Рішення № 139504194, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/9226/26

за позовом Київської міської ради

до Приватного підприємства "Санбридж"

про стягнення 1290028,26 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Санбридж" про стягнення 1290028,26 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, площею 0,1200 га, не сплачує орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1290028,26 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 02.08.2021 р. по 30.06.2026 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 р. відкрито провадження у справі № 910/9226/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Про стан розгляду справи № 910/9226/26 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи, що у Приватного підприємства "Санбридж" відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІКС, суд надсилає йому процесуальні документи у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження товариства, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03142, м. Київ, вул. Кримського Академіка, буд. 27-А).

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв`язку, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21 та від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.

Суд звертає увагу, що на Приватне підприємство "Санбридж" відповідно до ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (інформаційна довідка № 482707216 від 22.06.2026 р.) за Приватним підприємством "Санбридж" 18.08.2022 р. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербова, буд. 4, а саме: станція технічного обслуговування площею 135,11 кв.м. Станція технічного обслуговування перебуває у власності ПП "Санбридж" на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області № 2-96/09 від 05.03.2009 р.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,1200 га (кадастровий номер 8000000000:78:223:0008), за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, вул. Вербова, буд. 4.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001398022025 від 11.07.2025 р. державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, 0,1200 га, за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, вул. Вербова, буд. 4, проведена 02.08.2021 р. Відділом у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 25.06.2021 р., з кодом виду цільового призначення вид цільового призначення - 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України з 02.08.2021 р.

Згідно з інформацією, наданою листом Головного управління ДПС у м. Києві (копія листа міститься в матеріалах справи) на звернення Київської міської ради щодо орендної плати за землю ПП "Санбридж" за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, станом на 29.06.2926 р. ПП "Санбридж" за 2022-2025 р.р. не подавало податкові декларації по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та не сплачувало плату за землю. Станом на 29.06.2026 р. ПП «Санбридж» сплатило до Правобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у м. Києві (Оболонський район) земельний податок за січень-червень 2026 р. у сумі 100258,95 грн.

Зважаючи на те, що ПП "Санбридж" безоплатно використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008 без правовстановлюючих документів на неї з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходяться на цій земельній ділянці, позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, вул. Вербова, буд. 4, за період з 02.08.2021 р. по 30.06.2026 р. у сумі 1290028,26 грн.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом позову у даній справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 ст. 93 та ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Разом із тим, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.пп.14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

За змістом ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Поряд з цим, слід зазначити, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

При цьому, згідно з пунктом «д» ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20.09.2018 р. у справі № 925/230/17).

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, 0,1200 га, за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, вул. Вербова, буд. 4, розташований об`єкт нерухомого майна, на який за відповідачем 18.08.2022 р. зареєстровано право власності.

Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення ПП "Санбридж" права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, 0,1200 га, за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, вул. Вербова, буд. 4, шляхом укладення відповідного договору оренди з Київською міською радою та державної реєстрації такого права, що свідчить про те, що відповідач фактично користується вказаною земельною ділянкою без відповідних правових підстав.

Враховуючи, що в даному випадку земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим номером 8000000000:78:223:0008, місце розташування: м. Київ, Оболонський р-н, вул. Вербова, буд. 4, як об`єкт цивільних прав, сформована та зареєстрована у Державному земельному кадастрі 02.08.2021 р., то стягненню з ПП "Санбридж" підлягають кошти саме у вигляді недоотриманої орендної плати, починаючи з 02.08.2021 р., оскільки об`єкт нерухомого майна, розташований на вказаній земельній ділянці, перебуває у власності ПП "Санбридж" на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області № 2-96/09 від 05.03.2009 р.

Щодо розміру безпідставно збережених коштів, які підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Згідно зі ст. 284 Податкового кодексу України органи самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 р. у справі № 905/1680/20 зазначила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Згідно з п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Індекс споживчих цін встановлюється Державною службою статистики України, є загальнодоступним, розміщується на їх офіційному сайті, а тому не потребує доказування.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, адже саме цей орган уповноважений реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік становить 1,08 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); за 2023 рік становить 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Судом встановлено, що при визначенні нормативно-грошової оцінки позивачем враховано витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-9971078112026 від 22.06.2026 р., згідно з яким нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 8020721 грн.., витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001398022025 від 11.07.2025 р., згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату проведення 28.01.2025 р. становить 7426350,11 грн., положення ст. 289 Податкового кодексу України з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, ставку орендної плати для земель по коду виду цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до розрахунку, проведеного позивачем, розмір безпідставно збережених коштів за фактичне користування ПП "Санбридж" спірною земельною ділянкою за період з 02.08.2021 р. по 30.06.2026 р. становить 1290028,26 грн.

При цьому, розрахунок орендної ставки за користування ПП "Санбридж" земельною ділянкою позивач здійснив у розмірі 4% і 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатками 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» № 24/24 від 24.12.2020 р., рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» № 3704/3745 від 09.12.2021 р., рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2023 рік» № 5828/5869 від 08.12.2022 р., рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» № 7531/7572 від 14.12.2023 р., рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2025 рік» № 426/10234 від 05.12.2024 р., рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2026 рік» № 313/10780 від 18.12.2025 р.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

У даному випадку позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення недоотриманих ним орендних платежів, а отже зобов`язаний довести суду, що заявлені до стягнення суми він реально міг би отримати в разі наявності договірних відносин з оренди.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній розраховував заявлену до стягнення суму наступним чином:

з 02.08.2021 р. по 31.12.2021 р. 4987284,64 грн.*4%/365*152 днів = 83075,86грн.;

з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. 5486013,10 грн.*4%/365*365 днів = 219440,52 грн.;

з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. 6308915,07 грн.*4%/365*365 днів = 252356,60 грн.;

з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. 6630669,74 грн.*4%/366*366 днів = 265226,79 грн.;

з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р. 7426350,11 грн.*5%/365*365 днів = 371317,51 грн;

з 01.01.2026 р. по 30.06.2026 р. 8020721,00 грн.*5%/365*181 днів = 198869,93 грн., а всього 1390287,21 грн.

Оскільки за січень-червень 2026 р. відповідач сплатив 100258,95 грн., то позивач просить суд стягнути з останнього 1290028,26 грн.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок безпідставно збережених коштів, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Київської міської ради.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Санбридж" (03142, м. Київ, вул. Кримського Академіка, буд. 27-А, код 33747991) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141) 1290028 (один мільйон двісті дев`яносто тисяч двадцять вісім) грн. 26 коп. безпідставно збережених коштів, 15480 (п`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 34 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА