Рішення № 139498401, 26.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17077/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

за участі представника позивача Порада С.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 39 716,14 грн, у тому числі: сума основного боргу 27 069,29 грн; інфляційні втрати 8 169,14 грн; 3% річних 2 369,11 грн; пеня 2 108,61 грн, а також судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно з інформаційною довідкою №383973174 від 21.06.2024 відповідач з 22.09.2005 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 115,4 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 №437, прийнятим за наслідками проведеного конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, позивача визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, зокрема будинків, зазначених у Додатку 1 до цього рішення, до переліку яких включено будинок 9 на площі Театральній.

На виконання п. 2 вказаного рішення, 28.12.2016 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради уклав з позивачем як управителем Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою за вказаною адресою (далі Договір). Відповідно до п. 18 Договору він набрав чинності з дати підписання і діяв до 28.12.2017, а за відсутності письмових повідомлень сторін про відмову від договору неодноразово продовжувався на новий однорічний строк, що відповідає положенням абз. 2 п. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Ціна послуги з управління за 1 кв.м загальної площі впродовж спірного періоду змінювалась: з 2017 року становила 0,6888 грн (Договір від 28.12.2016); з 2018 року 1,7648 грн (додатковий договір №1 від 28.12.2017); з 2019 року 2,58 грн (додаткова угода від 31.12.2018, якою Договір викладено у новій редакції); з 2020 року 2,59 грн (додаткова угода від 30.10.2019); з 2021 року 3,10 грн (додаткова угода №2 від 01.12.2020); з 2022 по 2024 рік 3,77 грн (додаткова угода від 28.12.2021).

Позивач вказує, що з червня 2024 року у будинку змінився управитель, у зв`язку з чим позивач припинив надання послуг за вказаною адресою.

Відповідач зобов`язання зі сплати наданих послуг з управління будинком не виконував, унаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з червня 2017 року по травень 2024 року в заявленому розмірі. Заперечень з боку відповідача стосовно наданих послуг до позивача не надходило, акти-претензії, складені відповідно до норм чинного законодавства, відсутні.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.01.2026 відкрито провадження у цій справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником відповідача - адвокатом Суязовою Г.В. 01.04.2026 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнано та заявлено про відмову в їх задоволенні з посиланням на те, що відповідач фактично не проживає за адресою розташування об`єкта нерухомості, оскільки з 2007 року проживає у Чеській Республіці, не підписував будь-якого договору про надання послуг з управління будинком і не міг знати про його існування. Додаткова угода від 31.12.2018 є, на думку відповідача, нікчемною в частині, в якій покладає обов`язки на співвласників як третіх осіб, що не є стороною цього договору. Факт надання позивачем послуг з управління будинком заперечується з посиланням на те, що доступу до місць загального користування позивач не мав, освітлення та прибирання здійснювались мешканцями самостійно, а належних доказів надання послуг позивачем не надано.

Представник позивача - адвокат Порада С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Суязова Г.В. в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечила, просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з інформаційною довідкою №383973174 від 21.06.2024 ОСОБА_2 з 22.09.2005 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 115,4 кв.м., тобто є власником цього об`єкта нерухомого майна протягом усього спірного періоду нарахування заборгованості (з червня 2017 року по травень 2024 року).

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 №437 позивача визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, до переліку яких (Додаток 1) включено будинок 9 на площі Театральній, у якому розташована квартира відповідача. На виконання цього рішення 28.12.2016 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та позивачем укладено Договір про надання послуг з управління вказаним будинком, який в подальшому неодноразово продовжувався та змінювався додатковими угодами від 28.12.2017, 31.12.2018, 30.10.2019, 01.12.2020 та 28.12.2021, якими, зокрема, встановлювався тариф на послугу з управління на відповідний рік.

Відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку належать на праві спільної сумісної власності спільне майно багатоквартирного будинку, зокрема приміщення загального користування, конструктивні елементи будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Таким чином, власник квартири у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку та несе передбачені законом обов`язки щодо його утримання.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом статті 9 цього Закону споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Отже, з 28.12.2016 і протягом усього спірного періоду позивач у встановленому законом порядку був визначений управителем багатоквартирного будинку, в якому розташована квартира відповідача, а тому саме позивач був належним суб`єктом надання послуги з управління цим будинком, а відповідач, як власник квартири та співвласник спільного майна багатоквартирного будинку, споживачем такої послуги, зобов`язаним її оплачувати.

Таким чином , посилання відповідача на те, що він фактично не проживає у квартирі та з 2007 року перебуває за межами України, не припиняє та не змінює його обов`язків як власника нерухомого майна та співвласника спільного майна багатоквартирного будинку.

Як встановлено судом, ТОВ «Наш-Добробут» було визначено управителем відповідного багатоквартирного будинку рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 № 437 за результатами проведеного конкурсу, після чого між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Наш-Добробут» укладено відповідний договір управління.

При цьому договір управління багатоквартирним будинком укладається щодо будинку як цілісного об`єкта управління, а обов`язок співвласника брати участь у витратах на управління спільним майном випливає не з його фактичного проживання у квартирі та не може бути поставлений виключно у залежність від його особистого підпису під договором, якщо управителя визначено у передбаченому законом порядку.

З огляду на це доводи відповідача про те, що він особисто не підписував договір з ТОВ «Наш-Добробут», не спростовують його обов`язку оплачувати належно надану послугу з управління багатоквартирним будинком.

Щодо доводів відповідача про ненадання послуг суд зазначає.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у спірний період звертався до ТОВ «Наш-Добробут» із заявами щодо ненадання або неналежного надання послуг, вимагав проведення перевірки їх якості, складання актів-претензій чи проведення перерахунку плати.

За таких обставин суд вважає, що наведені відповідачем заперечення не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують встановленого судом факту здійснення позивачем управління відповідним багатоквартирним будинком у спірний період.

Судом також встановлено, що відповідач протягом спірного періоду залишався власником квартири АДРЕСА_1 , а ТОВ «Наш-Добробут» у встановленому порядку було визначено управителем цього будинку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє від відповідальності за його порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 24 Договору за несвоєчасне внесення плати за послугу з управління співвласники сплачують управителю пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, при цьому загальний розмір пені не може перевищувати 100 відсотків суми боргу.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості здійснений виходячи із загальної площі належної відповідачу квартири та встановленої у відповідні періоди вартості послуги з управління будинком.

Відповідачем не надано власного контррозрахунку заборгованості,

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 39 716,14 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 319, 322, 525, 526, 530, 610, 615, 625 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» (вул. Загорська, 23/30, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 36357996) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_2 , у сумі 39716 (тридцять дев`ять тисяч сімсот шістнадцять) гривень 14 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» (вул. Загорська, 23/30, м. Ужгород, код в ЄДРПОУ 36357996) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов