Рішення № 13950457, 22.02.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 лютого 2011 р.

Справа 4/200-10

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання А. Логінов

за участю представників:

позивача : Олійник Т.В. - згідно довіреності;

відповідача : Сологуб М.Ф.- згідно довіреності.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038) до:Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" (вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412) про стягнення вартості насіння озимої пшениці першої репродукції сортів: "Подолянка", у кількості 95 т.; "Смуглянка", у кількості 95 т.; "Фаворитка", у кількості 95 т.; "Зологоколоса", у кількості 95 т.; "Монотип", у кількості 95 т.; "Зимоярка", у кількості 100 т. у розмірі 1 681 875,00 грн..

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві на позовну заяву поданому в судовому засіданні 28.02.2010 р. визнав заборгованість за поставлене насіння зернових культур перед позивачем в сумі 859677, 84 грн., просить відстрочити термін сплати по договору № 051109/02 від 05.11.2009 р. до 15.09.2011 р. без штрафних санкцій.

У запереченнях № 37 від 21.02.2011 р. на позовну заяву, поданих до суду 21.02.2011 р., відповідач зазначений позов вважає неправомірним взагалі, а позивача неналежним просить суд позивачу в позові відмовити або залишити позовну заяву без розгляду, покликаючись на те, що позивач, який згідно з умовами Договору займався реалізацією насіння сортів пшениці не надав Відповідачеві жодного документу, жодного доказу на підтвердження свого права власності на товар реалізацією якого він займався. Зазначив, що з цих підстав спірними є як факт правомірності з боку Позивача пред'являти цей позов Відповідачу так і факт розповсюдження (поширення) з боку Позивача сортів пшениці.

08.02.2011 року позивач подав клопотання № 138-9/1-14 від 08.02.2011 р. про зменшення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість насіння озимої пшениці першої репродукції сортів: "Подолянка", у кількості 95 т.; "Смуглянка", у кількості 75 т.; "Фаворитка", у кількості 95 т.; "Монотип", у кількості 95 т.; "Зимоярка", у кількості 100 т. у розмірі 1 623 375 грн.

Клопотання позивача про зменшення позовних вимог судом задовільняється як таке, що не суперечить законодавству.

Позивач в поясненнях № 138-3/2-13/25 від 16.02.2011 р., поданих із супровідним листом № 138-9/1-20 від 17.02.2011 р., пояснив суду, що наказом Мінагрополітики від 29 травня 2003 року № 152 затверджено Порядок проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу. Відповідно до вказаного Порядку, атестацію суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу проводять атестаційні комісії. Суб'єкти господарювання для отримання права на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу подають заяву до атестаційних комісій. До заяви додаються:копія сертифіката на насіння, садивний матеріал; завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію сорту; завірена копія ліцензійного договору, укладеного між власником сорту і суб'єктом господарювання, на використання сорту; довідка про сплату винагороди автору за використання сорту; документи, що підтверджують відповідність атестаційним вимогам виробників насіння і садивного матеріалу. Атестаційні комісії на підставі результатів перевірки поданих документів приймають рішення щодо надання або відмови суб'єктам господарювання в наданні права на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій. На підставі рішення атестаційної комісії готується подання про видачу суб'єкту господарювання паспорта на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій та занесення його до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Наказом міністерства аграрної політики України від 29 травня 2003 року № 152 затверджено Положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу. Віповідно до вказаного Положення, до Реєстру заносяться суб'єкти насінництва і розсадництва, які одержали паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій. У процесі ведення Реєстру до нього вносяться додаткові записи стосовно змін категорій насіння, садивного матеріалу, культури, сорту, гібриду, ліцензій на використання сорту. До Реєстру вносяться відомості: реєстраційний номер виробника насіння і садивного матеріалу (перші дві цифри вказують рік унесення запису, наступні дві - порядковий номер запису); назва виробника насіння і садивного матеріалу, його поштова і юридична адреса, банківські реквізити, ідентифікаційний код (номер); ботанічний таксон, назва сорту, дата державної реєстрації сорту; свідоцтво про державну реєстрацію сорту (нотаріально завірена копія); власник сорту; категорія та кількість насіння, садивного матеріалу, на вирощування яких дається ліцензія на використання сорту; дата видачі, номер паспорта та строк його чинності; номер ліцензійного договору на використання сортів рослин, укладеної між власником сорту і виробником насіння, та термін її чинності. ДП «Держрезервнасінфонд»закуповує насіння с/г рослин на конкурсних основах, згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель»у тих суб'єктів господарювання, які пройшли процедуру атестації.Отже з вищевикладеного вбачається, що суб'єктом господарювання, в якого ДП «Держрезервнасінфонд»проводив закупівлю насіння сількогосподарських рослин, було пройдено вищевказану процедуру атестації, а саме укладено ліцензійний договір та сплачено автору винагороду («роялті») за використання сорту. Тому ДП «Держрезервнасінфонд» повідомляє, що жодного з перелічених документів не має, оскільки не займається виведенням, поліпшенням, виробництвом насіння, про що вже вказувалось в поясненні від 08 лютого 2011 року. В жодному чинному нормативно-правовому акті, що стосується діяльності державного резервного насіннєвого фонду, не передбачено отримання вказаних документів для заготівлі та реалізації насіння с/г рослин. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про насіння та садивний матеріал», метою створення державного резервного насіннєвого фонду України є забезпечення насінням районів, що не виробляють власного насіння або мають обмежені можливості його виробництва, надання допомоги у разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок стихійного лиха, забезпечення сортовідновлення, сортозаміни та реалізації насіння за міжнародними договорами. У відповідності до Постанови КМУ № 977 від 27 червня 2003 року «Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду»- заготівля насіння до резервного фонду та його зберігання забезпечуються за дорученням Мінагрополітики, Держкомлісгоспу, Держжитлокомунгоспу визначеними ними на конкурсних засадах підприємствами і організаціями. Такі підприємства і організації укладають з визначеними на конкурсних засадах постачальниками, виробниками, занесеними до Державного реєстру виробників насіннєвого і садивного матеріалу, відповідні контракти про заготівлю до державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Вказане зазначене і в Порядку проведення розрахунків із постачальниками та зберігачами насіння сільськогосподарських рослин державного резервного насіннєвого фонду і користувачами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2004 року № 468/787. Державним замовником на закупівлю насіння сільськогосподарських рослин і головним розпорядником коштів є Міністерство аграрної політики України. Держрезервнасінфонд на конкурсних засадах згідно з чинним законодавством визначає постачальника (виробника) сортового та гібридного насіння с/г рослин серед с/г товаровиробників, які мають паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про насіння та садивний матеріал», набуття права розпочати діяльність з вирощування насіння для реалізації виникають за умови отримання насінницьким господарством паспорта на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу та занесення його до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Відповідно до вищевказаного Порядку, умовою для одержання бюджетних коштів є договір, укладений між Держрезервнасінфондом та постачальником (виробником) насіння - переможцем конкурсу, накладна про відпуск кожної партії насіння та наявність документів, що підтверджують сортові та посівні якості насіння. Саме ці документи підтверджують виникнення права власності на насіння, яке закуповується до державного резервного насіннєвого фонду.Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціями. На насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається сертифікат.Статтею 18 Закону України «Про насіння і садивний матеріал»встановлено, що насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх визнання державними органами управління та контролю в насінництві та розсадництві. Насіння і садивний матеріал вважаються визнаними, якщо вони належать до сорту, який занесено до Реєстру сортів рослин України. Всі сорти насіння пшениці, що вказані в позовній заяві, занесено до Реєстру сортів рослин України. Крім того, звертає увагу суду, на те, що ст. 420 ЦК України визначений перелік об'єктів права інтелектуальної власності до яких, зокрема, належать і сорти рослин, породи тварин. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності.Правом інтелектуальної власності є право на результат інтелектуальної творчої діяльності. Майнові права на такий об'єкт можуть бути передані їх власником іншим особам, в той же час така передача прав не змінює права власності осіб на річ, тобто перехід права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на матеріальний носій і навпаки. Зазначені права є непорушними.Отже, дії Позивача щодо передачі товару по накладним Відповідачу та дії Відповідача по прийняттю товарно-матеріальних цінностей (насіння), зазначених у накладних за визначеною в накладних ціною, кількістю свідчать проте, що у боржника виникло зобов'язання по оплаті за отримані товарно-матеріальні цінності (насіння). Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІУ від 16 липня 1999 року, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року № 168/704, з послідуючими змінами, доказами про передачу Позивачем товару і отримання його Відповідачем є накладні від 05 листопада 2009 року, в яких підставою передачі зазначено договір сортозаміни від 05 листопада 2009 року №051109/02. У пункті 5.2. договору сортозаміни від 05 листопада 2009 року № 051109/02 сторонами чітко обумовлено критерії відшкодування збитків Позивача внаслідок неможливості Відповідачем передати йому насіння пшениці першої репродукції - за середньозваженими цінами на біржових торгах з урахуванням сортових надбавок.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 715 ЦК України прийшов до висновку про те, що позов про стягнення з відповідача на користь позивача вартості насіння озимої пшениці першої репродукції сортів: "Подолянка", у кількості 95 т.; "Смуглянка", у кількості 75 т.; "Фаворитка", у кількості 95 т.; "Монотип", у кількості 95 т.; "Зимоярка", у кількості 100 т. у розмірі 1 623 375 грн. підлягає задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

05.11.2009 р. між позивачем (в договорі - Сторона 1) та відповідачем (в договорі - Сторона -2) було укладено договір сортозаміни № 051109/02.Згідно п.1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.2, 3.3, 3.8, 4.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона 1 зобов'язалася передати у власність Стороні 2 такий товар:

- Пшениця "Селянка" еліта (Озимі), у кількості 2 т. (дві тонни) по ціні 1360 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Куяльник" еліта (Озимі), у кількості 6 т. (шість тонн) по ціні 1360 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Ніконія" еліта (Озимі), у кількості 18 т. (вісімнадцять тонн) по ціні 1150 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Куяльник" еліта (Озимі), у кількості 17 т. (сімнадцять тонн) по ціні 1150 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Одеська 267" еліта (Озимі), у кількості 29 т. (двадцять дев'ять тонн) по ціні 1150 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Одеська 267" еліта (Озимі), у кількості 5,853 т. (п'ять тонн вісімсот п'ятдесят три кілограм) по ціні 2060 грн./т. з урахуванням ПДВ';

- Пшениця Золотоколоса 1 репр. (Озимі), у кількості 285 т. (двісті вісімдесят п'ять тонн) по ціні 1560 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця Трипільська 1 репр. (Озимі), у кількості 50 т. (п'ятдесят тонн) по ціні 2570 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Одеська 267" 1 репр. (Озимі), у кількості 35 т. (тридцять п'ять тонн) по ціні 1300 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Миронівська 65" еліта (Озимі), у кількості 55 т. (п'ятдесят п'ять тонн) по ціні 2100 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Подолянка" еліта (Озимі), у кількості 17 т. (сімнадцять тонн) по ціні 2100 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця Національна еліта (Озимі), у кількості 16 т. (шістнадцять тонн) по ціні 1520 грн./т. з урахуванням ПДВ (далі - товар 1).

Сторона 2 зобов'язалася передати у власність Стороні 1 такий товар:

- Пшениця "Подолянка" 1 репр. (Озимі) урожаю 2010 року, у кількості 95 т. (дев'яносто п'ять тонн) по ціні 1548,96 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Смуглянка" 1 репр. (Озимі) урожаю 2010 року, у кількості 95 т. (дев'яносто п'ять тонн) по ціні 1548,96 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця "Фаворитка" 1 репр. (Озимі) урожаю 2010 року, у кількості 95 т. (дев'яносто п'ять тонн) по ціні 1548,96 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця Золотоколоса 1 репр. (Озимі) урожаю 2010 року, у кількості 95 т. (дев'яносто п'ять тонн) по ціні 1548,96 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця Монотип 1 репр. (Озимі) урожаю 2010 року, у кількості 95 т. (дев'яносто п'ять тонн) по ціні 1548,96 грн./т. з урахуванням ПДВ;

- Пшениця Зимоярка 1 репр. (Озимі) урожаю 2010 року, у кількості 100 т. (сто тонн) по ціні 1548,96 грн./т. з урахуванням ПДВ (далі - товар 2).

Вартість Товару 1, що передається Стороною-1 складає 890657 грн. 04 коп. (вісімсот дев'яносто тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 04 коп.), у тому числі ПДВ - 148442 грн. 84 коп. Вартість Товару-2, що передається Стороною-2 складає 890657 грн. 04 коп. (вісімсот дев'яносто тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 04 коп.), у тому числі ПДВ - 148442, 84грн.

Передача Товару-1 відбувається не пізніше 01 грудня 2009 року. Передача Товару-2 відбувається не пізніше 15 серпня 2010 року. 3.4. Товар-2 при передачі повинен відповідати вимогам ДСТУ 2240-93 і бути забезпечений відповідними документами, які підтверджують його якість та іншими нормативними актами. При неможливості Сторони-2 передати Стороні-1 насіння у термін згідно п.3.3. в кількості, яка вказана в п. 1.2., за згодою Сторони-1, Сторона-2 може провести розрахунки коштами або іншою сільгосппродукцією на суму еквівалентну ринковій вартості насіння по ціні, яка складеться на біржовому ринку України з урахуванням сортових надбавок на момент проведення розрахунків, але не нижче вартості переданого насіння вказаного в п.2.1. цього договору. Право власності на Товар-1 та Товар-2, який підлягає обміну за цим Договором, виникає у Сторони, що виступає в якості покупод, з моменту приймання такого товар} а оформлення акту здавання-приймання; який підписується повноважними представниками Сторін.У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та законодавством. Вартість Насіння відшкодовується виходячи з рівня середньозважених цін на товарне зерно відповідної рослини (у разі відсутності, однорідної), що складуються на біржових торгах за спотовими контрактами на момент розрахунку з урахуванням сортових надбавок але не нижче ціни однієї тонни насіння вказаної в цьому договорі. Сплата Стороною визначених цим Договором та законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої Сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції у повному обсязі. Сплата Стороною-2 та (або) відшкодування збитків, завданих порушенням Договору, не звільняє її від обов'язку виконати цей Договір в натурі, якщо інше прямо не передбачено законодавством.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з міни (купівлі-продажу) товару, які регулюються ст. 715, 655 ЦК України.

На виконання умов Договору та згідно з актом прийому-передачі насіння від 05 листопада 2009 року, ДП "Держрезервнасінфонд" передало, а ПСП "Еліта" відповідно до накладних від 05 листопада 2009 року № РН-0295, № РН-0296, № РН-0297,№ РН-0298, № РН-0299,№ РН-ОЗ00, № РН-О301 та довіреності від 05 листопада 2009 року № 52, виданої на ім'я Пшика Анатолія Сазоновича, отримало насіння (далі - Товар 1):

1) Елітне насіння озимої пшениці, сортів:

- "Селянка", у кількості 2 т. (дві тонни);

- "Куяльник", у кількості 6 т. (шість тонн);

- "Ніконія", у кількості 18 т. (вісімнадцять тонн);

- "Куяльник", у кількості 17 т. (сімнадцять тонн);

- "Одеська 267", у кількості 29 т. (двадцять дев'ять тонн);

- "Одеська 267", у кількості 5,853 т. (п'ять тонн вісімсот п'ятдесят три кілограми);

- "Подолянка", у кількості 17 т. (сімнадцять тонн);

- "Національна", у кількості 16 т. (шістнадцять тонн). 2) Насіння озимої пшениці першої репродукції сортів:

- "Золотоколоса", у кількості 285 т. (двісті вісімдесят п'ять тонн);

- "Трипільська", у кількості 50 т. (п'ятдесят тонн);

- "Одеська 267", у кількості 35 т. (тридцять п'ять тонн);

- "Миронівська 65", у кількості 55 т. (п'ятдесят п'ять тонн);

Вартість переданого насіння становить 890 657,04 грн. (вісімсот дев'яносто тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 04 коп.).

Відповідно до п. 3.3 Договору, передача Товару-2, відбувається не пізніше 15 серпня 2010 року.

Відповідач передав насіння пшениці першої репродукції "Смуглянка" у кількості 20 т., що стверджується копією накладної № 170.

Отже, Відповідач вказане зобов'язання виконав частково, а саме передав позивачеві насіння пшениці першої репродукції "Смуглянка" у кількості 20 т.

Таким чином, ПСП "Еліта" не передало 555 тонн насіння пшениці першої репродукції вартістю 1 623 375, 00 грн., тим самим порушивши взяті на себе за Договором зобов'язання.

01 вересня 2010 року позивач направив на адресу відповідача лист - вимогу № 138-2/09-14/114 про виконання зобов'язання по договору сортозаміни від 05 листопада 2009 року № 051109/02 проте відповіді не отримав.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 715 ЦК України, передбачено що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

Відповідно до статті 716 ЦК України, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторона, що порушила Договір, зобов'язана відшкодувати збитки - передбачено ст. 623 ЦК та п.5.3 договору від 05.11.2009 року № 051109/02.

Відповідно до ст. 33 , 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вказані норми законодавства, встановлені судом фактичні обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 623 375 грн. збитків від невиконання зобов"язань щодо передачі насіння озимої пшениці першої репродукції сортів: "Подолянка", у кількості 95 т.; "Смуглянка", у кількості 75 т.; "Фаворитка", у кількості 95 т.; "Монотип", у кількості 95 т.; "Зимоярка", у кількості 100 т., є такими що ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Відзив відповідача на позов і, зокрема, клопотання відповідача, викладене у відзиві на позов, про відстрочення терміну сплати до 15.09.2011 року не беруться до уваги, та клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не подано доказів в обгрунтування викладених в ньому обставин.

Судові витрати на держмито, на ІТЗ, на підставі ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України, підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, а саме 95, 5 % або 16233, 75 грн. держмита, 95, 5% або 227, 79 грн. ІТЗ на відповідача і 4,5 % або 585 грн. держмита, 4, 5 % або 8, 21 грн. ІТЗ на позивача.

Керуючись ст.11, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 623, 655, 715, 716, ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 1 623 375 грн. збитків від невиконання зобов"язань щодо передачі насіння озимої пшениці першої репродукції сортів: "Подолянка", у кількості 95 т.; "Смуглянка", у кількості 75 т.; "Фаворитка", у кількості 95 т.; "Монотип", у кількості 95 т.; "Зимоярка", у кількості 100 т. Судові витрати на держмито, на ІТЗ розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, а саме 95, 5 % або 16233, 75 грн. держмита, 95, 5% або 227, 79 грн. ІТЗ на відповідача і 4,5 % або 585 грн. держмита, 4, 5 % або 8, 21 грн. ІТЗ на позивача.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" код ЄДРПОУ 31968683 (вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", код ЄДРПОУ 30518866 (вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038) 1 623 375 грн. збитків, судові витрати на держмито в сумі 16233, 75 грн., в сумі 227, 79 грн. на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Копії даного рішення направити рекомендованою поштою позивачу, відповідачу або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22.02.2011 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 28.02.2011 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038)

3 - відповідачу (вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412)