Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер справи 333/617/26
Номер провадження 1-кс/333/1638/26
УХВАЛА
іменем України
01 вересня 2026 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, та зобов`язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №42025000000001001, відомості про яке внесені до ЄРДР 28.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04 травня 2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» надійшла скарга ОСОБА_3 від 23 квітня 2026 року на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, та зобов`язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №42025000000001001, відомості про яке внесені до ЄРДР 28.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначив, що він оскаржує постанову слідчого ОСОБА_4 про часткову відмову у задоволенні його клопотання в частині визнання його потерпілим,а також просить слідчого суддю зобов`язати уповноважену особу здійснити його допит стосовно обставин вчинення злочину, отримати від нього та долучити до справи речові докази, визнати його потерпілим.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав свою скаргу та зазначив, що 28.10.2025 року до ЄРДР були внесені відомості, за фактом можливих противоправних дій слідчих Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі. ОСОБА_3 наголосив, що у вказаному кримінальному провадженні слідчим не було проведено належних процесуальних дій, зокрема не допитано його. Зазначив, що він не відмовлявся від надання пояснень слідчому. Вважає, що він повинен бути допитаний в рамках кримінального провадження № 42025000000001001 в будь якому статусі. На підставі викладеного, ОСОБА_3 просить слідчого суддю зобов`язати слідчого ТУ ДБР у м. Мелітополі задовольнити його клопотання та допитати його в рамках кримінального провадження № 42025000000001001.
Слідчий ТУ ДБР у м. Мелітополі у судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд скарги без його участі та просить відмовити у задоволенні зазначеної скарги.
Вислухавши доводи ОСОБА_3 взявши до уваги заяву слідчого ТУ ДБР у м. Мелітополі, вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження № 42025000000001001, слідчий суддя дійшов до такого.
Зі скарги ОСОБА_3 , а також з його пояснень під час судового розгляду вбачається, що останній фактично оскаржує рішення слідчого про часткову відмову у задоволенні його клопотання, а саме: у визнанні його потерпілим. При цьому, ОСОБА_3 наголошує, що на його думку, на даному етапі слідства в рамках кримінального провадження він повинен бути допитаний слідчим навіть не маючи статусу потерпілого.
Відповідно до ст.2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною першою ст. 303 КПК України визначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. А саме, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Встановлений ч. 1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 статті 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, законодавець допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч.1 ст.55 КПК України.
«Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв`язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч.1 ст.55 КПК, неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.
При визначенні шкоди, як підстави для визнання особи потерпілим, необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням, тобто повинен існувати прямий зв`язок, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
На цей час матеріали кримінального провадження №42025000000001001 містять витяги з ЄРДР, постанови про призначення групи слідчих та прокурорів, заяву ОСОБА_3 , постанову про відмову у визнанні потерпілим, доручення слідчого у порядку ст.40 КПК України щодо допиту ОСОБА_3 в якості свідка та відповідь виконавця про відмову ОСОБА_3 в наданні пояснень.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Встановлено, що 28.10.2025 року Офісом Генерального прокурора на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2025 у справі №757/40977/25-к були внесені відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від за фактом можливих противоправних дій слідчих Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, які неналежно здійснюють досудове розслідування у низці кримінальних проваджень, розпочатих за його заявами).
28.10.2025 року прокурором другого відділу третього управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 доручено проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі.
02 грудня 2025 року постановою заступника керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_6 доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025000000001001 групі слідчих у складі: ОСОБА_4 (старший групи), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_6
22 травня 2026 року постановою слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією в м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 , частково відмовлено у задоволенні клопотання, а саме у визнанні потерпілим ОСОБА_17 у кримінальну провадженні № 42025000000001001 від 04.07.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2026 року у справі №333/617/26, провадження №1-кс/333/2020/26 скаргу ОСОБА_3 на рішення про відмову у визнанні його потерпілим залишено без задоволення. Тобто питання щодо наявності підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадження №42025000000001001 від 04.07.2025 року вже було предметом судового контролю. Більш того, вказаною ухвалою слідчого судді прямо зазначено, що у разі встановлення під час подальшого досудового розслідування відповідних підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим, слідчий зобов`язаний вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та допитати у відповідному статусі.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження слідує, що слідчим вживалися процесуальні заходи щодо отримання від ОСОБА_3 інформації, у тому числі надавалися відповідні доручення щодо його допиту, як свідка, але зазначена особа відмовилася від надання будь-яких свідчень та пояснень за вказаними слідчим питанням.
За наведених обставин, зокрема за відсутності показань ОСОБА_3 та матеріалів щодо перевірки таких показань, станом на теперішній час не вбачається бездіяльність слідчого у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та в частині перевірки, чи було завдано ОСОБА_3 моральної, фізичної чи майнової шкоди.
Таким чином, з урахуванням встановлених під час судового розгляду обставин, суд вважає, що на цьому етапі досудового розслідування кримінального провадження відсутні достатні та очевидні підстави для визнання ОСОБА_3 потерпілим.
Чинним кримінально процесуальним законодавством не встановлено безумовного обов`язку слідчого провести допит особи саме у статусі потерпілого лише на підставі її власної вимоги за відсутності встановлених законом підстав для набуття такого статусу.
Відповідно до вимог ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов`язано слідчого вчинити конкретну дію, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 522/7836/21 від 01.12.2022 року.
Водночас, оскільки на цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000000001001 не завершено, тому у разі встановлення таких підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим, слідчий зобов`язаний вручити останньому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки як учаснику судового провадження - потерпілому та допитати його у цьому статусі.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 2, 55, 220, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, та зобов`язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №42025000000001001, відомості про яке внесені до ЄРДР 28.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Повний текст ухвали складено 03 вересня 2026 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя ОСОБА_1
Судове рішення № 139498468, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 01.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/617/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: