Рішення № 139504269, 04.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2026Справа № 910/9674/26

За позовом Київського міського центру зайнятості (м. Київ)

до Приватного підприємства "Центр стимуляції мозку" (м. Київ)

про стягнення 104 000,00 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Центр стимуляції мозку" про стягнення 104 000,00 грн мікрогранту у зв`язку з неможливістю встановлення факту цільового використання коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

17.08.2026 до суду від відповідача надійшла заява про визнання позову, в якій відповідач також повідомив про часткову сплату заявленої до стягнення суми грошових коштів у розмірі 74 000,00 грн.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Дослідивши подану відповідачем заяву про визнання позову, суд встановив її відповідність вимогам законодавства, наявність повноважень на підписання цієї заяви у Кіян В.А. (керівник відповідача), та приймає означену заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2023 Приватне підприємство "Центр стимуляції мозку" (відповідач) звернулось через Єдиний державний вебпортал електронних послуг "Дія" з заявою на отримання гранту на власну справу № 173STS.

Відповідно до інформації, наданої в заяві на отримання гранту на власну справу № 173STS (, фактичним місцем провадження діяльності є: місто Київ, проспект Порика Василя, будинок 13А, приміщення 1, місто Київ.

Метою отримання гранту від держави на розвиток власного бізнесу у розмірі 250 000,00 грн є розвиток існуючого бізнесу - центру з лікування та реабілітації пацієнтів, що мають неврологічні, психічні та психологічні розлади, порушення опорно-рухового апарату. Зокрема, кошти планувалось витратити на придбання відповідного обпадання для ведення діяльності.

07.07.2023 Державним центром зайнятості прийнято рішення про надання відповідачу мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу в сумі 250 000,00 грн.

14.07.2023 відповідачем подано заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, якою він приєднався до умов Договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості в мережі інтернет, вільний доступ здійснюється за адресою (доменним ім`ям): www.dcz.gov.ua.

Відповідно до пункту 2 розділу III Договору мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахуванням коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком.

Згідно з випискою АТ "Ощадбанк" 08.08.2023 на рахунок відповідача зараховано кошти мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн.

26.08.2025 фахівцями Київського міського центру зайнятості здійснено перевірку дотримання відповідачем умов договору мікрогранту та складено Акт № 1411, яким встановлено, що кошти мікрогранту зараховані на рахунок ПП "Центр стимуляції мозку" 08.08.2023 в сумі 250 000,00 грн. Кошти мікрогранту використані за цільовим призначенням в повному обсязі. Обов`язкова умова договору, відповідно до п. 20 Порядку, в частині створення нових робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача виконана. В порушення норм абзацу четвертого п. 21 Порядку, щодо відсутності частини обладнання, придбаного отримувачем за кошти мікрогранту, яке не підлягає відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку, яке знаходилось за адресою м. Біла Церква, вул. Млинова, буд. 37 А, а саме: реабілітаційний комплекс РК-1 (1 шт.) -80 000,00 грн, масажне крісло (1 шт.) - 54 000,00 грн, було передано ТОВ "Клініка ЦСМ" згідно з Договором відповідального зберігання з правом користування N2 12/19 від 01.01.2024 та Актом прийому-передачі обладнання від 01.01.2024.

Відповідно до інформації, зазначеної у листі від ПП "Центр стимуляції мозку", 23.06.2025 в приміщення ТОВ "Клініка ЦСМ" за адресою м. Біла Церква, вул. Млинова, буд. 37 А, було влучання ворожого БПЛА, внаслідок чого виникла пожежа, обладнання знищено, що підтверджено актом про пожежу від 23.06.2025 Білоцерківського районного управління ДСНС України.

Друга частина обладнання (електрокардіограф МІДАС 6/12 І, навушники для томатіс терапії та навушники з кістною провідністю) знаходяться за місцем ведення господарської діяльності за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13 Б, в робочому стані та використовуються за призначенням".

До Акта додано: Акт про пожежу від 23.06.2025 Білоцерківського районного управління ДСНС України; Договір відповідального зберігання з правом користування № 12/19 від 01.01.2024; Акт прийому-передачі обладнання від 01.01.2024.

Відповідно до зазначеного Договору відповідального зберігання з правом користування, укладеного між відповідачем (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка ЦСМ" (Зберігач), Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання з правом користування майно у кількості та вартості згідно з актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1). Договір набрав чинності з моменту підписання Сторонами (01.01.2024) та діяв до 31.12.2025.

Пунктом 2.3. розділу 2 Договору відповідального зберігання з правом користування встановлено, що Зберігач має право користуватись майном, переданим на зберігання для своїх потреб за умови використання майна за його призначенням.

Згідно з Актом прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 01.01.2024 обладнанням, переданим на відповідальне зберігання з правом користування, є саме обладнання, придбане за кошти мікрогранту, зокрема: масажне крісло xZero V12 + Premium Gray; Реабілітаційний комплекс РК-1 до якого входить: ТРВН-1, ТРВК-1, ТРВМ- 1, ТМК-1, ТРНГ-1, ТРНП-1, Тр-М8, Тр-М7, ДЦВП-1, Тр-М5.

Відповідно до розділу VI Договору про надання мікрогранту, отримувач мікрогранту, зокрема, зобов`язаний: до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави); повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору.

Як вказує позивач, оскільки встановлення факту цільового використання коштів мікрогранту відповідачем щодо придбаного обладнання (Реабілітаційний комплекс РК-1 - 80 000,00 грн; Масажне крісло xZero V12 + Premium Gray - 54 000,00 грн) неможливе, наявні правові підстави для повернення коштів у розмірі 134 000,00 грн, витрачених на нього.

24.03.2026 Київським міським центром зайнятості видано наказ за № 240 "Про повернення коштів мікрогранту", виплачених відповідачу (оригінал письмового доказу наявний у Позивача).

У листі АТ "Ощадбанк" від 09.11.2023 за вих. № 56/4-03/17 визначено відповідний рахунок для повернення коштів мікрогранту.

26.03.2026 на адресу відповідача направлено рішення про повернення коштів з зазначенням підстав його прийняття та реквізитами для повернення коштів мікрогранту.

02.06.2026 відповідачем було сплачено частину коштів мікрогранту в розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується листом АТ "Ощадбанк" від 09.06.2026.

Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача решти коштів мікрогранту в розмірі 104 000,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим законодавством.

Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва.

Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до статей 12 і 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738, далі - Порядок № 738), який визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання у формі мікрогрантів.

Метою надання мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток вже існуючого бізнесу.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 738 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважений банк відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості.

Пунктом 21 Порядку № 738 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

Абзацом 3 пункту 21 Порядку № 738 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Згідно з абзацом 4 пункту 21 Порядку № 738 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів.

Відповідач у заяві від 17.08.2026 позовні вимоги визнав, а також надав докази повернення кошті мікрогранту в загальному розмірі 74 000,00 грн: платіжну інструкцію № 2991 від 04.08.2026 на суму 10 000,00 грн, №3009 від 06.08.2026 на суму 14 000,00 грн, №3007 від 06.08.2026 на суму 20 000,00 грн, №3018 від 09.08.2026 на суму15 000,00 грн, №3023 від 14.08.2026 на суму 15 000,00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що відповідачем після звернення позивача до суду було повернуто кошти мікрогранту в розмірі 74 000,00 грн, тож провадження у справі в цій частині слід закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд повертає суму судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення 74 000,00 грн, поверненню позивачу з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 2 368,00 грн.

Водночас у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання позивача означене питання наразі не вирішується судом.

Решта вимог про стягнення з відповідача 30 000,00 грн є обґрунтованими, відповідачем визнані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

У той же час відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із прийняттям визнання відповідачем позову, 50 % сплаченого позивачем судового збору за розгляд вимоги про стягнення 30 000,00 грн підлягає поверненню йому з Державного бюджету України (в сумі 480 грн) за відповідною ухвалою суду, яку слід постановити після набрання даним рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "Центр стимуляції мозку" 74 000,00 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Центр стимуляції мозку" (04208, м. Київ, просп. Василя Порика, 13Б; ідентифікаційний код 38536598) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47Б; ідентифікаційний код 03491091) 30 000 (тридцять тисяч) 00 грн мікрогранту та 480 (чотириста вісімдесят) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Київському міському центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47Б; ідентифікаційний код 03491091) з Державного бюджету України 2 848 (дві тисячі вісімсот сорок вісім)) грн 00 коп. судового збору, у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині та визнанням відповідачем позову, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко