Постанова № 13950161, 22.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 946/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р.                                                                                           м. Харків

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова до Акціонерного товариства "Укрмісцевпромпроект" про стягнення заборгованості,-

                                                            В С Т А Н О В И В :

          Позивач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства "Укрмісцевпромпроект" про стягнення заборгованості у розмірі 10.960 803,40 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що згідно з уточнюючим розрахунком до складеної декларації по земельному податку, відповідач самостійно задекларував суму земельного податку на 2010 рік в загальному розмірі 14.006,16 грн. З урахуванням часткової сплати податкових зобов’язань в розмірі 756,28 грн., у Акціонерного товариства "Укрмісцевпромпроект" виник податковий борг по сплаті земельного податку у сумі 13.249,88 грн.. Крім того, відповідач самостійно визначив суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 6.034.556.00 грн., з яких сплатив 4.161,63грн., тобто заборгованість склала 6.030.394,37грн. Також відповідач має заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість у розмірі 4.917.159,18грн., з яких: 4.918.440,00грн. - сума, яка самостійно визначено платником податків згідно декларації № 37196 від 30.07.2010р.; 170,00 грн. - сума штрафних санкцій, яка була визначена за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість за червень 2010 року податковим повідомленням - рішенням № 0002771520/0 від 06.08.2010р. Сума самостійно сплаченого відповідачем податку на додану вартість склала - 1.450,82 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд позов задовольнити.

          Відповідач, Акціонерне товариство "Укрмісцевпромпроект" до суду не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника.

          Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6, ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

          Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

          Відповідач, Акціонерне товариство "Укрмісцевпромпроект" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиного державного реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 02972701, а, отже, є юридичною особою, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Ленінському районі міста Харкова.

          ДПІ Ленінського району м. Харкова в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, що передбачено п.11 ст. 10 і п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

          При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що воно підлягає застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

          Як слідує з матеріалів справи, відповідач самостійно склав і 26.01.2010р. подав до ДПІ Ленінського району м. Харкова податкову декларацію по сплаті земельного податку, де визначив суму податкового зобов'язання на 2010 рік в загальному розмірі 27.136,94 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, тобто 2261,41 грн. щомісячно. 27.05.2010р. відповідач склав та подав до ДПІ Ленінського району м. Харкова уточнюючий розрахунок земельного податку, яким визначив самостійно визначив суму податкового зобов’язання з податку на землю у розмірі 14.006,16 грн.

          Такий порядок дій відповідача узгоджується з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю", згідно з якою платники з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

          Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

          На підставі даних облікової картки з земельного податку Акціонерне товариство "Укрмісцевпромпроект", яка ведеться ДПІ у Ленінському районі м. Харків, судом з'ясовано, що з урахуванням часткової сплати відповідачем самостійно обчислених та задекларованих сум податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 756,28 грн. заборгованість відповідача по оплаті основного платежу склала 13.249,88грн. (а.с. 34-35).

          Оскільки згідно з ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків, то суд відзначає, що на правовідносини з приводу оплати та погашення заборгованості з оплати означеного виду податкового зобов'язання поширюються норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

          Крім того, як слідує з матеріалів справи, відповідач самостійно склав і подав до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова податкову декларацій з ПДВ, а саме: № 37196 від 30.07.2010 на суму податку в розмірі 4.918.440,00 грн., а також податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № 40267 від 09.08.10р. на суму 6.034.590 грн.

          Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          З даних картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, яка ведеться ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, судом встановлена наявність у відповідача заборгованості, що виникла у зв’язку з несвоєчасною сплатою вищеперелічених самостійно задекларованих зобов’язань з урахуванням частково сплачених сум з податку на додану вартість у розмірі 4.917.159,18 грн. та з податку на прибуток підприємств у сумі 6.030.394,37 грн..

          Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, яка не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 зазначеного Закону, у разі несплати у встановлений термін узгодженої суми податкового боргу, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

          Матеріали справи містять фактичні дані про направлення позивачем першої податкової вимоги № 1/357 від 02.08.2010 р. на загальну суму 4.919.267,26 грн. та другої податкової вимоги № 2/433 від 01.09.2010р. на загальну суму 10.951.466,77 грн. Зазначені вимоги відповідачем були отримані, доказів їх оскарження у порядку, передбаченому законодавством України, суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

          Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Доказів оплати сум зобов'язань згідно з переліченими уточнюючими розрахунками до деклараціям з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства відповідач до суду не подав. Судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі наявності таких доказів не виявлено.

          Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості по сплаті самостійно визначених відповідачем податкових зобов’язань підлягає задоволенню.

          Окрім того, судом з'ясовано, що до спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті податкового повідомлення-рішення від 06.08.2010р. №0002771520/0.

          Оглянувши назване рішення, суд відзначає, що за змістом, формою та підставами винесення, оглянуте рішення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, яка встановлена п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та способом реалізації наданих податковим органам владних повноважень, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом –Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

          Доказів виконання обов'язку по оплаті названого рішення в повному обсязі або доказів відсутності такого обов'язку відповідач до суду не подав. Доказів невідповідності закону податкового повідомлення-рішення від 06.08.2010р. №0002771520/0 судом з матеріалів справи не виявлено.

          Суд відмічає, що податкове повідомлення-рішення від 06.08.2010р. №0002771520/0 було винесено позивачем з посиланням на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відтак, в силу приписів п.17.3 ст.17 означеного закону оплата податкового повідомлення-рішення від 06.08.2010р. №0002771520/0 має здійснюватись за правилами оплати податкових зобов'язань.

Відповідно до абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

          В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження рішень податкових органів щодо податкового повідомлення рішення від 06.08.2010р. №0002771520/0, а також його оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.

          Доказів оплати в повному обсязі чи погашення в інший спосіб спірної суми заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. Наявність заборгованості в сумі 170,00грн. підтверджена приєднаною до справи карткою особового рахунку відповідача.

          Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача склала - 10.960.803,40 грн.

          Дослідивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи.

          Додатково суд відзначає, що оскільки правовідносини з приводу оплати спірної суми заборгованості склались до 01.01.2011р., то суд не знаходить правових підстав для застосування при вирішенні спору норм Податкового кодексу України, позаяк приписи означеного акту законодавства не містять положень, в силу яких органи державної податкової служби України повинні стягувати заборгованість, яка виникла до 01.01.2011р., виключно за правилами цього кодексу. При вирішенні спору суд зважає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у суб’єкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

          Стосовно вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по пені в сумі 1,56 грн., суд зазначає наступне.

          До суду надійшла заява позивача про залишення без розгляду позовної заяви в частині стягнення заборгованості по пені в сумі 1,56 грн..

          Відповідно до п.5 ч.1 ст. 155 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

          З огляду на викладене позов в частині вимоги про стягнення пені в сумі 1,56 грн. слід залишити без розгляду.

          Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 94, 104, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова до Акціонерного товариства "Укрмісцевпромпроект" про стягнення заборгованості –задовольнити.

          Стягнути з Акціонерного товариства "Укрмісцевпромпроект" (ідентифікаційний код - 02972701; місцезнаходження - 61052, м. Харків, провул. Малопанасівський, 4/7) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 10.960.803, 40 (десять мільйонів дев'ятсот шістдесят тисяч вісімсот три) грн. 40 коп.

          Адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі міста Харкова до Акціонерного товариства "Укрмісцевпромпроект" про стягнення заборгованості - залишити без розгляду в частині вимог про стягнення заборгованості по пені в сумі 1,56 грн.

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                   Сліденко А.В.