Ухвала суду № 139503914, 07.09.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1227/26

Провадження № 2-з/475/5/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

07 вересня 2026 р.с-ще. Доманівка

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Кащак А.Я., за участю секретаря судового засідання Куш О.П., прокурора Льовіна К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2026 року до Доманівського районного суду Миколаївської області надійшла заява Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про забезпечення позову, яка подається до відкриття провадження у справі, згідно якої прокурор просить: накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4822782000:01:000:0276 площею 11,2862, розташовану в межах території Мостівської сільської об`єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4822782000:01:000:0276 площею 11,2862 розташовану в межах території Мостівської сільської об`єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї).

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що Вознесенською окружною прокуратурою до Доманівського районного суду Миколаївської області підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки з кадастровим номером 4822782000:01:000:0276 площею 11,2862 га. Підставою для пред`явлення вказаного позову є порушення вимог законодавства щодо порядку використання іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Вознесенського району Миколаївської області. Зокрема встановлено, що 28.11.2002 громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 20.06.2003, видавник: ПВС Північного РВВС м. Орел, країна громадянства: російська Федерація, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом набула право власності на земельну ділянку площею 7,72 договірних кадастрових гектара, яка розташована на території Козубівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

На підставі розпорядження Доманівської райдержадміністрації від 20.04.2015 № 92 затверджено проект землеустрою, надано у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку (пай) № НОМЕР_3 площею 11,2862 га ріллі з кадастровим номером 4822782000:01:000:0276 громадянці російської федерації ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Козубівської сільської ради (на даний час Мостівської сільської об`єднаної територіальної громади) Вознесенського району Миколаївської області. ОСОБА_1 після отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку з кадастровим номером 4822782000:01:000:0276 фактично є її власником та у будь-який момент може звернутись для реєстрації речового права на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі розпорядження Доманівської районної державної адміністрації від 20.04.2015 № 92 набула право власності на спірну земельну ділянку. Проте, тривале невиконання ОСОБА_1 вимог законодавства щодо оформлення та подальшого відчуження земельної ділянки свідчить про порушення інтересів держави у сфері забезпечення законного режиму використання земель сільськогосподарського призначення. Окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства в частині не відчуження протягом року прийнятої у власність громадянином російської федерації вищевказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Так, окружною прокуратурою встановлені порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України в частині не відчуження протягом року відповідачем земельної ділянки. У зв`язку з цим прокурором подано позов про конфіскацію указаної земельної ділянки.

Прокурор в судовому засіданні заяву про забезпечення позову підримав повністю та просив її задоволити.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому суд також враховує, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в справі може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши позовну заяву, додані до неї матеріали, суд встановив, що між сторонами дійсно виник спір щодо об`єкту нерухомого майна, яким є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4822782000:01:000:0276.

Суд вважає, що наявний ризик відчуження вказаної земельної ділянки третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про конфіскацію у власність держави земельної ділянки.

Тому вжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку є виправданим, сприятиме запобіганню порушенню прав позивача за позовом та забезпечить можливість реального судового захисту.

Вирішуючи питання відповідності виду забезпечення позову, суд виходить з доведених позивачем ризиків, а тому на цій стадії розгляду справи суд вважає виправданим визначити спосіб забезпечення цього позову, який запропонував позивач, який, на думку суду, суттєво не позначиться на інтересах інших осіб.

З огляду на викладене, заява першого заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258, 258-261, 353, 354 ЦПК України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4822782000:01:000:0276 площею 11,2862 га, розташовану в межах території Мостівської сільської об`єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області.

Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4822782000:01:000:0276 площею 11,2862 розташовану в межах території Мостівської сільської об`єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області (у тому числі, у разі зміни цільового призначення, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три місяці з наступного дня після її постановлення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК