Постанова № 139500747, 02.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ПОСТАНОВА

02 вересня 2026 рокуСправа № 331/4048/26 Провадження № 3/331/1294/2026

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Губанов Р.О., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Шубіна О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 11.05.2026 з відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (далі ВнП № 3) за ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

встановив:

27.04.2026 о 12 год 10 хв по вул. Запорізька, 110 у селищі Новомиколаївка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA CX-7 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху.

19.05.2026 захисником правопорушника подано клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і не має об`єктивної можливості приймати участь у розгляді справи. Як підставу вказує аналогію закону, а саме положення ст. 335 КПК України і різноманітну судову практику. До клопотання додано копію довідки Форми 5.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення клопотання суддя виходить з такого.

Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положеннями КУпАП не передбачено можливість зупинення провадження у справі.

Аналогія процесуального права, яку проводить захисник посилаючись на ст. 335 КПК України, як обґрунтування своїх вимог, на переконання судді у цьому випадку не є релевантною і такою, що не може бути застосована у цій справі.

Так в рамках кримінального процесу участь підозрюваного/обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження є обов`язковою за виключення спеціального судового провадження (in absentia). Строки притягнення до кримінальної відповідальності (давності) тривають від двох до п`ятнадцяти років (в залежності від тяжкості кримінального правопорушення), а у певних видах можливість застосування давності вирішується судом, або не застосовується взагалі.

В свою чергу, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою. Строк розгляду справи такої категорії, з урахуванням положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП і ч. 6 ст. 38 КУпАП є один рік.

Отже з урахуванням загальновідомих обставин які тривають в Україні, зупинення даної справи, може потягнути за собою закінчення строку, передбаченого частиною 6 статті 38 КУпАП.

ОСОБА_1 має захисника, тобто наділений можливістю в повній мірі реалізувати своє право на захист, що фактично і було ним зроблено.

Враховуючи вказане підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відсутні, тому у його задоволенні суддя відмовив.

26.06.2026 захисником було подано клопотання про долучення документів по справі, яке містить в собі клопотання про участь у судових засідання в режимі відеоконференції, клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, клопотання про закриття провадження, а також клопотання про визнання недопустимими та недостовірними доказами.

Зі змісту клопотання про закриття провадження та клопотання про визнання недопустимими та недостовірними доказами у справі випливає, що наявні сумніви щодо об`єктивності первинного встановлення підстав для проведення огляду та достовірності відомостей про наявність ознак алкогольного сп`яніння, що вся процедура огляду, яку застосували до останнього поліцейські, є недійсною, а її результати є недопустимими доказами, що згідно з наявним в матеріалів справи відеозапису після проходження огляду на місці зупинки, з результатом такого огляду правопорушник був не згоден та на пропозицію поліцейського прослідувати до закладу охорони здоров`я не відмовився.

У задоволенні клопотання про участь у судових засідання в режимі відеоконференції суддею відмовлено, оскільки норма ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є бланкетною, а положеннями КУпАП не передбачено здійснення дистанційного судового провадження.

Окрім того, 03.08.2026 захисником подано клопотання про проведення електротехнічної експертизи вимірювання приладу Драгер, в обґрунтуванні зазначено, що технічний прилад Драгер у зв`язку з тим, що з 22.02.2012 до цього часу прилад Drager Alcotest 6810, серійний номер ARBL-0721 до сервісного центру не надходив, та відповідно, не обслуговувався, а також через вік приладку (більше 15 років), не здійснено заміну сенсору, - прилад у такому стані може давати похибки, що суттєво можуть перевищувати нормативні, а цей процес може мати випадковий характер.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно ч. 1ст. 273 КУпАП України експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Вивчивши матеріали справи, вищевказане клопотання, суд не вбачає підстав для призначення у справі електротехнічної експертизи.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 27.08.2025 приладу Drager Alcotest 6810 АRLM 0721, виданого ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ, згідно якого витікає, що за результатами перевірки засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019. Чинне до 27 серпня 2026 року.

Таким чином, долученим до матеріалів справи сертифікатом відповідності вимірювальної техніки засвідчується, що газоаналізатори Alkotest Drager, які серійно виробляються фірмою «Drager Safety AG & Co. KGaA» Німеччина, система управління якістю виробника повністю відповідає Додатку 6 Технічного регламенту щодо медичних виробів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтування проведення електротехнічної експертизи по справі, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання про проведення експертизи слід відмовити.

Отже, клопотання про призначення електротехнічної експертизи не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ст.273 КУпАП.

Захисник у судовому засіданні підтримав подані раніше клопотання.

Суд ухвалив розглянути клопотання про закриття провадження, клопотання про призначення покарання з урахуванням принципу індивідуалізації, клопотання про закриття провадження, а також клопотання про визнання недопустимими та недостовірними доказами у справі після дослідження наявних у справі матеріалів.

Суддею досліджено наявні у справі документи: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 651135 від 27.04.2026 (далі Протокол); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; роздруківка спеціального пристрою «Drager Аlcotest 6810», результат 4.15 %; копія посвідчення водія ОСОБА_1 , копія постанови при накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7095717 від 27.04.2026 за ч. 2 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 ; DVD-R з відеозаписом; копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки і сертифікату налаштування (калібрування) алкотестера; довідка з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо повторності, наявності посвідчення водія (далі Довідка)

Також суддею досліджені документи додані захисником, зокрема: копія довідки Форми 5, відповідь на адвокатський запит ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернейшнл» з додатками.

Протокол підписаний ОСОБА_1 , письмові пояснення не надавав, написавши у відповідній графі «надам у суді».

На відеозаписах зафіксовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; пояснення причини зупинки та перевірка документів; спілкування правопорушника з поліцейським; погодження на проходження огляду за допомогою спеціального приладу, роз`яснення ОСОБА_1 ; проходження огляду з результатом якого правопорушник погодився; спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, в ході якого останній визнав знаходження в стані алкогольного сп`яніння; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я правопорушник відмовився; роз`яснення прав ОСОБА_1 та подальше складання матеріалів; відсторонення правопорушника від керування транспортним засобом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 цієї статті огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 3 вказаної статті визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Фактично аналогічний за змістом порядок визначено в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція).

Аналіз згаданих положень КУпАП та Інструкції дає підстави стверджувати, що встановлення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння поліцейськими здійснюється, так би мовити, по спрощеній процедурі лише за допомогою спеціального приладу, тоді як у закладі охорони здоров`я проводиться більш складана і точна процедура, зокрема і задля виключення сумнівів щодо результатів огляду, який був проведений поліцейськими.

Згідно з п. 7 розділу ІІ (Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів) Інструкції встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Доводи захисника в контексті визнання недійсними показання спеціального приладу Drager Alcotest №ARBL-0721, за допомогою якого проводився огляд на стан сп`яніння ОСОБА_2 , суддя відхиляє з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 17 цього ж Закону випливає, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (пункт 17) визначено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам (пункт 18).

Згідно з Порядком встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1195, міжповірочний інтервал для законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (це проміжок часу або напрацювання між двома послідовними повірками законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, протягом якого метрологічні характеристики такого засобу повинні відповідати встановленим вимогам (пункт 2).

Міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу (пункт 3 Порядку).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається - 1 рік.

Регулювання або ж градуювання (раніше калібрування) - це процес визначення фактичних метрологічних характеристик засобу вимірювальної техніки шляхом зіставлення його показів із результатами еталонних вимірювань. На відміну від повірки, калібрування не має на меті перевірку відповідності нормативам - воно призначене для встановлення точності приладу та його поведінки у різних умовах.

На сайті компанії ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешнл», вказана аналогічна за містом інформація, а саме: що під терміном «Регулювання» («градуювання»), що раніше інколи позначалося терміном «калібрування», слід розуміти операцію з регулюванням, налаштування, коригування показань газоаналізаторів «Drager Alcotest» з метою отримання допустимої похибки вимірювання, яка виконується сумісно з операцією «Сервісне технічне обслуговування».

Дійсно, у керівництві з експлуатації приладу для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest Drager 6810», рекомендовано проводити градуювання кожні шість місяців (а. 24).

Водночас керівництво (інструкція) з експлуатації не є нормативно-правовим актом та не встановлює норм або правил чинного законодавства України. Така інструкція носить інформаційний, довідковий та рекомендаційний характер для користувача, з метою правильного застосування приладу.

Твердження, що виключно ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешнл», має право проводити дану градуювання (калібрування) аналізаторів «Drager Alcotest 6810» не має будь-якого нормативного підґрунтя в чинному законодавстві, отже не свідчить про неможливість проведення градуювання іншими суб`єктами.

27.08.2025 ТОВ «СОРБПОЛІМЕР-АНАЛІТИК», проведено технічне обслуговування, налаштування (градуювання) та тестування алкотестерa Drager Alcotest 6810, серійний номер ARBL-0721. Про що видано відповідний сертифікат, у якому також зазначено, що згідно з інструкцією з експлуатації даного приладу, наступне технічне обслуговування алкотестера необхідно провести 27.08.2026.

Доводи захисника, що згідно з наявним в матеріалів справи відеозапису, після проходження огляду на місці зупинки, з результатом такого огляду правопорушник був не згоден та на пропозицію поліцейського прослідувати до закладу охорони здоров`я не відмовився суд відхиляє з огляду на те, що на відеозаписі зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, а також визнання останнім знаходження в стані алкогольного сп`яніння.

Інші доводи сторони захисту, на які звертав увагу захисник, є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для закриття провадження по справі, а також визнання недопустимими та недостовірними доказів.

Крім того, під час розгляду справи в суді, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення спростовані не були, тому суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною. Факт перебування у стані сп`яніння, яке підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, диском з відеофіксацією, нічим не спростовано.

Враховуючи вказані обставин, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про визнання недопустимими та недостовірними доказів, та клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Клопотання про призначення ОСОБА_1 основного стягнення без додаткового, суд відхиляє, через те що воно не ґрунтується на вимогах матеріального закону.

Дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з приміткою ст. 22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень зокрема, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (до яких відноситься і положення ст. 130 КУпАП).

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає для водіїв безальтернативну міру адміністративної відповідальності у виді стягнень штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя визнає за необхідне піддати ОСОБА_1 стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283 - 285, 289, 294 КУпАП, суддя

постановив:

піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Роз`яснити, що відповідно до ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Реквізити для сплати штрафу при накладенні адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір Стягувач: Державна судова адміністрація України. Сплата судового збору по справі № 331/4048/26, провадження № 3/331/1294/2026.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.О. Губанов