Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/3027/26
РІШЕННЯ
іменем України
"04" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
ВСТАНОВИВ
у червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 18417,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 грудня 2020 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з відповідачем договір позики №3682233. За умовами договору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося надати та надало відповідачу в борг на умовах позики грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути позикодавцю позику протягом 14 днів не пізніше 25 грудня 2020 року. За користування позикою відповідач зобов`язався сплачувати на користь позикодавця проценти: у розмірі 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою (акційна процентна ставка 1,0 % від суми позики за кожен день користування позикою); у розмірі 2,70 % від суми позики за кожен день понадстрокового користування коштами (нараховуються у разі порушення позичальником строку повернення позики).
10 липня 2020 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «ФК «Профіт Капітал» договір факторингу №10072020, за яким первісний кредитор за окремим реєстром прав вимоги від 30 червня 2021 року № 119 відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору позики №3682233 від 12 грудня 2020 року.
Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 12 грудня 2020 року виникла заборгованість у загальному розмірі 18417,60 грн, у тому числі заборгованість за позикою в розмірі 6000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 12417,60 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача Ушакевич М.П. не з`явилася, проте в матеріалах справи (позові) міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав частково, а саме в частині заборгованості за позикою (сумою позики), процентів, нарахованих у межах встановленого строку користування позикою. Також звертав увагу суду на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту його повідомлення про заміну кредитора в зобов`язанні. Одночасно не погодився з розрахунком нарахованих позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема суд встановив, що 12 грудня 2020 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з відповідачем договір позики №3682233. За умовами договору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося надати та надало відповідачу в борг на умовах позики грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути позикодавцю позику протягом 14 днів не пізніше 25 грудня 2020 року. За користування позикою відповідач зобов`язався сплачувати на користь позикодавця проценти: у розмірі 1,99 % від суми позики за кожен день користування позикою (акційна процентна ставка 1,0 % від суми позики за кожен день користування позикою); у розмірі 2,70 % від суми позики за кожен день понадстрокового користування коштами (нараховуються у разі порушення позичальником строку повернення позики).
10 липня 2020 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «ФК «Профіт Капітал» договір факторингу №10072020, за яким первісний кредитор за окремим реєстром прав вимоги від 30 червня 2021 року № 119 відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору позики №3682233 від 12 грудня 2020 року.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (у редакції Закону, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України (у редакції Закону, чинній на час укладення договору) якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що договір позики був вчинений в електронній формі. Зокрема, сторони з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» узгодили у договорі усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник погодився з ними та підписав правочин за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, на підставі вказаного договору відповідач набув відповідні права та обов`язки позичальника.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Положення ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачають обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України в разі несвоєчасного повернення суми позики, позичальник не звільняється від виконання зобов`язання та зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
З матеріалів справи також убачається, що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання за договором №3682233 від 12 грудня 2020 року, що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 02 квітня 2026 року.
Зі свого боку відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
За наданим позивачем розрахунком розмір заборгованості становить 18417,60 грн, у тому числі заборгованість за позикою в розмірі 6000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 12417,60 грн.
Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком, виходячи з наступного.
Як раніше встановлено судом, сторони договору узгодили строк користування позикою - 14 днів з моменту укладення договору, тобто з 12 грудня 2020 року до 25 грудня 2020 року (включно) (п.2 договору).
Водночас, за загальним правилом позикового зобов`язання, після закінчення узгодженого в договорі строку користування позикою нарахування позикових процентів припиняється, а підлягають застосуванню передбачені ст. 625 ЦК України наслідки порушення грошового зобов`язання.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що сторони договору позики погоджували продовження строку позикових зобов`язань.
За встановленого, нарахування договірних процентів за період з 30 грудня 2020 року до 26 березня 2021року є безпідставним.
При цьому, як вбачається зі змісту позову та розрахунку заборгованості за позикою, проценти за вказаний період нараховані саме в якості договірних, а не в якості відсотків за понадстрокове користування позикою.
У той же час, вимог щодо застосування передбачених ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов`язання позивач не заявляв.
За встановленого, заборгованість відповідача становить 7671,60 грн, у тому числі заборгованість за позикою в розмірі 6000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1671,60 грн.
При цьому, неповідомлення боржника про зміну кредитора в зобов`язанні не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання.
Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (42 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1118,21 грн.
Що стосується витрат, пов`язаних з правничою допомогою.
Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження вказаних витрат до позову додані копії договору про надання правової допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, додаткової угоди № 1/1 від 01 липня 2024 року, акту прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правової допомоги № 02-24 від 16 червня 2025 року, акту прийому-передачі наданої правової допомоги від 13 травня 2026 року (надані наступні послуги: консультація клієнта, дослідження доказів, складання проєкту позовної заяви). Загальна вартість наданих послуг становить 210000,00 грн (по 7000,00 грн за кожний кредит).
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
З відповідача на користь позивача належать до стягнення відповідні витрати в розмірі 840,00 грн (враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Набережно-лугова, будинок 8, ідентифікаційний код 39992082, заборгованість за договором позики №3682233 від 12 грудня 2020 року в розмірі 7671,60 грн, у тому числі заборгованість за позикою в розмірі 6000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1671,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Набережно-лугова, будинок 8, ідентифікаційний код 39992082, судові витрати в розмірі 1958,21 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Л.В.Лузан
Судове рішення № 139500528, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 04.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 473/3027/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: