Рішення № 139499288, 07.07.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Єдиний унікальний номер судової справи №678/709/26

Номер провадження №2-678-428/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Ходоровського І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Козка Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Летичів, у відсутність учасників справи, за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового засідання технічними засобами, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 06 травня 2026 року до суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Стецьковою-Бондар Л.Ф., за змістом якої ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка на день смерті проживала по АДРЕСА_1 , й після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, до складу спадкового майна увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 6823083700:04:013:0054, площею 1,3342 га, розташована на території колишньої Майдан-Вербецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавиці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №105294 від 23 листопада 2009 року.

За життя ОСОБА_4 заповіту не залишала й в силу ст.ст. 1223, 1265 ЦК України позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої, як спадкоємець п`ятої черги, оскільки являється її двоюрідною онукою - така спадковість викликана тим, що померла ОСОБА_4 та рідна баба позивача - ОСОБА_5 були рідними сестрами.

Інших спадкоємців та спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після ОСОБА_4 не має, оскільки власної сім`ї та дітей вона не мала.

ОСОБА_5 (сестра спадкодавиці) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 (племінник спадкодавиці, батько позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , брат позивача ОСОБА_3 та сестра позивача ОСОБА_2 спадщину після двоюрідної баби не приймали, приймати не будуть.

З метою оформлення спадщини позивач ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Босманової С.Ц., проте 12 березня 2026 року нотаріусом зазначено, що вона не може оформити спадщину на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з тим, що не встановлені родинні відносини, що вона є двоюрідною онукою ОСОБА_4 , тому рекомендовано звернутись до суду з позовом для встановлення родинних відносин та визначення додаткового строку для подання відповідної заяви.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що відсутні відомості про народження ОСОБА_4 та відомості про народження і одруження ОСОБА_7 , тому неможливо прослідкувати, що вони були рідними сестрами, й, відповідно, що померла ОСОБА_4 є для позивача двоюрідною бабою.

25 і 29 вересня 2025 року Державним архівом Хмельницької області повідомлено, що:

в метричній книзі реєстрації народжень Новокостянтинівського костелу (парафіянами якого були жителі с. Майдан-Вербецький) Летичівського повіту Подільської губернії за 1911 рік відомостей про народження ОСОБА_7 не значиться;

книги реєстрації актів про народження Майдан-Вербецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області (до 1925 року - Подільської губернії) за 1924 рік на державне зберігання не надходили, тому підтвердити народження ОСОБА_4 неможливо.

Однак, письмовими доказами родинних відносин між позивачем ОСОБА_8 та її двоюрідною бабою ОСОБА_4 є: свідоцтво про народження ОСОБА_6 - матір`ю є ОСОБА_9 , свідоцтвом про народження ОСОБА_10 - батьком записаний ОСОБА_6 , свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_11 і ОСОБА_10 - після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище ОСОБА_12 , виписками з погосподарських книг по с. Майдан-Вербецький за 1953-1960 роки згідно яких ОСОБА_13 є головою домогосподарства, ОСОБА_14 є його дружиною, а ОСОБА_4 , квітень 1925 року народження, є їх дочкою.

Тобто, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , жителі с. Майдан-Вербецький Летичівського району Хмельницької області, були рідними сестрами та мали спільних батьків.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що через відсутність документів, які б підтверджували родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем, вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, адже вважала, що спадщину після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв спадкоємець ближчого ступеня споріднення - її племінник ОСОБА_6 (батько позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому не могла своєчасно звернутись до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини, крім того з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє донині, що в сукупності унеможливило своєчасне оформлення спадщини.

За цих обставин позивач ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була їй двоюрідною бабою, а також визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини в три місяці з дня вступу в силу рішення суду.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2. 06 травня 2026 року до суду надійшла вказана позовна заява.

3. 12 травня 2026 року до суду надійшли відомості про місце реєстрації відповідачів.

4. 13 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі, призначено розгляд у порядку загального позовного провадження.

5. 01 липня 2026 року до суду надійшло повідомлення Летичівської державної нотаріальної контори про те, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не відкривалась.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. 07 липня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стецькова-Бондар Л.Ф. подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує.

7. 04 червня 2026 року відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_15 подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнають і не заперечують проти їх задоволення, підтверджують викладені в позовній заяві обставини, на спадкове майно після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не претендують.

8. 29 червня 2026 року і 07 липня 2026 року до суду надійшли заяви представника відповідача - Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Буравець Т.В. про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнають і не заперечують проти їх задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

ІV. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

9. За змістом п. 3 ч. 2 і ч. 7 ст. 19, ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

10. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (абз. 1 п. 1). Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника (абз. 1 п. 7). Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання (п. 18).

11. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 27 березня 2019 року у справі №569/7589/17 вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

12. В силу ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як зазначено у ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2).

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5).

За приписами ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1). Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

13. У абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

14. За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У ч. 3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

15. У абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року роз`яснено, що за змістом ч. 4 ст. 174 ЦПК України (на теперішній час це ч. 4 ст. 206 ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

V. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

16. Так, відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , представник відповідача - Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Буравець Т.В. подали суду заяви згідно яких позовні вимоги ОСОБА_1 визнають і не заперечують проти їх задоволення.

17. Отже, відповідачі позовні вимоги визнають, таке визнання є повним і безумовним, не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

18. Відповідачі жодним чином не оспорюють фактичні обставини у справі й не ставлять під сумнів те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була двоюрідною бабою позивача ОСОБА_1 , яка через неможливість належного документального підтвердження родинних відносин із спадкодавцем (відсутністю первинних документів - про народження ОСОБА_4 , про народження і одруження ОСОБА_7 ) з поважних причин пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, із заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_3 випливає, що між ними і позивачем ОСОБА_1 відсутній спір щодо спадкового майна після спадкодавця ОСОБА_4 .

Крім того, факт родинних відносин - те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була двоюрідною бабою позивача ОСОБА_1 , підтвердила 29 червня 2026 року в судовому засіданні безпосередньо позивач ОСОБА_1 , а також свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_17 .

19. За цих обставин суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.

20. Суд враховує, що прийняття спадщини є правом особи, а не її обов`язком.

21. Наведені позивачем у позовній заяві обставини підтверджуються поданими нею доказами.

22. Враховуючи те, що відповідачі в підготовчому провадженні позовні вимоги визнали повністю і беззаперечно, суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачами та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, із відповіді державного нотаріуса випливає, що спадкова справа після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалась, тому права інших осіб не порушуються.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

23. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довела правомірність своїх вимог, тому позов є обґрунтованим.

VІІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

24. Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач судові витрати залишає за собою.

Враховуючи засаду (принцип) диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд вважає, що судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 19, 23, 42-43, 48-49, 76-83, 89, 128, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-355 ЦПК України,

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання позову відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Летичівською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області.

Позов задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , місце смерті - с. Новокостянтинів Летичівського району Хмельницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) двоюрідною бабою.

Визначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після двоюрідної баби ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 07 липня 2026 року.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. М-Вербецький Летичівського району Хмельницької області, за реєстрова і проживає по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , інші засоби зв`язку невідомі, електронна пошта і електронний кабінет - відсутні.

ПРЕДСТАВНИК: адвокат Стецькова-Бондар Людмила Феліксівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місцезнаходження: вул. Юрія Савіцького, 14 селище Летичів Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, тел. НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6, наявний електронний кабінет.

ВІДПОВІДАЧІ:

1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Майдан-Вербецький Летичівського району Хмельницької області, зареєстрована і проживає по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 , електронна пошта і електронний кабінет - відсутні.

2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. М-Вербецький Летичівського району Хмельницької області, знятий з реєстрації, проживає по АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , тел. НОМЕР_7 , електронна пошта і електронний кабінет - відсутні.

3. Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Героїв Крут, 2/1 селище Летичів Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04404548, тел. / факс (03857) 2-05-20, 2-02-15, електронна пошта: rada@letychivotg.gov.ua, наявний електронний кабінет.

ПРЕДСТАВНИК: Буравець Тетяна Вікторівна (за довіреністю).

Суддя підпис Ходоровський І.Б.

Голова Летичівського

районного суду Лазаренко А.В.