Ухвала суду № 139504377, 07.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"07" вересня 2026 р. Справа № 911/2449/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕВІ МАШИНЕРІ" (02121, місто Київ, вул. Автопаркова, будинок 7А, нежитлове приміщення 1; код ЄДРПОУ 45274757)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС "АСТРА" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5А; код ЄДРПОУ 30050930)

про стягнення заборгованості в розмірі 49 171,87 грн

без повідомлення (виклику) сторін

В С Т А Н О В И В

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕВІ МАШИНЕРІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС "АСТРА" про стягнення безпідставно набутих (збережених) грошових коштів у загальному розмірі 49 171,87 грн, з яких: 49 083,12 грн основного боргу та 88,75 грн. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 23.07.2026 він перерахував відповідачу 49083,12 грн. оплати за товар за рахунком №26-0112699 від 22.07.2026 (платіжна інструкція №2357). Того ж дня товар на суму 49083,12 грн був повністю повернутий постачальнику, що підтверджується документом «Повернення постачальнику» № 437 від 23.07.2026, у зв`язку з відмовою контрагента позивача від проведення ремонту відповідного транспортного засобу. Після повернення товару, відповідач не перерахував кошти добровільно на вимогу позивача, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з позовною заявою та просить стягнути 49 083,12 грн. основної заборгованості, а також 88,75грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕВІ МАШИНЕРІ" залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

Через підсистему «Електронний суд» 21.08.2026 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистемі «Електронний суд»), а саме відповідь про наявність зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №911/2449/26, справу визнано малозначною, вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Через підсистему «Електронний суд» 01.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕВІ МАШИНЕРІ" надійшла заява про закриття провадження у справі №911/2449/26 та розподіл судових витрат, в якій позивач повідомив про добровільне погашення відповідачем після відкриття провадження у справі суми основного боргу в розмірі 49 083,12 грн та просив закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмета спору. Також позивач повідомив про відмову від позовних вимог у частині стягнення 3% річних у розмірі 88,75 грн та просив прийняти відмову від позову в цій частині і закрити провадження у справі. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 973,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 322,01 грн.

Заява обґрунтована тим, що 27.08.2026 відповідачем після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі добровільно сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 49 083,12 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15054 від 27.08.2026 із призначенням платежу «повернення сплачених коштів згідно листа 23/07 від 23.07.2026 р.». У зв`язку з погашенням відповідачем основної заборгованості позивач вказав на відсутність предмета спору в частині вимоги про стягнення 49 083,12 грн.

Водночас, з огляду на незначний розмір заявлених до стягнення 3% річних, які становлять 88,75 грн, позивач відмовився від позовних вимог у цій частині та просив суд прийняти відповідну відмову від позову.

В обґрунтування вимог про розподіл судових витрат позивач зазначив, що ним при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн та понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Враховуючи добровільне погашення відповідачем основної заборгованості після звернення позивача до суду, останній просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір пропорційно до розміру задоволеної відповідачем вимоги, а саме 14 973,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 3 322,01 грн витрат зі сплати судового збору.

Від відповідача 04.09.2026 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач не заперечує проти закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині основного боргу та відмовою позивача від вимоги про стягнення 3 % річних. Водночас заперечує проти покладення на нього судових витрат, оскільки повернення основного боргу було здійснено добровільно та не свідчить про визнання обґрунтованості позовних вимог. Крім того, відповідач вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи, її ціною та обсягом наданих послуг, а тому просить відмовити у їх стягненні, а в разі задоволення заяви - зменшити до розумного та співмірного розміру..

Дослідивши подані позивачем документи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З поданих позивачем доказів судом встановлено, що після звернення позивача із даним позовом до суду відповідачем добровільно та у повному обсязі погашено суму основного боргу в розмірі 49083,12 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15054 від 27.08.2026 із призначенням платежу «повернення сплачених коштів згідно листа 23/07 від 23.07.2026 р.».

З огляду на викладене, провадження у справі № 911/2449/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «АСТРА» в частині позовної вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 49083,12 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Водночас, у заяві від 31.08.2026 позивач повідомив про відмову від позовної вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 88,75 грн, посилаючись на незначний розмір відповідної вимоги та недоцільність подальшого судового розгляду в цій частині. Крім того, зазначив, що правові наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, передбачені ч.3 ст.231 ГПК України, йому відомі та зрозумілі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Судом, на виконання вимог ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, перевірено повноваження особи, що підписала заяву про закриття провадження у справі. Так, остання підписана представником позивача - адвокатом Калитою Антоніною Володимирівною, яка надає правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХЕВІ МАШИНЕРІ" на підставі договору про надання правничої допомоги від 10.08.2026. Вказаний договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕВІ МАШИНЕРІ" та адвокатом Калитою Антоніною Володимирівною, підписаний обома сторонами та скріплений печаткою Товариства.

Повноваження адвоката також підтверджуються ордером серії АІ №2282477 від 14.08.2026 на надання правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 10.08.2026.

Калита Антоніна Володимирівна здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю РН №1811 від 21.02.2020, виданого Радою адвокатів Рівненської області на підставі рішення №2 від 24.01.2020.

Отже, проаналізувавши положення розділів 1 та 3 Договору про надання правничої допомоги щодо предмету договору, а також щодо прав та обов`язків адвоката, суд дійшов висновку про відсутність будь - яких обмежень у представника позивача у здійсненні ним процесуальних прав від імені та в інтересах позивача, зокрема і на подання заяв про закриття провадження у справі та про відмову від позову.

Згідно з ч. 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, враховуючи, що подана позивачем заява про відмову від позовної вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 88,75 грн не суперечить законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ» від позовної вимоги в частині стягнення 88,75 грн 3% річних, у зв`язку з чим провадження у справі у вказаній частині підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову..

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Позивачем при поданні позову фактично сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2506 від 14.08.2026

При цьому суд зазначає, що за правилами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява у цій справі подана в електронній формі у системі «Електронний суд». З урахуванням ціни позову та приписів чинного законодавства позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 662,40 гривень.

Отже, позивач надмірно сплатив 665,60 гривень.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

Відтак судовий збір в розмірі 665,60 гривень підлягає поверненню з Державного бюджету України, як надмірно сплачений.

Враховуючи, що провадження у справі закрито в частині вимоги про стягнення 49083,12 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору та в частині вимоги про стягнення 88,75 грн 3% річних - у зв`язку з відмовою позивача від позову, 50 відсотків судового збору підлягає поверненню позивачу пропорційно розміру відповідних позовних вимог. Таким чином, судовий збір, що припадає на вимогу про стягнення основного боргу, становить 2 657,60 грн, тоді як судовий збір у частині вимоги про стягнення 3% річних становить 4,80 грн.

Оскільки провадження у справі в частині вимоги про стягнення основного боргу закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору, 50 відсотків сплаченого за цією вимогою судового збору, що становить 1 328,80 грн (50 % від 2 657,60 грн), підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, 1 328,80 грн покладається на відповідача. Водночас судовий збір у розмірі 4,80 грн, сплачений за вимогу про стягнення 3% річних, від якої позивач відмовився, розподілу не підлягає та залишається за позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 14 973 грн (пропорційно до розміру добровільно задоволених відповідачем вимог від 15 000,00 грн).

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При цьому, у ст. 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 - 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 3-5 статті 130 ГПК України, оскільки вказані норми є спеціальними.

У своїй постанові від 11 січня 2024 року у cправі №904/2291/23 щодо застосування положень статті 130 ГПК України Верховний Суд вказав, що у спірних правовідносинах розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи обставини цієї справи, зокрема, має здійснюватись з огляду на частину п`яту статті 130 ГПК України у системно-логічному зв`язку із частиною четвертою статті 126 ГПК України та з частиною п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України. Подібна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивачем заявлено до стягнення відповідача у справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 973 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу позивачем надано до суду копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги від 10.08.2026; завдання №1-1008 про виконання умов договору про надання правничої допомоги від 10.08.2026; акта надання послуг №1/3108 від 31.08.2026; звіту №1-3108 від 31.08.2026 про виконання умов договору про надання правничої допомоги від 10.08.2026; рахунку №3108-1 від 31.08.2026; ордера серії АІ №2282477 від 14.08.2026.

Так, згідно з договором про надання правничої допомоги від 10.08.2026, укладеним між адвокатом Калитою Антоніною Володимирівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ», адвокат надає позивачу правничу допомогу, зокрема за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «АСТРА» про стягнення заборгованості.

Відповідно до пункту 1.3 Завдання №1-1008 про виконання умов договору про надання правничої допомоги від 10.08.2026, вартість правової (юридичної) допомоги є фіксованою та складає 15 000,00 грн., що включає:

1.3.1. Правовий аналіз документів, судової практики Верховного Суду, підготовку та подання позовної заяви до суду першої інстанції;

1.3.2. Підготовку та подання процесуальних документів (відповіді на відзив, додаткових пояснень, клопотань, заяв тощо);

1.3.3. Супроводження розгляду справи у суді першої інстанції з підготовкою та отриманням будь-яких необхідних процесуальних документів по справі (без обмеження їх кількості);

1.3.4. Участь у судових засіданнях суду першої інстанції (без обмеження їх кількості);

1.3.5. Отримання ухвал, рішення та/або додаткового рішення суду першої інстанції;

1.3.6. Отримання наказу суду на підставі рішення суду першої інстанції;

1.3.7. Передачу судового наказу на примусове виконання (за потреби).

У разі закриття провадження у справі (зокрема, у зв`язку з відсутністю предмета спору внаслідок задоволення вимог Клієнта/оплати боргу Відповідачем після звернення з позовом до суду), гонорар Адвоката в розмірі, визначеному в п. 1.3, підлягає оплаті Клієнтом у повному обсязі та відлягає професійну юридичну допомогу у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (п. 1.5. Завдання).

.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем надано Акт надання послуг №1/3108 від 31.08.2026, відповідно до якого адвокатом надано правничу допомогу у справі №911/2449/26 на загальну суму 15 000,00 грн.:

Аналіз та ознайомлення з документами по справі, наданими Клієнтом, формування правової позиції та розрахунок суми позову;

Складання та направлення досудової вимоги (претензіі) ТОВ «АБА «АСТРА»;

Підготовка, формування додатків та подання позовної заяви до суду через систему «Електронний суд»;

Підготовка та подання заяви (клопотання) про часткову відмову від позову та закриття провадження у справі у зв`язку зі сплатою основної заборгованості після подання позову;

Підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат;

Моніторинг судової справи 911/2449/26 та процесуальний супровід.

Крім того, згідно зі звітом №1-3108 від 31.08.2026 про виконання умов договору про надання правничої допомоги від 10.08.2026, адвокатом Калитою А.В. надано послуги з правничої допомоги, зокрема: ознайомлення та аналіз документів по справі, формування правової позиції та розрахунок суми позову, складання та направлення досудової вимоги відповідачу, підготовка та формування додатків та подання позовної заяви до суду через підсистему «Електронний суд», підготовка та подання заяви про часткову відмову від позову та закриття провадження у справі, підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат, моніторинг судової справи №911/2449/26 та процесуальний супровід.

На підтвердження вартості наданих послуг позивачем також надано рахунок №3108-1 від 31.08.2026 на загальну суму 15 000,00 грн та ордер серії АІ №2282477 від 14.08.2026 на надання правничої допомоги у Господарському суді Київської області.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача обов`язку зі сплати адвокату винагороди за надану професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 15 000,00 грн, а також факт надання відповідних послуг у справі №911/2449/26.

Доказів здійснення розрахунку позивачем з адвокатом, до матеріалів справи, не надано.

Проте, суд враховує висновок Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, суд враховує, що положеннями статті 130 ГПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Так, у даній справі відповідачем після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі було добровільно задоволено вимогу позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 49 083,12 грн, тоді як від вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 88,75 грн позивач самостійно відмовився. Відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру позовних вимог, у зв`язку із задоволенням яких відповідачем після пред`явлення позову провадження у справі закрито за з відсутністю предмета спору.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 972,89 грн, тоді як решта вказаних витрат у сумі 27,11 грн залишається за позивачем.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Також суд враховує висновок Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Також Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, за якою при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд приймає до уваги висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, враховує ціну позову, невелику складність спору, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, відсутність необхідності участі представника позивача у судових засіданнях, добровільне погашення відповідачем після пред`явлення позову основного боргу в розмірі 49 083,12 грн, у зв`язку з чим провадження у цій частині закрито за відсутністю предмета спору, а також відмову позивача від позовної вимоги про стягнення 88,75 грн 3% річних та закриття провадження у цій частині.

Також, суд зазначає, що частина передбачених Завданням №1-1008 про виконання умов договору про надання правничої допомоги від 10.08.2026 та Актом надання послуг №1/3108 від 31.08.2026 фактично не надавалась, а саме участь в судових засіданнях, відповідь на відзив, додаткові пояснення по справі, складання та направлення досудової вимоги (претензії) відповідачу (адже претензія датована 31.07.2026, підписана керівником ТОВ «ХЕВІ МАШИНЕРІ» Чумаченко А.В., в той час як договір між позивачем та адвокатом укладено лише 10.08.2026).

Крім того, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 дійшла висновку, що подання заяви про розподіл судових витрат є процесуальною дією, спрямованою на реалізацію права сторони на відшкодування вже понесених витрат, а не витратами на професійну правничу допомогу, пов`язаними з розглядом справи по суті. Відтак витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

З огляду на наведене, враховуючи характер спору, обсяг наданої правничої допомоги та відсутність складного правового аналізу і значного обсягу доказування, суд вважає заявлені до відшкодування витрати у розмірі 14 972,89 грн неспівмірними та необхідним зменшити їх розмір до 10 000,00 грн.

Відтак, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 130, 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області

П О С Т А Н О В И В

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ» від позовної вимоги про стягнення 88,75 грн 3% річних.

2. Провадження у справі № 911/2449/26 в частині позовної вимоги про стягнення 49 083,12 грн основного боргу закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Провадження у справі № 911/2449/26 в частині позовної вимоги про стягнення 88,75 грн 3% річних закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з прийняттям судом відмови позивача від позову.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «АСТРА» (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5А; код ЄДРПОУ 30050930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ» (02121, місто Київ, вул. Автопаркова, будинок 7А, нежитлове приміщення 1; код ЄДРПОУ 45274757) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 328,80 грн.

Видати судовий наказ на виконання ухвали в цій частині.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ» (02121, місто Київ, вул. Автопаркова, будинок 7А, нежитлове приміщення 1; код ЄДРПОУ 45274757) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 994,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 2506 від 14.08.2026 на суму 3 328 грн 00 коп.

7. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВІ МАШИНЕРІ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала набрала чинності в момент її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова