Рішення № 139500159, 03.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ№ 152/1354/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Зубаня Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Зубань О.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі.

В заяві зазначено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала вказана вище справа.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07.2026 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Вересюк М.В. подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить зменшити витрати позивача на правничу допомогу до 8 000 грн. Вказане мотивоване тим, що представник позивача в акті виконаних робіт зазначає, що вартість його участі в судових засіданнях становить 9 000 грн. за 4,5 год. при тому, що сукупна тривалість усіх засідань за його участю становить лише близько 20 хвилин. Інша частина витрат у розмірі 16 000 грн. за консультацію, вивчення документів клієнта, підготовка позовної заяви та інших документів, є завищеною. Крім того, заявлений розмір витрат є надмірним для відповідача, який є безробітним та має на утриманні неповнолітню дитину. (а.с. 198-199)

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Зубань О.О. в судове засідання не з`явилася, проте в заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд справи провести у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Вересюк М.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлялися завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. (а.с.2-6)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07.2026 позов задоволено частково. В порядку поділу майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки ринкової вартості автомобіля Audi A6, 2006 року випуску, в сумі 186 933,55? грн., 944,20 грн. судового збору та 6 870,15 грн. витрат на проведення експертизи. Повернуто ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50% судового збору, що становить 944,20 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №1.336280121.1 від 02.10.2025 на розрахунковий рахунок UA828999980313181206000002908, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), отримувач ГУК у Він. обл./м. Шаргород/22030101, код отримувача 37979858.. (а.с.183-185)

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 адвокат Зубань О.О. 23.06.2026 подав заяву, в якій зазначив, що ним буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. (а.с.169-170)

Рішення у справі було ухвалене 07.07.2026.

Заяву про ухвалення додаткового рішення разом з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача подано до суду 10.07.2026 (а.с.188-189), тобто в межах встановленого законом строку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено обов`язок суду щодо відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з апеляційним оскарженням основного рішення суду, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву по суті.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підтвердження понесених витрат та їх розміру до заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача долучив наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги від 24.09.2025, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Зубанем О.О. (а.с.191); акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 09.07.2026 (а.с.1980 на звороті); квитанцію до прибуткового касового ордеру №8 від 09.07.2026 (а.с.190)

Частинами першою та другою статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Судом було встановлено, що сума гонорару адвоката встановлено у фіксованій формі, і його розмір не залежить від обсягу витраченого адвокатом часу.

Так, в п.3.1 Договору про надання правничої допомоги від 24.09.2025 сторони погодили, що визначений сторонами гонорар становить 25 000 грн.

Факт сплати витрат на правничу допомогу на загальну суму 25 000 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №8 від 09.07.2026.

Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у розумінні якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, § 268).

Такий підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованій у справах №826/1216/16 від 27.06.2018, №755/9215/15-ц від 19.02.2020, №910/12876/19 від 07.07.2021, №753/15687/15-ц від 14.11.2018, №753/15683/15 від 26.09.2018, №910/3929/18 від 18.06.2019.

Згідно з частинами 4-5 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Вересюк М.В. просивзменшити розмір витрат позивача-відповідача на правничу допомого до 8 000 грн., з огляду на неспівмірність розміру витрат складності справи та на те, що заявлений розмір витрат є завищеним.

Суд частково погоджується з таким твердженням, що з огляду на обставин справи, її складністю та важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, наявність сталої судової практики в даній категорії справ.

Крім цього, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №127/9918/14-ц).

Проте розмір витрат позивача-відповідача у сумі 8 000 грн. заниженим та не компенсує позивачу-відповідачу фактично понесені витрати на правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з позивача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.

Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 12, 15, 134, 137, 141, 142, 208, 247, 257, 260, 270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Зубаня Олександра Олександровича - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя