Рішення № 139498623, 07.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1688/26

Провадження №: 2/336/2187/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Цикл фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому вказало, що 24.05.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22037000128082.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором у відповідача наявна заборгованість в загальній сумі 13181,23 гривні, з яких 8774,9 гривень заборгованість за кредитом, 374,97 гривень заборгованість по відсоткам, 4031,36 гривень комісія.

Вказуючи, що позивач набув право вимоги до відповідача за договором, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл фінанс» заборгованість за кредитним договором в сумі 13181,23 гривні, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 12.03.2026 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.

07.04.2026 року до суду ОСОБА_2 було надано заяву про закриття провадження, водночас до вказаної заяви не було надано документів на підтвердження того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою.

21.04.2026 року представником відповідача було направлено відзив на позовну заяву, в якому представник просив застосувати строк позовної давності та відмовити у позові у зв`язку з його пропуском.

24.04.2026 року представником відповідача направлено відзив на відзив на позовну заяву з міркуваннями позивача щодо пропуску строку позовної давності.

В ході розгляду справи сторонами інші заяви чи клопотання не подавались.

При дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.

24.05.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22037000128082, за умовами якого банк надає клієнту кредит в сумі 10781,78 гривень строком на 24 місяці до 24.05.2021 року.

Щомісячна комісія за обслуговування кредиту складає 4,7% від суми кредиту, процентна ставка за договором 0,001% річних.

Як визначено у п. 2.1 договору, платежі щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту

Також 24.05.21019 року між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування життя клієнтів.

До матеріалів справи долучено виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 ..

За розрахунком заборгованості по кредитному договору станом на 14.12.2021 року загальна заборгованість складає 13181,23 гривень, з яких 8774,90 гривні залишок простроченого кредиту, 374,97 гривень залишок прострочених відсотків, 4031,36 гривень залишок прострочених комісій.

Відповідачем для погашення заборгованості здійснено платежі на загальну суму 3023,7 гривень, з яких 1946,88 гривень по кредиту, 68,98 гривень по відсоткам, 1007,84 гривень по комісії.

15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір факторингу №15/12/21 за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (п.п.1.1.). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами (п.п. 1.2.).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 року, ТОВ «Цикл фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1

05.06.2025 року ТОВ «Цикл фінанс» направило ОСОБА_1 вимогу, якою повідомило відповідача про наявну станом на 02.06.2025 року заборгованість за договором в сумі 13181,23 гривень та про необхідність сплати заборгованості на користь ТОВ «Цикл фінанс».

При вирішенні спору суд керується наступними нормами.

Можливість укладення договору шляхом фіксування його змісту в кількох документах визначена ст. 207 ЦК України.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 634 ЦК України надає визначення договору приєднання, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 639 ч. 2 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як вказує ст. 640 ч. 1 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вказує ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статті 546, 549 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 1084 ч. 1 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості не є банківською послугою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», за яку позикодавець може отримувати будь-яку плату чи винагороду, саме до такого висновку прийшла колегія суддів ВС у постанові від 31.01.2024 року в справі №450/126/20.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитором встановлена комісія.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору з відповідачем, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають, що узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем проценти нараховувались до 14.12.2021 року, тобто за межами строку дії договору, а також у сумах, які не відповідають умовам договору.

Підстав для нарахування процентів за користування кредитом за межами строку дії договору позивачем не вказано, а судом таких підстав не вбачається.

Так, згідно з умовами кредитного договору, сума процентів за користування кредитом за весь строк дії договору складала 0,11 гривень, при цьому у наданому суду розрахунку не вказано яким саме чином та за якою ставкою нараховувались проценти позивачем.

Отже, за умовами договору позивач отримала кредит в сумі 10721,78 гривень, зобов`язалась сплатити проценти в сумі 0,11 гривень, фактично виплатила 3023,7 гривень, отже стягненню з неї підлягає різниця у 7698,19 гривень.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався.

З урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2017 року.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року скасовано з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2.

При цьому відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, яка діяла до 19.05.2025 року), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, яким доповнено ЦК України в березні 2022 року.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався, діяв на момент звернення до суду із даним позовом.

Враховуючи факт продовження загального строку позовної давності визначеного статтею 257, внаслідок введення карантину (п.12 Перехідних положень ЦК України), а згодом воєнного стану (п.19 Перехідних положень ЦК України), загальний строк позовної давності в три роки продовжено та позивачем не пропущено, тому відсутні підстави для задоволення заяви відповідача щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Представником позивача в обґрунтування підстав для стягнення витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25.08.2025 року, укладеного між ТОВ «Цикл фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А., додаткової угоди №22031000101243 року до договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25.08.2025 року, укладену 26.01.2026 року, акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 26.01.2026 року на загальну суму 3500 гривень, з яких 500 гривень за правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Цикл фінанс», 2500 гривень за складання позовної заяви, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач та 500 гривень за формування додатків до позовної заяви (письмові докази); копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 26.01.2026 року, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Гулієвою С.А.

Відповідно до ст. 137 ч. 1-6 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, адже такі послуги були надані.

Суд вважає недоведеним надання адвокатом послуг в частині формування додатків до позовної заяви, адже позовна заява подана через електронний суд та не адвокатом, а відтак адвокат не могла самостійно формувати додатки до позовної заяви.

В іншій частині, оскільки відповідачем не подавалось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, тож суд вважає доведеними витрати на правничу допомогу в сумі 3000 гривень, та вбачає підстави для стягнення суми витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог (58%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» 7698,19 гривень гривень (сім тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень 19 коп.) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №22037000128082 від 24.05.2019 року, судовий збір в сумі 1544,19 гривень (одна тисяча п`ятсот сорок чотири гривні 19 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1740 гривень (одна тисяча сімсот сорок гривень).

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 07.09.2026 року.

07.09.26