Рішення № 139499873, 28.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/6368/26

Номер провадження № 2/521/5441/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.

за участю секретаря судових засідань Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хаджибейська державна нотаріальна контора м. Одеси, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.04.2026 року звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хаджибейська державна нотаріальна контора м. Одеси, про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою судді від 19.05.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

15.06.2026 року на адресу суду позивач надіслав уточнену позовну заяви, недоліки були виправлені. Вказана заява із додатками отримана суддею 16.06.2026 року.

Ухвалою суду від 16.06.2026 року відкрито провадження по справі в у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, з призначенням підготовчого судового засідання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 12.11.1989 року, виданого Іллічівським РАЦС 12.11.1989 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який був чоловіком позивачки, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.01.2026 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 03.01.2026 року.

Під час спільного проживання, сім`я з чотирьох осіб (спадкодавець, позивачка та двоє відповідачів) придбало у власність двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 30,8 кв.м., загальною площею 49,2 кв. м., що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна на Одеській універсальній біржі № 466 від 04.11.1998 року, який не був на той час нотаріально посвідченим, і в даному договорі не були вказані частки всіх співвласників квартири.

11.09.2008 року заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси договір купівлі-продажу нерухомого майна Одеської універсальної біржі товарів та послуг № 466 від 04.11.1998 року був визнаний дійсним.

Після смерті чоловіка, ОСОБА_1 звернулась до Хаджибейської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, де отримала відмову у прийнятті спадщини та їй запропоновано було звернутися до суду із заявою про виділення частки померлого чоловіка з метою подальшого спадкування. Згідно із довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 10.06.2026 року даний об`єкт оцінено у 1845211, 30 грн., а частина вказаного об`єкта становить 46132,82 грн.

Посилаючись на неможливість оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку та необхідність судового захисту свого права на спадщину за померлим чоловіком, позивачка просить визнати за нею право власності у порядку спадкування на частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилася від ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одесі.

У підготовче судове засідання 23.07.2026 року з`явилась позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інші особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явились.

07.07.2026 року від Хаджибейської державної нотаріальної контори у м. Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адресу суду, через канцелярію, надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

07.07.2026 року на адресу суду, через канцелярію, від Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 34/2026 від 24.01.2026 року (номер справи у спадковому реєстрі №83980422 від 27.01.2026 року), що була відкрита після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одесі.

Ухвалою суду від 23.07.2026 року закрито підготовче засідання по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2026 року.

У судове засідання 20.08.2026 року з`явилася позивач - ОСОБА_1 , та відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інші особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, відповідач ОСОБА_2 , який є сином позивачки не заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відповідну заяву. Інші учасники судового процесу відповідачка ОСОБА_3 , яка є дочкою позивачки, теж не заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що теж надала суду відповідну заяву.

Суд заслухавши думки сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт перебування позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у шлюбі зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 12.11.1989 року, виданого Іллічівським РАЦС 12.11.1989 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 963 від 12.11.1989 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є чоловіком позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.01.2026 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 03.01.2026 року, про що зроблено відповідний актовий запис №105 від 03.01.2026 року.

Під час спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , подружжя та їх двоє неповнолітніх дітей на той час (відповідачі по справі) придбали у власність двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 30,8 кв.м., загальною площею 49,2 кв. м., що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна на Одеській універсальній біржі товарів та послуг № 466 від 04.11.1998 року, який не був на той час нотаріально посвідченим і в даному договорі не були вказані частки всіх співвласників квартири.

11.09.2008 року заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси договір купівлі-продажу нерухомого майна на Одеській універсальній біржі товарів та послуг № 466 від 04.11.1998 року був визнаний дійсним, про що у реєстровій книзі №118доп на стор. 122 за реєстровим номером № 506 був зроблений відповідний запис 11.11.2008 року щодо визнання вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним згідно із рішенням суду.

Відповідно до дублікату реєстраційного посвідчення від 11.11.2008 року, виданого КП Одеське міське буро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості за вказаною адресою, а саме АДРЕСА_1 були зареєстровані власниками разом із ОСОБА_4 , його дружина - ОСОБА_1 , та діти (відповідачі по справі) про що зроблено відповідний запис в реєстровій книзі № 118доп. під реєстровим № 506 (стор. 122) від 11.11.1998 року та листа КП Одеське міське буро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості від 19.02.2026 року № 66866/04-04, який долучений до спадкової справи.

Відповідно з довідкою № Х1-124206-ю/о від 14.05.2026 року з Департаменту надання адміністративних послуг ОМР вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 разом із ним за вказаною адресою була зареєстрована його дружина- ОСОБА_1 з 29.12.2000 року по теперішній час.

Відповідно з довідкою №Х1-123202-ю/о від 14.05.2026 року Департаменту надання адміністративних послуг ОМР вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 разом із ним за вказаною адресою був зареєстрований його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 11.06.2007 року по теперішній час.

Відповідно з довідкою №Х1-124206-ю/о від 14.05.2026 року Департаменту надання адміністративних послуг ОМР вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 разом із ним за вказаною адресою була зареєстрована його дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 29.12.2000 року по теперішній час.

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла належна йому на праві власності частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності спадкодавця на зазначене майно підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.07.2005 року виданого КП Одеське міське буро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості.

Хаджибейською державною нотаріальною конторою у місті Одеса була заведена спадкова справа № 34/2026 після померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з матеріалами спадкової справи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулися його дружина ОСОБА_1 , яка є позивачкою по справі, її заява зареєстрована 27.01.2026 року в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ № 77. Також, з матеріалів спадкової справи вбачається, що у ній є заяви про відмову від прийняття спадщини від відповідача ОСОБА_2 , який є сином спадкодавця, і його заява зареєстрована 27.01.2026 року в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ №86, та доньки спадкодавця відповідачки ОСОБА_3 , її заява зареєстрована 27.01.2026 року в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ № 85.

Листом державного нотаріуса Хаджибейської державної нотаріальної контори у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мельник Л.В. від 17.03.2025 року №991/02-14 Щодо надання інформації ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії від 27.01.2026 року № 342026 та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку спадкової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . з підстав того, що у зв`язку з тим, що у договорі купівлі-продажу нерухомого майна № 466, зареєстрованого на товарній біржі Одеська Універсальна біржа товарів і послуг 04.11.1998 року не зазначені частки, які належать кожному зі співвласників, а саме, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на праві спільної сумісної власності, не дає можливості визначити склад спадкового майна.

Посилаючись на неможливість оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку та необхідність судового захисту свого права, позивачка просить визнати за нею право власності, у порядку спадкування на частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилася після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одесі.

Згідно із довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 10.06.2026 року № 201-20260610-0011867783, яка наявна у справ,і двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,. оцінено у 1845211, 30 грн., а частина - становить 46132,82 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 отримати свідоцтво про право власності у позасудовому порядку неможливо.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

У постанові від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 Верховний Суд резюмував, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно зі статтею 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.

Приписами частини 2 статті 372 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності, а саме: вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом досліджена копія спадкової справи №34/2026, номер справи у спадковому реєстрі 75153256, що була відкрита після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яка витребувана судом ухвалою від 16.06.2026 року.

Згідно положень частини 1 статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень пункту 3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Відповідно до статті 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно частини 1 статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 37 постанови № 5 від 07.02.2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

У відповідності до підпункту 4.14 пункту 4 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, у зв?язку з тим, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину в нотаріальному порядку, а в матеріалах справи наявні докази того, що померлий ОСОБА_4 , був власником частини спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Враховуючи, що позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , та набула право на належну йому 1/4 частину спірної квартири, однак позбавлена можливості оформити право власності на неї в нотаріальному порядку внаслідок відсутності документа, що підтверджує належність спадкодавцю саме відповідної частки у спільному майні, а обраний позивачем спосіб захисту відповідає положенням статті 392 ЦК України та правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 14.08.2024 року у справі № 522/3974/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права відповідно до пп. 1 п. 2 цієї статті.

Згідно ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішив спір щодо його прав обов`язків цивільного характеру.

Виходячи із правил ст. 6 ч. 1 Конвенції і практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд є доступ до суду.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичних або юридичних осіб, поданому відповідно до даного Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами й іншими особами доказів, що беруть участь у справі.

Наведені позивачем доводи суд вважає обґрунтованими та у зв`язку з цим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1216-1218, 1220, 1222, 1258, 1261, 1270 ЦК України, ст.ст.1, 2, 4. 5, 11, 76-81, 223, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ),третя особа, яка не заявляє прав на предмет спору: Хаджибейська державна нотаріальна контора у м. Одесі (код ЄДРПОУ 42560726) про визначення частки померлого у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Одесі.

В іншій частині вимог - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду та відраховується з дати складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28.08.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО