Рішення № 139500124, 07.09.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"07" вересня 2026 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 752/17302/25

Номер провадження: 2/150/431/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Суперсона С.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду надійшла позовна заява ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, 09.11.2024 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено договір № 501322-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 11 000,00 грн. В свою чергу відповідач взяв на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів в строк до 01.03.2025, сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,90% за кожен день користування кредитом, яка нараховується впродовж усього терміну кредитування, а також сплати комісії за видачу кредиту у розмірі 2 200,00 грн.

Договір та додатки до нього відповідачем підписано з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису UA-7350/

Втім, відповідач лише частково виконав взяте на себе зобов`язання, здійснивши часткову оплату за договором у загальному розмірі 5 580,00 грн., після чого припинив здійснювати платежі на виконання умов кредитного договору, у зв`язку із чим за останнім рахується заборгованість у загальному розмірі 25 219,55 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10 810,00 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 9 080,40 грн., заборгованості по штрафах у розмірі 5 329,15 грн.

Тому позивач звернувся до суду за захистом свого майнового права.

Представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в позовній заяві клопотав про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Також не заперечив проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання двічі не з`являється, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, свідченням чого слугують наявні при матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Відзив на позовну заяву теж не надходив.

Тому, ухвалою суду постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та наявні при ній докази дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних обгрунтувань.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувала електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору,і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Судом встановлено, що 09.11.2024 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено договір № 501322-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями.

Договором сторони погодили строк кредитування до 01.03.2025, суму кредиту 11 000,00 грн., комісію за видачу кредиту у розмірі 2 200,00 грн., сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 0,90% за кожен день користування кредитними коштами на суму залишку кредиту, штраф за невиконання умов договору щодо своєчасності погашення заборгованості у розмірі 32% від розміру простроченої заборгованості (п.п. 2.1, 2.5, 2.7, 2.11, 7.6 договору).

Договір та додатки до нього підписано відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису UA-7350.

Листом ТОВ "ПрофітГід" підтвердив успішність переказу грошових коштів на рахунок отримувача, номер платіжної інструкції 8d984092-9e7e-11ef-b90a-000c29d57ed2_1, платник ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", номер транзакції - 43114-52202-56333 від 09.11.2024 на суму 11 000,00 грн., номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_1 , призначення платежу - перерахунок коштів ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно кредитного договору № 501322-КС-003 від 09.11.2024.

Крім цього, на виконання ухвали суду від 23.07.2026 АТ "ПУМБ" надало суду відповідь за вих. № КНО-07.8.5/13410 БТ від 31.07.2026, відповідно до якої підтверджено випуск банком на ім`я ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_3 та надано виписку по рахунку, якою підтверджено зарахування на банківську картку відповідача кредитних коштів в сумі 11 000,00 грн. 09.11.2024.

Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено, що позивач виконав своє зобов`язання за договором кредиту, переказавши на картковий рахунок, емітований на ім`я відповідача обумовлену договором суму кредитних коштів у розмірі 11 000,00 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК, України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом /ст. 525 ЦК України/.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. /ч. 2 ст. 615 ЦК України/.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Втім, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, тому станом за останнім рахується заборгованість в розмірі 25 219,55 грн. складається із наступного: із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 810,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 9 080,40 грн. та заборгованості за штрафом у розмірі 5 329,15 грн.

Дослідивши наданий суду розрахунок заборгованості за тілом кредиту та відсотками в сукупності з іншими наданими суду доказами, суд вважає його належним доказом у справі, який доводить пред`явлену суму заборгованості за тілом кредиту, відсотками у загальному розмірі 19 890,40 грн.

Разом з тим, суд вважає незаконним нарахування та включення до суми заборгованості за договором кредиту заборгованості за штрафами у розмірі 5 329,15 грн., виходячи з наступного.

Нарахування неустойки (штрафу, пені) за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді штрафу у розмірі 5 329,15 грн. за договором про надання кредиту від 09.11.2024 №501322-КС-003, нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 329,15 грн. штрафу за цим кредитним договором задоволенню не підлягає.

А тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 890,40 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 810,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 9 080,40 грн.

Відповідно до ст. 137 та ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 9254 від 10.07.2025, що підтверджує понесення позивачем судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1 910,54 грн. (78,87%).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 141, 259, 263 - 265, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса бульвар Л. Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ) заборгованість за кредитним договором від 09.11.2024 №501322-КС-003 у загальному розмірі 19 890 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса бульвар Л. Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ) судовий збір в розмірі 1 910 (одна тисяча дев`ятсот десять) гривень 54 копійки.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на протязі тридцяти днів від дня його винесення до Вінницького апеляційного суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА", код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса бульвар Л. Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН