Рішення № 139501280, 31.08.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/8912/26

Провадження №2/592/2766/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Іщенко К. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

27.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту, із змісту якого вбачається, що він ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, у тому числі двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . У листопаді 2025 року, при підготовці документів до продажу вищевказаної квартири, він дізнався про те, що все його нерухоме майно знаходиться під арештом. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розділі Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, міститься інформація: Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 4537424; Зареєстровано: 22.01.2007 15:16:17 за № 4537424 реєстратором: Сумська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 40004, Сумська обл. , м. Суми, вул. Курська, 18-А, (0542) 77-32-25, 77-32-27; Підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, 12.02.2007, ДВС у Ковпаківському районі м. Суми, Державний виконавець А. В. Яворський; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; Власник: ОСОБА_1 ; Заявник: ДВС у Ковпаківському районі м. Суми. Стосовно даного арешту, відповідач, у відповідь на адвокатський запит, листом Про надання інформації , вих. № 181544 від 05.12.2025, повідомив про те, що: 1. Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, постановою про відкриття виконавчого провадження, б/н, 12.02.2007, ДВС у Ковпаківському районі м. Суми, було накладено арешт на все нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , приватний підприємець. Реєстратор: Сумська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України (обтяження № 4537424 від 22.02.2007) , тим самим підтвердивши наявність арешту та факт обтяження майна позивача відповідачем. 2. Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства немає можливості вилучити обтяження № 4537424 від 22.02.2007, у зв`язку з тим, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 05.12.2025 відкриті виконавчі провадження, за якими стороною є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не перебувають, та зареєстрованими не значаться, тим самим підтвердивши неможливість зняття обтяження та безпідставність арешту майна позивача. 3. Таким чином, у Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутня інформація в рамках якого виконавчого провадження накладено вищевказаний арешт, що також підтверджує безпідставність арешту майна позивача на сьогоднішній день. 4. Згідно п. 2 розд. XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2017 № 699/30567, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, тим самим обґрунтовуючи відсутність паперових матеріалів виконавчого провадження у відповідача. 5. Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 59 Закону України Пре виконавче провадження , позивач має право звернутися до суду з відповідною заявою про зняття арешту з майна боржника, тим самим повідомляючи єдиний спосіб зняття обтяження (арешту нерухомого майна) . Обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, яке належить позивачеві на праві власності, створює перешкоди у здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Абз. абз. 1, 4 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має праві володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своє інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ч. 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Ч. ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановленню законом. Ч. ч. 1, 2, ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Отже, накладення арешту та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, без наявності для того законних підстав чи їх відсутності на сьогоднішній день, обмежує його права як власника нерухомого майна, в першу чергу квартири, щодо вільного розпорядження майном, унеможливлює укладення договорів відчуження. Таким чином, існує необхідність скасувати обтяження: арешт нерухомого майна, Реєстраційний номер: 4537424, оскільки жодних відомостей у Автоматизованій системі виконавчих проваджень, стосовно відкритих виконавчих провадження, за якими позивач був би стороною, немає. Також відомості відносно нього відсутні і в Єдиному реєстрі боржників. Ч. ч. 1, 2, 5 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право. Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України він повідомляє про те, що заходи досудового врегулювання спору ним не проводилися. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України він повідомляє про те, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви ним не здійснювалось. Згідно п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України він повідомляє про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складаються тільки зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. . Ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. У відповідності до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України він підтверджує те, що ним не було подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 23, 27, 30, 42, 43, 48,49, 76-81, 141, 175, 176, 263-265 ЦПК України, він просив зняти обтяження з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та міститься у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 4537424; Зареєстровано: 22.01.2007 15:16:17 за № 4537424 реєстратором: Сумська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 40004, Сумська обл. , м Суми, вул. Курська, 18-А, (0542) 77-32-25, 77-32-27; Підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, 12.02.2007, ДВС у Ковпаківському районі м. Суми, Державний виконавець А. В. Яворський; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; Власник: ОСОБА_1 ; Заявник: ДВС у Ковпаківському районі м. Суми (вхідний № 21167/26 від 27.05.2026) (а. с. 2-3) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.06.2026 у справі № 592/8912/26, провадження № 2/592/2766/26 було постановлено відкрити спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми, пр-т Перемоги, буд. 6, код ЄДРПОУ 40211121) про звільнення майна з-під арешту. Було ухвалено розгляд справи проводити в судовому засіданні, яке відбудеться 16.06.2026 о 09:00 в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми (м. Суми, вул. Маґістратська, буд. 12, зала судових засідань № 12, з повідомленням сторін) . Було ухвалено встановити відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів. Було ухвалено роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов до позивача. Було ухвалено встановити позивачу строк три дні з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, передбачену ст. 179 ЦПК України, до якої застосовуються правила, встановлені ч. ч. 3, 5 ст. 178 ЦПК України. Одночасно з поданням суду відповіді на відзив позивач зобов`язаний її копію надіслати іншим учасникам справи. Було ухвалено встановити відповідачу строк три дні з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого він має право подати суду заперечення, передбачене ст. 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені ч. ч. 3, 5 ст. 178 ЦПК України. Копію заперечення і доданих до нього одночасно з поданням його суду відповідач повинен надіслати іншим учасникам справи. Було ухвалено роз`яснити учасникам справи, що на підставі п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: ненадання копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/ . Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 09.06.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137217352) (а. с. 13) .

31.08.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бондаренко Валерій Михайлович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про розгляд справи без участі, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа № 592/8912/26 за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського ВДВС про звільнення майна з-під арешту. Розгляд справи було призначено на 31.08.2026 на 13:00. Він просив справу № 592/8912/26 розглянути без участі позивача та його представника та належним чином повідомленого відповідача (його представника) (вхідний № 35051/26 від 31.08.2026) (а. с. 21) .

Представник відповідача Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Його неприбуття не є перешкодою для розгляду справи по суті (а. с. 14, 20) .

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши та перевіривши документи та копії документів, які містяться в матеріалах судового провадження, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному держаному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

Окремо слід зазначити про те, що представником відповідача не було надано до суду відзиву на позовну заяву.

Ненадання відзиву на позовну заяву в цивільному процесі України є правом, а не обов`язком відповідача, проте воно має чіткі процесуальні наслідки згідно з Цивільним процесуальним кодексом України.

Наслідком ненадання відзиву є розгляд справи за наявними матеріалами: Якщо відповідач без поважних причин не подав відзив у встановлений судом строк, суд має право вирішити спір на основі наявних у справі доказів.

Тобто відсутність офіційних заперечень означає, що аргументи та розрахунки позивача залишаються без спростування з боку відповідача у письмовій формі, що тягне за собою задоволення позову.

Неподання відзиву не означає автоматичного визнання позову. Суд все одно зобов`язаний перевірити законність вимог позивача та дослідити докази.

Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами-учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу правомірних або законних очікувань та захисту прав людини через призму цього принципу. Зокрема, у справах Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії та Федоренко проти України Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності (cf. , Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995, серія А, № 332, с. 21, п. 31; п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України ) . У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття майно , а саме: в контексті ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, це поняття охоплює як існуюче майно , так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (п. 74 рішення Європейського суду з прав людини MALTZAN and Others v. Germany від 02.03.2005) . Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формується позиція для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом , вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону. Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України Про Заяву Верховної Ради України Про відступ України від окремих зобов`язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод № 462-VIII від 21.05.2015 було схвалено Заяву Верховної Ради України про відступ від окремих зобов`язань, визначених п. 3 ст. 2, ст. ст. 9, 12, 14, 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. ст. 5, 6, 8, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме: до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України. Водночас Україна не зробила відступу від Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому Пленум Верховного Суду України наголошує на тому, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі щодо законних очікувань стосовно ефективного здійснення свого права власності . Таким чином, ст. 1 зазначеного Першого протоколу слід застосовувати для захисту правомірних (законних) очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому) , оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають в особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто в зазначених рішеннях Європейський суд з прав людини установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу умовою наявності правомірних очікувань у розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування це очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, хто є носіями відповідного права. Згідно із ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам. Про те, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права, йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини Брумареску проти Румунії від 28.11.1999 (п. 61) . Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, в рішенні у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови від 13.12.2001 Європейський суд з прав людини зазначив про те, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109) . Стабільність правового регулювання проявляється в неприпустимості внесення довільних змін до діючої системи норм і є віддзеркаленням підтримання довіри громадян до законів та дій держави. Збереження розумної стабільності означає, серед іншого, обов`язок законодавця враховувати при зміні умов набуття права на отримання соціальних благ законні очікування, пов`язані із виконанням (повністю або частково) умов набуття такого права. Рівність усіх перед законом, що випливає із ч. 2 ст. 21 Конституції України, впливає на регулювання всіх суспільних відносин. Дотримання цього принципу означає, зокрема, й безпідставну заборону без розумного виправдання запроваджувати різницю в правах осіб, які належать до однієї й тієї ж категорії (заборону відмінного поводження з особами, які знаходяться в однакових чи споріднених ситуаціях) .

Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ознаками судових доказів є їх належність, допустимість, достовірність і достатність.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) , який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) .

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів) .

Достовірність доказів це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять у предмет доказування, а достатність це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя № 9 от 01.11.1996 з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України) , судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Ст. 55 Конституції України кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010) .

Таким чином, оскільки згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 05.12.2025 відкриті виконавчі провадження, за якими стороною є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не перебувають, та зареєстрованими не значаться, оскільки у Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутня інформація в рамках якого виконавчого провадження було накладено вищевказаний арешт, що також підтверджує безпідставність арешту майна позивача на сьогоднішній день, оскільки у Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні паперові матеріали виконавчого провадження щодо позивача, оскільки обтяження у виді арешту нерухомого майна, яке належить позивачеві на праві власності, створює перешкоди у здійсненні ним права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, відтак суд дійшов висновку про те, що цивільний позов ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту, слід задовольнити частково. Слід зняти обтяження з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та міститься у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 4537424; Зареєстровано: 22.01.2007 15:16:17 за № 4537424 реєстратором: Сумська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 40004, Сумська обл. , м Суми, вул. Курська, 18-А, (0542) 77-32-25, 77-32-27; Підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, 12.02.2007, ДВС у Ковпаківському районі м. Суми, Державний виконавець А. В. Яворський; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; Власник: ОСОБА_1 ; Заявник: ДВС у Ковпаківському районі м. Суми.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 259, 265, 267, 268, 272 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту, задовольнити частково.

Зняти обтяження з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та міститься у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 4537424; Зареєстровано: 22.01.2007 15:16:17 за № 4537424 реєстратором: Сумська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 40004, Сумська обл. , м Суми, вул. Курська, 18-А, (0542) 77-32-25, 77-32-27; Підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, 12.02.2007, ДВС у Ковпаківському районі м. Суми, Державний виконавець А. В. Яворський; Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; Власник: ОСОБА_1 ; Заявник: ДВС у Ковпаківському районі м. Суми.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Головуючий: Ігор БИЧКОВ