Ухвала суду № 139503160, 02.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.09.2026Справа № 910/9143/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., секретар судового засідання Дупляченко Ю.О., розглянувши звіт Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про виконання рішень

у справі №910/9143/22

за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО»

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про стягнення 2 574 498,26 грн.,

Представники учасників справи: від позивача:Кологойда О.В.;від відповідача:Михалевич М.М.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «КІНТО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - ПАТ «Укрнафта») про стягнення 2 574 498,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КІНТО» задоволено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

Також, постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн.

23.06.2023 на виконання вказаного рішення та постанови Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Постановою Верховного Суду від 24.10.2023 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, у частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №910/9143/22. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/9143/22 в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/9143/22 залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

17.11.2023 на виконання постанови Верховного Суду від 24.10.2023 Господарським судом міста Києва видано наказ.

14.04.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «КІНТО» надійшла заява про зобов`язання керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» подати звіт про виконання рішення суду у справі №910/9143/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «КІНТО» та зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22.

02.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому заявник просив прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

12.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «КІНТО» надійшли заперечення, в яких заявник просить суд відмовити у затвердженні звіту з підстав необґрунтованості обставин, які ускладнюють виконання судових рішень у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 прийнято звіт Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн. та зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в строк до 30.07.2025 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22.

30.07.2025 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшов звіт про виконання рішень суду, в якому заявник просив прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

13.08.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «КІНТО» надійшли заперечення, в яких заявник просить суд відмовити у затвердженні звіту з підстав необґрунтованості обставин, які ускладнюють виконання судових рішень у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 прийнято звіт Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн., зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в строк до 26.11.2025 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, попереджено керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.

25.11.2025 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Укрнафта» надійшов звіт про виконання рішень суду, в якому заявник просив прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

26.11.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «КІНТО» надійшли заперечення на звіт, в яких заявник просив суд відмовити у затвердженні звіту керівника АТ «Укрнафта» Ткачука Юрія Петровича про виконання судових рішень у справі №910/9143/22, встановити новий строк для подання керівником Акціонерного товариства «Укрнафта» звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, застосувати до керівника Акціонерного товариства «Укрнафта» Ткачука Юрія Петровича захід процесуального примусу на підставі статей 135, ч. 4 ст. 345-4 ГПК України у формі штрафу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60560,00 грн.) у дохід Державного бюджету України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026, відмовлено у прийнятті звіту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн., зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в строк до 10.04.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, попереджено керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, стягнуто з Ткачука Юрія Петровича, як керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Державного бюджету України в особі Державної судової адміністрації України штраф у розмірі 60 560,00 грн., як захід процесуального примусу.

26.02.2026 до Господарського суду міста Києва від представника ОСОБА_1, який є директором Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», надійшов звіт про виконання рішень суду, в якому заявник просить прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

10.03.2026 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «КІНТО» надійшли заперечення на звіт АТ «Укрнафта», в яких позивач звернув увагу на відсутність підстав для прийняття звіту з огляду на його необґрунтованість, просив суд відмовити в прийнятті звіту, встановити новий строк для його подання та застосувати до керівника відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 відмовлено у прийнятті звіту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн., зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в строк до 22.07.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, попереджено керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.

22.07.2026 до Господарського суду міста Києва від представника ОСОБА_1 , який є директором Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», надійшов звіт про виконання рішень суду, в якому заявник просить прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

24.07.2026 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «КІНТО» надійшли заперечення на звіт АТ «Укрнафта», в яких позивач звернув увагу на відсутність підстав для прийняття звіту з огляду на його необґрунтованість, просив суд відмовити в прийнятті звіту, встановити новий строк для його подання та застосувати до керівника відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 судове засідання для розгляд звіту призначено на 17.08.2026, яке було відкладено на 02.09.2026.

01.09.2026 до Господарського суду міста Києва від АТ «Укрнафта» надійшла заява, в якій заявник, зокрема, зазначає про те, що АТ «Укрнафта» вважає своїм беззаперечним обов`язком виконання судових рішень, що набрали законної сили та здійснює їх добровільне виконання в межах доступних грошових ресурсів за умови уникнення настання негативних фінансових наслідків для Товариства та забезпечення спроможності виконувати ті завдання і функцій, які державою на його покладено в умовах війни, на підтвердження зазначеного повідомляє, що протягом серпня 2026 року на виконання судових рішень, які набрали законної сили було перераховано стягувачам грошові кошти в розмірі 239 222,48 грн., в підтвердження чого до заяви додано довідку №01/01/13/05/02/13-7870 від 01.09.2026.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті звіту, просив прийняти його.

Присутня в судовому засіданні представник позивача заперечила проти прийняття звіту.

Розглянувши поданий Акціонерним товариством «Укрнафта» звіт про виконання рішень суд дійшов висновку про відмову в його прийнятті виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 3453 Господарського процесуального кодексу України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно із ч. 1 ст. 3454 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3452 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Частиною 2 статті 3454 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3453 цього Кодексу.

Приймаючи раніше подані звіти суд погодився із доводами боржника про те, що господарська та фінансова діяльність відповідача в умовах воєнного стану має першочергове спрямування на забезпечення потреб обороноздатності держави, що значною мірою перешкоджає виконувати, зокрема, грошові зобов`язання підприємства. Вказані обставини носять об`єктивний характер неможливості виконання рішень суду у даній справі і є обґрунтованими, які ускладнюють його виконання.

Відтак, дослідивши вказані звіти суд дійшов висновку про те, що фінансові можливості підприємства не набули стану за яким можливо було б безперешкодно виконувати, зокрема, грошові зобов`язання.

В той час, відмовляючи у прийнятті раніше поданих звітів суд неодноразово звертав увагу боржника на те, що ним не надано доказів існування обґрунтованих обставин, які ускладнюють його виконання, як і не надано доказів вжиття будь-яких заходів для повного та своєчасного виконання, а також не наведені орієнтовні строки виконання рішень у даній справі та їх обґрунтування, поряд з тим, що ПрАТ «КІНТО» надано до матеріалів справи ряд доказів в підтвердження прибутковості фінансового стану боржника та потенційної можливості виконання рішення у даній справі, коли АТ «Укрнафта» не наведено обґрунтованих підстав для висновку про неможливість спрямування таких грошових коштів на виконання рішень судів у даній справі. Зокрема, не надано жодного обґрунтованого пояснення необхідності укладення ряду договорів щодо реклами та популяризації підприємства боржника поряд із Конституційним принципом обов`язковості судових рішень.

Суд вкотре констатує, що з моменту набрання рішень у даній справі законної сили, Акціонерним товариством «Укрнафта» свого обов`язку зі сплати заборгованості не виконано, боржником не сплачено заборгованість у жодному розмірі.

Черговий раз, ПрАТ «КІНТО» надано до матеріалів справи ряд доказів в підтвердження прибутковості фінансового стану боржника та потенційної можливості виконання рішення у даній справі.

Більш того, черговий раз надано докази в підтвердження укладення правочинів на суми, які значно перевищують стягнуті у даній справі, проте боржником не наведено обґрунтованих підстав для висновку про неможливість спрямування таких грошових коштів на виконання рішень судів у даній справі. Зокрема, не надано жодного обґрунтованого пояснення яким чином укладення ряду договорів щодо реклами та популяризації підприємства боржника, які жодним чином не пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави, превалюють над Конституційним принципом обов`язковості судових рішень.

В контексті посилання боржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі №910/6722/23, варто звернути увагу на висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, які викладені у постанові від 06.04.2026 у справі №545/304/22, зокрема: «норми пункту 10-3 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII направлені на зупинення саме тих виконавчих дій і заходів примусового виконання рішень, які вчиняються виконавцем у примусовому порядку з метою забезпечення виконання судового рішення і спрямовані на виявлення і стягнення майна боржника. Такими діями можуть бути: накладення арешту на майно чи грошові кошти, розшук майна, його реалізація, стягнення чи списання коштів з банківських рахунків тощо; вчинення АТ «Українська залізниця» як боржником у виконавчому провадженні добровільно дій, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема перерахування коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, не суперечить пункту 10-3 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII».

В даному випадку, безумовно, діяльність АТ «Укрнафта» є важливою складовою економіки держави. Держава, безсумнівно, заінтересована в підтримці стабільного фінансового стану зазначеної юридичної особи з метою забезпечення її безперервної діяльності, яка в умовах воєнного стану набуває якісно нового значення.

Очевидно, що основною метою зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, боржником за якими є АТ «Укрнафта» було підтримання фінансової стабільності АТ «Укрнафта» та усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним безперервної господарської діяльності. Одним з аспектів забезпечення стабільного фінансового стану на підприємстві є збереження коштів цієї юридичної особи, які вона винна за судовими рішеннями, на її рахунках та можливість їх тимчасового (до закінчення воєнного стану) використання у своїй безпосередній діяльності для виконання статутних завдань.

Разом з тим, вчинення АТ «Укрнафта» як боржником у виконавчому провадженні добровільно дій, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема перерахування коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, не суперечить пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII. Більш того, жодна норма діючого законодавства не встановлює заборони для керівника у спрямуванні коштів на виконання судових рішень, що є Конституційним обов`язком відповідно до статті 129-1 Конституції України.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджується факт прибутковості та наявність можливості Акціонерного товариства «Укрнафта» виконати рішення у даній справі, проте останнім як не надано доказів існування обґрунтованих обставин, які ускладнюють його виконання, так і не надано доказів вжиття будь-яких заходів для повного та своєчасного виконання.

Більш того, боржником не наведені орієнтовні строки виконання рішень у даній справі та їх обґрунтування. До тверджень про те, що орієнтовні строки виконання залежать від періоду дії воєнного стану в України суд відноситься критично з огляду на встановлені обставини прибутковості та укладення договорів, ціна яких значно перевищує стягнуті суми. При цьому у суду відсутні будь-які підстави для висновку про те, що укладення таких договорів було першочерговим і необхідним, без чого існувала загроза фінансової стабільності та господарської діяльності Акціонерного товариства «Укрнафта».

В розрізі зазначеного, суд звертає увагу на принцип обов`язковості судових рішень, закріплений у ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

Отже, Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено, що судове рішення є обов`язкове до виконання та має бути виконаним. Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права та обов`язковість судового рішення. У свою чергу, основним завданням другого з цих принципів є забезпечення першого названого принципу - верховенства права, оскільки без виконання судових рішень реалізація цього принципу є недосяжною. Зокрема, це випливає також із судової практики ЄСПЛ (дивитись, наприклад, рішення від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти росії» («Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, п. 55), від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України» («Svetlana Naumenko v. Ukraine», заява № 41984/98, п. 91) тощо).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, необґрунтованість наведених боржником обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, відсутність вжитих боржником заходів для повного та своєчасного виконання судового рішення, а також відсутність орієнтовних строків виконання та їх обґрунтування, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті звіту Акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22.

Частиною 3 ст. 3454 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також може додатково встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3452 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених ч. 10 ст. 188 цього Кодексу.

Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3 328,00 грн.

Оскільки боржником є юридична особа, а обов`язок подати звіт покладено безпосередньо на керівника, яким, як на момент постановлення ухвали від 22.04.2026, так і на момент подання звіту, був ОСОБА_1 , то суд вважає за необхідне застосувати до останнього захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що визначений станом на 01.01.2026.

Також, суд дійшов висновку про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22 на підставі ч. 3 ст. 3454 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 135, 234, 3453, 3454 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у прийнятті звіту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн.

2. Зобов`язати керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) в строк до 02.12.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22.

3. Попередити керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Державного бюджету України в особі Державної судової адміністрації України (00020, м. Київ, вул. Липська, будинок 18/5; ідентифікаційний код 26255795) штраф у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., як захід процесуального примусу.

5. Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із наступного дня після набрання нею законної сили.

Стягувач за ухвалою: Державна судова адміністрація України (00020, м. Київ, вул. Липська, будинок 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

Боржник за ухвалою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

6. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню.

Повна ухвала складена: 04.09.2026.

Суддя В.П. Босий