Постанова № 139498549, 07.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9235/26 3/335/1737/2026

ПОСТАНОВА

про накладення адміністративного стягнення

7 вересня 2026 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Соболєва І. П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин.

16.08.2026 о 07:01 год. в м. Запоріжжі, вул. В. Зайцева, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 1102», д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоров`я в лікаря нарколога відмовився. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.

Власними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надавав. За таких обставин, та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді даної справи відповідно до статті 268 КУпАП не є обов`язковою, суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу таких висновків.

Так, пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 достовірно підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746902 від 16.08.2026, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, виписаного ОСОБА_1 16.08.2026 о 07:13 год.; рапортом працівника полці від 16.08.2026; витягом та довідкою з бази даних «Адмінпрактика»; інформацією, що міститься на диску для лазерних систем зчитування із відеозаписами реєстраторів працівників поліції.

Вищезазначені докази, на переконання суду, є допустимими, достатніми та достовірними, оскільки поза розумним сумнівом підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучі особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Правова природа додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться винятково до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті 130 КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету стягнення, а тому враховуючи зазначене, особі, яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною частиною ст. 130 КУпАП, суд може призначити стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративного правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд не бере до уваги п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оскільки Постанови Пленуму Верховного Суду України не є джерелом права. Роз`яснення, що в них містились, стосувались законодавства, яке за цей час багато разів змінювалось і трансформувалось. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судами при застосуванні норм права враховуються висновки, викладені у постановах Верховного Суду, а не в постановах пленуму Верховного Суду України, який як судова інституція припинив правозастосовну діяльність.

Тому, з урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП розміром 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами в 1 рік.

Крім того, відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного, ст. 130 КУпАП, керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 38, 401, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 294, 300, 3001, 307 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави розміром 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. (Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997, Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір розміром 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783, Номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Символ звітності: 256).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 3001 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя І. П. Соболєва