Рішення № 139500288, 03.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14286/26

Провадження № 2/127/4067/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Сичука М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 лютого 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 459589-КС-002 про надання кредиту.

Позивач зазначає, що договір укладено в електронній формі шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи позивача та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Зокрема, позивачем сформовано пропозицію укласти договір про надання кредиту, з якою відповідач ознайомився та прийняв її шляхом вчинення передбачених інформаційною системою дій. На номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 було направлено одноразовий ідентифікатор UA-4658, який відповідач використав для підтвердження укладення договору.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 9 000,00 грн на визначений договором строк, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за встановленою договором фіксованою процентною ставкою 1,15715961 % за кожний день користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 9 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , реквізити якої були зазначені під час оформлення кредиту.

Водночас відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Як зазначає позивач, відповідачем здійснювалося часткове погашення заборгованості на загальну суму 4 732,12 грн, однак кредит у повному обсязі та нараховані за договором проценти не погашено.

Станом на 07 квітня 2026 року, за розрахунком позивача, загальна сума заборгованості за договором № 459589-КС-002 від 24 лютого 2023 року становить 21 651,16 грн, з яких: 8 650,06 грн прострочена сума кредиту; 13 001,10 грн прострочені проценти; 0,00 грн пеня; 0,00 грн 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України; 0,00 грн комісія.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, у письмовому провадженні, у змішаній формі.

Вказаною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а сторонам процесуальні строки для подання відповіді на відзив та заперечень.

Крім того, за клопотанням представника позивача судом витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» відомості щодо належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_2 та виписку про рух коштів за відповідним рахунком за період з 24 лютого 2023 року по 16 червня 2023 року.

На виконання зазначеної ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» листом від 10 червня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260601/54167-БТ повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 та надало виписку про рух коштів за відповідним рахунком за період з 24 лютого 2023 року по 16 червня 2023 року.

Таким чином, судом отримано документальне підтвердження того, що банківська картка, на яку, відповідно до наданих позивачем доказів, було перераховано кредитні кошти, належить саме відповідачу.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких доказів на спростування доводів позивача, розміру заборгованості, факту укладення кредитного договору або отримання кредитних коштів суду не надав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, надані сторонами, оцінивши їх у сукупності, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є кредитними.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 24 лютого 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 459589-КС-002 про надання кредиту.

Зі змісту договору вбачається, що його укладення здійснювалося в електронній формі.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається та виконується в порядку, визначеному ЦК України та ГК України, а також іншими нормативно-правовими актами та цим Законом.

Згідно зі статтею 12 зазначеного Закону моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, чинне законодавство допускає укладення кредитного договору в електронній формі та передбачає можливість його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

З матеріалів справи вбачається, що при оформленні кредиту відповідач здійснював дії в інформаційній системі позивача, подав заявку на отримання кредиту, зазначив необхідні персональні дані та реквізити банківської картки, після чого позивач сформував пропозицію укласти кредитний договір.

Для підтвердження укладення договору на номер телефону, зазначений під час оформлення кредиту, було направлено одноразовий ідентифікатор UA-4658, який використано для підтвердження укладення договору.

З огляду на зазначене суд вважає доведеним факт волевиявлення відповідача на укладення договору № 459589-КС-002 від 24 лютого 2023 року.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, відповідно до яких електронний кредитний договір може бути укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи та підписаний одноразовим ідентифікатором, а сукупність доказів щодо оформлення заявки, використання особистого кабінету, отримання одноразового ідентифікатора та фактичної передачі кредитних коштів може підтверджувати укладення договору між сторонами.

При цьому у даній справі факт укладення договору підтверджується не лише електронними даними, наданими позивачем, а й подальшими діями сторін та фактичним виконанням кредитного договору.

Так, відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 9 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені кошти були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 .

На виконання ухвали суду від 30 квітня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» підтвердило, що зазначена банківська картка емітована саме на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Крім того, банком надано виписку про рух коштів за відповідним рахунком за період з 24 лютого 2023 року по 16 червня 2023 року, яка підтверджує рух коштів за рахунком відповідача у період виконання сторонами кредитного договору.

Таким чином, надані докази у своїй сукупності підтверджують, що кредитні кошти були фактично надані відповідачу, а тому твердження про відсутність між сторонами кредитних правовідносин спростовується фактичними обставинами справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зазначила, що договір не може вважатися неукладеним після його повного чи часткового виконання сторонами, якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений. У такому разі суд має розглянути по суті питання щодо відповідності такого договору вимогам закону та наслідків його часткового чи повного виконання.

У цій справі наведене має додаткове значення з огляду на те, що відповідач після отримання кредитних коштів здійснював часткове погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з розрахунком позивача загальний розмір здійснених відповідачем платежів становить 4 732,12 грн.

Отже, поведінка відповідача після укладення договору узгоджується з фактом виникнення між сторонами саме кредитних правовідносин та отримання ним кредитних коштів.

Оцінивши надані докази відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення між сторонами кредитного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, строк та умови кредитування, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, а також розмір заборгованості.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Жодних доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів, укладення договору, погодження його умов або правильність розрахунку заборгованості, відповідачем суду не надано.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору сума кредиту становила 9 000,00 грн, а процентна ставка за користування кредитними коштами була визначена сторонами як фіксована та становила 1,15715961 % за кожний день користування кредитом.

Згідно з умовами договору проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом за фактичний період користування кредитними коштами відповідно до встановленого сторонами порядку.

Позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 07 квітня 2026 року, відповідно до якого заборгованість складається з 8 650,06 грн простроченої суми кредиту та 13 001,10 грн прострочених процентів.

При цьому позивач не заявляє до стягнення пеню, комісію чи проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, розмір кожного з яких у розрахунку визначено як 0,00 грн.

Перевіряючи поданий позивачем розрахунок, суд виходить із того, що він здійснений відповідно до умов укладеного між сторонами договору та враховує здійснені відповідачем платежі.

Відповідачем зазначений розрахунок не спростований, власного розрахунку заборгованості або доказів її погашення в іншому розмірі суду не подано.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а тому відповідач зобов`язаний виконати взяті на себе договірні зобов`язання у повному обсязі.

Встановивши факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати процентів, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Суд також враховує, що відповідно до статті 625 ЦК України позивач мав право заявляти передбачені цією нормою наслідки прострочення грошового зобов`язання, однак таких вимог у цій справі не заявлено, а розрахунок заборгованості не містить сум інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Таким чином, предметом судового розгляду є саме заявлена позивачем заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 651,16 грн.

З огляду на встановлені обставини суд вважає позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 662,40 грн судового збору.

Керуючись статтями 15, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 459589-КС-002 про надання кредиту від 24 лютого 2023 року в розмірі 21 651 (двадцять одна тисяча шістсот п`ятдесят одна) гривня 16 копійок, з яких: 8 650 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 06 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 13 001 (тринадцять тисяч одна) гривня 10 копійок заборгованість за процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 03.09.2026.

Суддя: