Ухвала суду № 139503993, 07.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5482/26

Провадження № 2-с/487/144/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Скоринчук К.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

19.08.2026 на електронну пошту Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення з неї заборгованості за спожитий природний газ. Разом із заявою ОСОБА_1 подала заяви про поновлення строку звернення до суду та звільнення від сплати судового збору.

З метою розгляду заяви судом був направлений запит до архіву Заводського районного суду м. Миколаєва про витребування матеріалів архівної справи № 487/5482/26 (провадження № 2-н/487/1329/26) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу.

Дослідивши матеріали витребуваної справи, вивчивши доводи заяв ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення із заявою про видачу судового наказу, звільнення від сплати судового збору та скасування судового наказу, суд робить такі висновки.

Щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

16 липня 2026 року Заводський районним судом м. Миколаєва був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у період з 01.07.2023 до 31.05.2026 у розмірі 11 770,86 грн та 332,80 грн витрат по сплаті судового збору. Копію судового наказу того ж дня направлено боржнику на її поштову адресу.

Як слідує з матеріалів цивільної справи № 487/5482/26 (провадження № 2-н/487/1329/26), копію судового наказу було отримано ОСОБА_1 особисто 11.08.2026, про що свідчить її особистий підпис на зворотньому поштовому повідомленні у графі «підпис одержувача, дата вручення».

Отримання боржником копії судового наказу 11.08.2026 також підтверджується відомостями за результатами перевірки трекінгу відстеження відправлення ДП «Укрпошта».

Заява про скасування судового наказу подана ОСОБА_1 19.08.2026.

З названого слідує, що строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 не пропущений, а заява подана в межах процесуальних строків, визначених ст. 170 ЦПК України.

Щодо заявленого боржником ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону).

Ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 166,40 грн, а у разі подання такої заяви в електронній формі 133,12 грн.

У своїй заяві про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилаючись на те, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, тощо, та вважаючи незаконними дії безпосередньо директора ТОВ «газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з подання до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення з неї заборгованості, вважала, що має бути звільнена від сплати судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу.

Проте з такими твердженнями ОСОБА_1 суд погодитися не може, оскільки заява про скасування виданого судом судового наказу не є тотожною позовній заяві про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 5 вказаної статті особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, зменшення його розміру, є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Отже, особа, яка звертається до суду з клопотанням про звільнення, відстрочку або розстрочку сплати судового збору, зобов`язана надати суду не тільки докази того, що вона відноситься до кола осіб, визначених п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», але й надати докази свого майнового стану.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження №61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Проте у своїй заяві про скасування судового наказу боржниця ОСОБА_1 не посилається на жодні причини та обставини, які роблять неможливим сплату нею судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, не надає доказів на підтвердження наявності таких обставин, при цьому помилково вважаючи, що заява про скасування судового наказу є тотожною позовній заяві про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Сама по собі заява про звільнення від сплати судового збору не може вважатись достатньою підставою для її задоволення.

Ураховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відсутні.

Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Ураховуючи, що боржником ОСОБА_1 не сплачений судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу, суддя доходить висновку про необхідність повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду.

Керуючись статтями 136, 170, 171, 260, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 липня 2026 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя: К.М. Скоринчук