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергопроект), Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище відмовлено.

28.05.2025 р. Господарським судом Одеської області на виконання судового рішення у справі № 916/5332/25 видано накази про його примусове виконання.

04.08.2026 р. Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/5332/25 від 28.04.2026 р. (вх. № 2-1554/26 від 04.08.2026), згідно з якою заявник просить суд прийняти заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення та викласти пункт 6 рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 року у справі № 916/5332/25 у такій редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Санон (65000, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 7; код ЄДРПОУ 39796845) на користь Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище (85103, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Торецька, 142, р/р UA 418201720344250003000005909, УДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02542969) безпідставно одержані кошти у розмірі 42420/сорок дві тисячі чотириста двадцять/грн. 42 коп..

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, в інтересах якого було подано позов Костянтинівською окружною прокуратурою, не був стороною договору та додаткових угод до нього, що оспорювалися. При цьому, як вказує позивач, особовий та реєстраційні рахунки, відкриті Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області для Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, використовуються згідно ознак діяльності за цільовим призначенням, у зв`язку з чим рішення суду у частині зарахування від Товариства з обмеженою відповідальністю Санон грошових коштів у сумі 42420,42 грн. на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації виконати неможливо у зв`язку з відсутністю у нього договірних відносин, договірних зобов`язань, реєстраційних рахунків, відкритих з вищевказаним товариством.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2026 року прийнято заяву Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 (вх. № 2-1554/26 від 04.08.2026) до провадження, при цьому розгляд заяви призначено у засіданні суду на 07 вересня 2026 р. о 14:00 год.

24.08.2026 р. від керівника Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшли письмові пояснення на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вх. № 28828/26), відповідно до яких прокурор просить суд відмовити у задоволенні заяви Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 у справі № 916/5332/25 в частині заміни Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на Державний навчальний заклад Костянтинівське вище професійне училище як особи, на користь якої підлягають стягненню кошти.

В обґрунтування заперечень прокурор зазначає, що заявник просить не змінити технічний порядок виконання рішення, а замінити визначену судом юридичну особу іншою юридичною особою, при цьому ДНЗ Костянтинівське вище професійне училище не визначено судом стягувачем та не набуло за рішенням суду права вимагати від ТОВ Санон сплати 42420,42 грн. на свою користь.

Так, за ствердженнями прокурора, запропонована заявником зміна фактично полягає у зміні суб`єкта, на користь якого присуджено кошти, що виходить за межі технічного коригування порядку виконання рішення та має наслідком зміну його змісту. Зазначений підхід узгоджується з актуальною практикою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, з постановою від 02.07.2025 у справі № 916/3541/23, у якій Верховний Суд виходив із того, що механізм, передбачений статтею 331 ГПК України, не може використовуватися для фактичної заміни юридичної особи та зміни змісту судового рішення на стадії його виконання. Отже, зміна способу та порядку виконання не може підміняти собою інститут процесуального правонаступництва або бути способом зміни особи, визначеної судовим рішенням як стягувач.

При цьому прокурор вказує, що Державний навчальний заклад Костянтинівське вище професійне училище відповідно до статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.08.2017 № 1200, є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти, натомість пунктом 6.1 Статуту передбачено, що управління професійним аграрним ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України та місцевому органу управління професійно-технічною освітою відповідно до повноважень, визначених нормативними актами.

Так, прокурор посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 831-р Питання управління державними закладами професійної (професійно технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки, відповідно до якого до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність підпорядкованих Міністерству освіти і науки державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти, обласним державним адміністраціям передано для тимчасового виконання, зокрема, повноваження щодо оперативного управління їх майном, здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення, а також аналізу та контролю за провадженням їх фінансово-господарської діяльності.

Водночас, як наголошує прокурор, розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово цивільної адміністрації від 26.01.2018 № 99/5-18 Про тимчасове виконання повноважень з управління державними закладами професійної (професійно технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки України виконання повноважень, переданих облдержадміністрації розпорядженням КМУ № 831-р., покладено на Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації.

Положенням про Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 06.12.2018 № 1472/5-18 (у редакції розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово цивільної адміністрації від 11.06.2020 № 584/5-20), закріплено, що департамент підпорядкований голові облдержадміністрації, підзвітний і підконтрольний Міністерству освіти і науки України. У межах своїх повноважень департамент забезпечує реалізацію державної політики в галузі освіти і науки, організовує виконання актів законодавства у сфері освіти і науки та здійснює контроль за їх реалізацію в межах Донецької області.

Разом з тим, як інформує прокурор, відомості про віднесення ДНЗ Костянтинівське ВПУ до сфери управління Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації також наявні у Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності (https://registry.edbo.gov.ua/university/1959/), Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, прокурор додає, що згідно з інформацією, наданою Департаментом освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації у листі від 02.09.2025 № 2047/0/161-25/01, видатки на утримання закладу освіти здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету, головним розпорядником яких є Департамент.

Також прокурор зауважує, що Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації був обізнаний зі змістом позовних вимог та мав можливість висловити свою позицію щодо способу захисту порушеного права та особи, на користь якої мають бути стягнуті кошти. Однак, за ствердженнями прокурора, протягом усього розгляду справи Департамент не подавав до суду письмових пояснень, заяв чи клопотань щодо необхідності стягнення коштів саме на користь ДНЗ Костянтинівське вище професійне училище, відповідних заперечень або зауважень щодо визначення Департаменту належним стягувачем до ухвалення рішення суду також не заявлялося.

Таким чином, прокурор зазначає, що сам факт того, що ДНЗ Костянтинівське вище професійне училище здійснювало оплату за договором та має відповідний рахунок, не свідчить про неможливість виконання судового рішення на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації. Для застосування статті 331 ГПК України, як наголошує прокурор, заявник повинен довести саме наявність об`єктивних та документально підтверджених обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у спосіб, визначений його резолютивною частиною.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши та дослідивши матеріали справи та заяви заявника, господарський суд зазначає наступне.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, 28 травня 2026 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 28 квітня 2026 року у справі № 916/5332/25 судом видано відповідний наказ про примусове виконання рішення, яким, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Санон на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації безпідставно одержані кошти у розмірі 42420,42 грн.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Наразі суд зазначає, що у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України Про виконавче провадження.

За статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Так, у рішенні від 28.04.2026 року, яке набрало законної сили 28.05.2026 р., господарський суд, розглядаючи питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів позивача Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, встановив наступне:

Природний газ закуповувався Державним навчальним закладом Костянтинівське вище професійне училище за бюджетні кошти для забезпечення діяльності закладу освіти та забезпечення належної організації освітнього процесу упродовж 2021 року.

Укладення додаткових каскадних угод з порушенням вимог законодавства, як вважає прокурор, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що були виділені з місцевого бюджету на забезпечення освітньої діяльності Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище, порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері та призвело заподіяння прямої шкоди майновим інтересам держави у вигляді переплати 43155,93 грн. бюджетних коштів, виділених з місцевого бюджету на освітні потреби.

Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є головним розпорядником бюджетних коштів, виділених Донецькою обласною державною адміністрацією для реалізації програм і заходів в галузі освіти, у тому числі для забезпечення безперешкодної діяльності навчальних закладів, закупівлю за бюджетні кошти енергоносіїв.

Таким чином, Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є органом, який наділений повноваженнями реагувати, у тому числі заходами цивільно-правового характеру, на порушення вимог законодавства, які впливають на інтереси територіальної громади, тобто уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Відповідно до листа Департаменту освіти і науки Донецької обласної адміністрації № 2047/0/161-25/01-16 від 02.09.2025 зазначено, що Державний навчальний заклад Костянтинівське вище професійне училище відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.08.2017 № 1200, є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 831-р Питання управління державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність підпорядкованих Міністерству освіти і науки державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти, обласним державним адміністраціям передано для тимчасового виконання, зокрема, повноваження щодо здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти, аналізу та контролю за провадженням їх фінансово-господарської діяльності. Розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26.01.2018 № 99/5-18 Про тимчасове виконання повноважень з управління державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки України на департамент покладено виконання повноважень, переданих облдержадміністрації розпорядженням КМУ № 831-р. Таким чином, заклад відноситься до сфери управління Департаменту освіти і науки облдержадміністрації лише у частині повноважень, визначених розпорядженням КМУ № 831-р.

Крім того, Департамент освіти і науки у вказаному листі № 2047/0/161-25/01-16 від 02.09.2025 зазначив, що видатки на утримання закладу освіти здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету, головним розпорядником якого є департамент.

Таким чином, господарський суд вже ухвалив рішення і визнав Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації стягувачем, що означає, що саме департамент визнано належним позивачем у справі № 916/5332/25.

При цьому господарський суд зауважує, що позивачем і стягувачем у даній справі є саме Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, а Державний навчальний заклад Костянтинівське вище професійне училище був визначений саме відповідачем, а отже не може фактично замінити позивача у даній справі.

Відтак, враховуючи, що позивач фактично вказаною заявою намагається змінити статус відповідача на позивача, господарський суд зазначає, що вказані дії суперечать імперативним нормам частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України, які дозволяють суду першої інстанції залучити до участі в справі співвідповідача (співвідповідачів) або замінити первісного відповідача належним відповідачем, причому вказані процесуальні дії суд має право вчиняти лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, тобто не з ініціативи суду, а процесуальним наслідком пред`явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього (аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22).

Крім того, господарський суд зауважує, що Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, будучи учасником справи № 916/5332/25, не заперечував проти залучення Державного навчального закладу Костянтинівське вище професійне училище саме відповідачем.

Більш того господарський суд додає, що Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації був обізнаний зі змістом позовних вимог та мав можливість висловити свою позицію щодо способу захисту порушеного права та особи, на користь якої мають бути стягнуті кошти, водночас протягом усього строку розгляду справи Департамент не подавав до суду письмових пояснень, заяв чи клопотань щодо необхідності стягнення коштів саме на користь ДНЗ Костянтинівське вище професійне училище у зв`язку з неможливістю у подальшому виконання рішення суду, при цьому відповідних заперечень або зауважень щодо визначення Департаменту належним стягувачем до ухвалення рішення суду також заявлено не було.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу зазначених вище норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені, а підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

За вимогами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Тобто, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьому поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.

Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 904/1478/15.

Як свідчить зміст ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд вправі змінити або спосіб, або порядок виконання рішення суду. Разом з цим заявник у своїй заяві просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду від 28.04.2026 року, не конкретизуючи, що саме він просить змінити, - спосіб або порядок.

При цьому господарський суд зазначає, що задоволення такої заяви призведе до заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Також із системного аналізу ст. 331 Господарського процесуального кодексу України у сукупності із ст. 334 Господарського процесуального кодексу України (Заміна сторони виконавчого провадження) випливає, що зміна способу або порядку виконання судового рішення не може полягати у заміні сторони виконавчого провадження і навпаки, оскільки ці процесуальні дії відрізняються за підставами та наслідками ї вчинення.

Натомість у заяві, що розглядається, не порушується питання про заміну одного заходу примусового виконання іншим, оскільки таким заходом (способом захисту прав стягувача), навіть у запропонованій заявником редакції, залишається стягнення коштів, але пропонується змінити суб`єкта (стягувача).

При цьому, як вже було зазначено судом, зміна порядку та способу виконання рішення суду не може полягати у заміні стягувача у виконавчому провадженні, про що фактично просить Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю Санон на користь Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, полягає у заміні стягувача (позивача) та зміні статусу боржника (відповідача), що фактично змінює рішення суду по суті, а також склад та статус сторін учасників справи.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог заявника, у зв`язку з чим вказана заява Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 331, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 (вх. № 2-1554/26 від 04.08.2026) відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 07.09.2026 р.

Суддя В.С. Петров