Ухвала суду № 13950478, 23.02.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

У Х В А Л А

23 лютого 2011 р. Справа № 11/273-07

за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" №02-02/11 від 02.02.2011 р. на бездіяльність посадових осіб органу Державної виконавчої служби - Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції щодо незакриття виконавчих проваджень ВП №20589466, №20589990, №20588975 - неправомірною.

по справі за позовом:Малого приватного підприємства фірми «Агросервіс» (вул.Вінниченка,22, к.82, м.Вінниця)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницяміськбуд» (вул.Пилипа Орлика, 7/1, м.Івано-Франківськ, 76018)

4 - Замостянському ВДВС Вінницького МУЮ (вул.Грушевського,17, м.Вінниця, 21000)

про зобов‘язання підписати акт та стягнення 628368,00 грн. боргу,

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Улановський О.Г., директор, довіреність

Відповідача: Кузь А.П., довіреність

ВДВС: Мельник О.В., довіреність .

В С Т А Н О В И В :

Малим приватним підприємством фірмою "Агросервіс" до господарського суду Вінницької області було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов'язання підписати акт та стягнення 694594 грн. боргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.10 р., рішення господарського суду Вінницької області від 04.12.07 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. по справі № 11/273-07 скасовано, а справу № 11/273-07 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 29.11.10 року справу №11/273-07 було прийнято до свого провадження суддею Тісецьким С.С. та призначено до розгляду на 13.12.2010 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача, судове засідання було відкладено на 28.12.2010 р.

Ухвалою суду від 28.12.2010 р. в зв'язку із задоволенням клопотання відповідача по справі, призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, а матеріали справи №11/273-07, для виконання 30.12.2010 р. направлені до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.02.2011 року до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" №02-02/11 від 02.02.2011 р. на бездіяльність посадових осіб органу Державної виконавчої служби - Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції щодо не закриття виконавчих проваджень ВП №20589466, №20589990, №20588975 - неправомірною та зобов'язанням Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції виконавчі провадження ВП №20589466, №20589990, №20588975 відкриті на підставі наказів Господарського суду Вінницької області від 23.07.2010 р. №11/273-07 про стягнення з ТОВ "Вінницяміськбуд" на користь МПП фірми "Агросервіс" сум коштів - закінчити; вилучене в процесі виконання скасованого судового рішення у ТОВ "Вінницяміськбуд" майно - повернути; накладений на майно ТОВ "Вінницяміськбуд" арешт - скасувати; постанови про стягнення з ТОВ "Вінницяміськбуд" виконавчого збору - скасувати.

Для розгляду вказаної скарги по справі №1/273-07 ухвалою від 14.02.2011 року було призначено судове засідання на 15.02.2011 року, однак в зв'язку із заявленим клопотанням представника відповідача про відкладення судового засідання, в зв'язку з наданням можливості йому ознайомитись із змістом поданої скарги, засідання було відкладено на 23.02.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явились представники скаржника (відповідача), позивача (стягувача) і Замостянського ВДВС Вінницького РУЮ.

Заслухавши пояснення скаржника ТОВ "Вінницяміськбуд", який доводи поданої скарги підтримав в повному об'ємі, представника стягувача МПП фірма "Агросервіс" та представника органу Замостянського ДВС, які заперечили проти доводів поданої скарги, дослідивши подані сторонами докази, суд з'ясував.

Вказана скарга мотивована тим, що На виконанні у Замостянському відділі ДВС Вінницького міського управління юстиції знаходяться накази Господарського суду Вінницької області від 23.07.2010 № 11/273-07 про стягнення з ТОВ "Вінницяміськбуд" на користь МПП фірми "Агросервіс" сум коштів видані на виконання постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. по справі №11/273-07 про зобов'язання підписати акт та стягнення 694 594,00 грн. боргу, за результатом її розгляду апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду Вінницької області від 04.12.2007р. яким в задоволенні позову МПП фірми "Агросервіс" було відмовлено, скасовано постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення з ТОВ "Вінницяміськбуд" на користь МПП фірми "Агросервіс" 628 368,00грн. боргу та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову, в решті рішення (тобто в частині відмови в задоволенні вимоги МПП «Агросервіс» про зобов'язання підписати акт, та стягнення 66 226,00 грн.) залишено без змін.

При винесенні постанови, апеляційний суд вирішив також і питання про розподіл судових витрат (державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи), відповідно до ст.. 49 ГПК України, згідно якої судові витрати при задоволенні позову - покладаються на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 жовтня 2010 р. скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 04.12.2007 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 у справі № 11/273-07 в частині вирішення спору про стягнення 628368,00грн., а в решті (тобто в частині відмови в задоволенні вимоги МПП «Агросервіс» про зобов'язання підписати акт, та стягнення 66 226,00 грн.) рішення господарського суду Вінницької області від 04.12.2007 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 у справі № 11/273-07 залишено без змін.

Відповідно до вищевказаних судових рішень, станом на даний час стосовно заявлених позовних вимог МПП фірми "Агросервіс" про зобов'язання підписати акт та стягнення 694 594,00 грн. боргу, судом вирішено позов частково, а саме відмовлено в задоволенні вимоги про зобов'язання підписати акт, та частково (в сумі 66 226,00 грн.) відмовлено в задоволенні вимоги про стягнення 694 594,00 грн. боргу, і предметом судового спору, після розгляду справи Вищим господарським судом України, є вимога МПП фірми "Агросервіс" про стягнення з ТОВ «Вінницяміськбуд» - 628 368,00грн. боргу, і тільки в цій частині судовий спір на даному етапі розгляду є не вирішеним.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що жодним з прийнятих судових рішень немає таких, які б вступили в законну силу, і якими чи то повністю, чи то частково було задоволено позов МПП фірми "Агросервіс", то відповідно на ТОВ «Вінницяміськбуд» не покладаються, і відповідно до положень ст. 49 ГПК України - не можуть покладатися державне мито та інші судові витрати, оскільки такі витрати відповідач по справі, яким є ТОВ «Вінницяміськбуд», буде нести у визначеному судом розмірі тільки у випадку винесення судом і вступу в законну силу рішення про задоволення позову МПП фірми «Агросервіс» повністю, або ж частково.

Таким чином, скаржник зазначає, що Вищий господарський суд України скасовуючи рішення господарського суду Вінницької області від 04.12.07 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.10 у справі № 11/273-07, в частині вирішення спору про стягнення 628368,00 грн. та направляючи справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Вінницької області, і залишаючи в решті рішення господарського суду Вінницької області від 04.12.07 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.10 у справі № 11/273-07 без змін, визнав правомірність рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в частині відмови в задоволенні вимоги МПП «Агросервіс» про зобов'язання підписати акт, та стягнення 66 226,00 грн., і залишив питання про стягнення 628368,00 грн., та відповідно про розподіл судових витрат (6 283,68 грн. витрат з державного мита, 106,75 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 17 188,45 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи, З 141.84 грн. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги) - на вирішення місцевого господарського суду.

Скаржник в своїх твердженнях керується положеннями п.4. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у випадку скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - виконавче провадження підлягає закінченню.

Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

З огляду на викладене, 03 листопада 2010р. ТОВ "Вінницяміськбуд" звернулося державного виконавця Замостянського відділу ДВС з листом вих..№159, в якому у відповідності до вимог ст.ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» просило: виконавчі провадження ВП № 20589466, №20589990, № 20588975 - закінчити; вилучене в процесі виконання скасованого судового рішення у ТОВ "Вінницяміськбуд" майно -повернути; накладений на майно ТОВ "Вінницяміськбуд" арешт - скасувати; постанови про стягнення з ТОВ "Вінницяміськбуд" виконавчого збору - скасувати; копії постанов про закінчення виконавчих проваджень у встановлений законом строк направити на адресу ТОВ "Вінницяміськбуд".

Однак, в супереч вимогам ст.ст. 7, 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем вимога ТОВ "Вінницяміськбуд" щодо закінчення виконавчих проваджень виконана не була.

Стаття 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає що, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності до положень даної статті, ТОВ "Вінницяміськбуд" було направлено скаргу вих. № 12/01 від 12 січня 2011 року, на ім'я начальника головного управління юстиції у Вінницькій області, в якій товариство просило у відповідності до вимог закону, у встановленому порядку та строки зреагувати на вищевикладені обставини щодо порушення вимог чинного законодавства, а також прав та законних інтересів ТОВ "Вінницяміськбуд"

Проте, станом на даний час законні вимоги ТОВ "Вінницяміськбуд" - не виконано, вказані виконавчі провадження - не закінчені, вилучене майно товариству не повернуто, що в свою чергу перешкоджає законній господарській діяльності товариства, завдає матеріальної шкоди і обмежує законні права та інтереси ТОВ "Вінницяміськбуд" щодо користування та розпорядження своїм майном

Представник стягувача (позивача) проти доводів поданої скарги заперечив, обґрунтовуючи наступним:

Наведені у скарзі доводи не дають підстав для закінчення виконавчого провадження відповідно до п.4 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження " (у випадку скасування рішення суду, яке підлягало виконанню).

З Постанови Вищого господарського суду України видно, що Постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. скасована частково, у частині стягнення 628368,00 грн. боргу. У решті дана Постанова залишена без змін.

Решта не скасованої частини постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. складається з стягнення з ТОВ "Вінницяміськбуд" на користь МПП фірми "Агросервіс": державного мита, ІТЗ, витрат за проведення експертизи та державного мита за подання апеляційної скарги.

З огляду на те, що Постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. скасована частково і решта постанови про стягнення з боржника судових витрат повинна виконуватись Замостянським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції, не має підстав для застосування п.4 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" з мотивів "скасування рішення суду, яке підлягало виконанню".

На думку стягувача, також не заслуговують на увагу доводи боржника про часткове вирішення Вищим господарським судом України позовних вимог, залишення в силі незадоволеної частини позову і вирішення судових витрат судом першої інстанції при повторному розгляді справи.

Стягувач зазначає, що відповідно до ст.111-7, 111-9 ГПК України суд касаційної інстанції не вирішує позов по суті. Цей судовий орган лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і скасовує повністю або частково рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції. Отже, в межах повноважень Вищим господарським судом України було частково скасовано Постанову Житомирського апеляційного господарського суду. У зв'язку з цим решта, не скасованої постанови підлягає виконанню.

Представник Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ заперечення стягувача проти поданої скарги підтримав в повному об'ємі.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" правову основу діяльності Державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закон України "Про державну виконавчу службу", інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Частина 5 ст. 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачає, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, а відповідно до ст. 14 ЦПК України рішення, ухвала і постанова суду або судді, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян та підлягають виконанню на всій території України.

21.02.2011 р. господарським судом Вінницької області отримано додаткову постанову Вищого господарського суду України від 17.02.2011 р. прийнятої за результатами розгляду заяви відповідача, в якій зазначено, здійснивши перевірку своєї постанови, Вищий господарський суд зауважив, що дійсно, хоча справа в частині стягнення 628368,00 грн. по суті не вирішена, а направлена на новий розгляд, судові акти в частині розподілу судових витрат за цією позовною вимогою (держмито та витрати на проведення експертизи) не скасовані, що створює перешкоди для здійснення правильного розподілу судових витрат при вирішенні спору.

В той же час, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі, сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За таких обставин судові акти в частині розподілу судових витрат також слід було скасувати. Оскільки цього не зроблено в постанові від 21.10.2010 р., то така процесуальна дія вчинюється шляхом винесення додаткової постанови в порядку ст.88 ГПК України.

Таким чином додатковою постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011 р. в зв'язку з не вирішення Вищим господарським судом питання розподілу судових витрат, резолютивну частину постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2010 р. у справі №11/273-07 доповнено реченням наступного змісту: "Рішення господарського суду Вінницької області від 04.12.2007 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. у справі №11/273-07 скасувати в частині розподілу судових витрат, справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області".

За таких обставин, суд вважає, що дії державної виконавчої служби на момент звернення до них ТОВ "Вінницяміськбуд" з листом №159 від 03.11.2010 р., були правомірними, та з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.3 ст.1212 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Як наголошується в п.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 04-5/365 суд за результатами розгляду скарги виносить ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене вище суд приходить до висновку про безпідставність доводів скаржника в зв'язку з чим відхиляє його скаргу в повному обсязі.

Керуючись ст.. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" №02-02/11 від 02.02.2011 р. на бездіяльність посадових осіб органу Державної виконавчої служби - Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції щодо не закриття виконавчих проваджень ВП №20589466, №20589990, №20588975 - неправомірною, відхилити повністю.

2. Ухвалу надіслати стягувачу, боржнику та Замостянському відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції рекомендованим листом.

.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Вінниченка,22, к.82, м.Вінниця)

3 - відповідачу (вул.Пилипа Орлика, 7/1, м.Івано-Франківськ, 76018)

4 - Замостянському ВДВС Вінницького МУЮ (вул.Грушевського,17, м.Вінниця, 21000)