Рішення № 139498392, 04.09.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1245/26

Провадження № 2/306/1083/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 13.09.2024 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №65939246, який укладено в електронній формі, підписано шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі укладеного договору відповідачці на її картковий рахунок перераховано кошти у сумі 7 000,00 грн. В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 31220,00 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 7000,00 грн., заборгованість за відсотками 20720,00 грн., заборгованість за комісією за видачу кредиту 0,00 грн., заборгованість за штрафами 3 500,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача. Також просить стягнути з відповідача сплачений збір за подання позову до суду у розмірі 2662,40 коп. та судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Представник відповідача - Бочко Л.І. подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що відповідач не заперечує факту звернення до кредитора з метою укладення кредитного договору та отримання коштів, однак заперечує, що акцептувала кредитний договір саме в редакції, копію якої позивач долучив до матеріалів справи. Позивачем не надано доказів направлення відповідачці примірника чи остаточної редакції кредитного договору на електронну адресу, а також належних доказів її ознайомлення та акцепту саме умов договору № 65939246 від 13.09.2024 на які посилається позивач. За відсутності таких доказів неможливо достовірно встановити, що відповідачка погодила саме подану до суду редакцію договору та його істотні умови, зокрема розмір процентів, строк кредитування, комісії та інші платежі. Сам по собі факт перерахування відповідачці 7 000,00 грн не підтверджує погодження нею конкретних умов кредитування та не доводить виникнення у неї обов`язку повернути кошти саме на умовах, зазначених у поданій позивачем копії договору. (а.с.64-72).

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у поданому позові просив розгляд справи проводити у його відсутності. (а.с. 5).

Представник відповідача - Бочко Л.І. подала заяву про розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача, при ухваленні судового рішення просила врахувати доводи та заперечення викладені у відзиві. (а.с.73).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 13.09.2024 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 65939246, який укладено в електронній формі, підписано шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. (а.с. 12-24).

На підставі укладеного договору відповідачу на її картковий рахунок НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 7 000,00 грн., строком на 360 днів, дата надання кредиту 13.09.2024 року, повернення кредиту 08.09.2025. року (п. 1.2., п. 1.3., п. 1.4. Договору).

Денна процентна ставка 0,99%, комісія за надання кредиту 0% від суми кредиту (п. 1.5, п. 1.5.2 Договору).

Пільгова процентна ставка 0,9% в день, стандартна процентна ставка 1% в день (п. 2.2.3. Договору).

Відповідно до довідки вих.№24032393/1 від від 28.05.2026 р. договір підписано 13.09.2024 року о 10:14:37 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ja7ktgle, який відправлено на номер телефону НОМЕР_2 .

Факт перерахування коштів підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Конткрактовий дім» від 20.04.2026 року, номер транзакції 1473401530, сума 7 000,00 грн. від 13.09.2024 року. (а.с. 38).

За заявками кредитодавця ОСОБА_1 , ТОВ "ФК "Тайгер Фінанс" було продовжено строк повернення кредитного договору №65939246 від 13.09.2024 року до 07.11.2025 року. (а.с. 31-36).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача ОСОБА_1 в загальному розмірі становить 31220 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 7 000,00 грн., заборгованість за відсотками 20 720,00 грн., заборгованість за комісією за видачу кредиту 0,00 грн., заборгованість за штрафами 3 500,00 грн. (а.с.39-44).

Позивачем було здійснено досудове врегулювання спору, шляхом надсилання відповідачу ОСОБА_1 претензії про погашення наявної заборгованості. (а.с.45).

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку та сплатити відсотки.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачка частково здійснила погашення заборгованості за кредитом, а саме 13.10.2024 року сплатила 1 890,00 грн та 12.11.2024 року 1 827,00 грн. Зазначені платежі були зараховані ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» на погашення процентів за користування кредитом. (а.с.39).

Здійснення відповідачкою платежів на виконання зобов`язань за кредитним договором свідчить про фактичне виконання нею умов договору та, з урахуванням інших обставин справи, підтверджує прийняття нею умов кредитування. Отже, доводи відповідачки про те, що вона не погоджувала саме подану до суду редакцію договору та його істотні умови, зокрема розмір процентів, строк кредитування, комісії та інші платежі, спростовуються її подальшими діями щодо часткового виконання зобов`язань за договором.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та доведеними, оскільки факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та часткового виконання нею зобов`язань за договором підтверджується матеріалами справи. Залишок заборгованості відповідачкою не погашено.

В стягненні 3500,00 грн. заборгованості по штрафам необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року за № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, понесені ТОВ "ФК "Тайгер Фінанс" у розмірі 2363,92 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи. До таких, окрім судового збору входять витрати на правничу допомогу на загальну суму 8000 грн. - гонорар адвоката.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діляльністю №2093, витяг з ЄДР юридичних осіб адвокатського об"єднання "Апологет", договір про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025 року, укладений між ТОВ "ФК "Тайгер Фінанс" та адвокатським об"єднанням "Апологет", ордер серії ВС 31412829, акт №2435 від 28.05.2026 року наданих послуг, боржник ОСОБА_1 , сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000,00 грн, детальний опис виконаних робіт до акту №2435 від 28.05.2026 року, довідка про відкриття рахунків, витяг з ЄДРЮО (а.с.48-56).

Велика Палата Верховного Суду у рішенні 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За роз`ясненнями викладеними у постанові КЦС ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Рішеннями ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 та у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року стверджено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим і відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на грошову допомогу у даній справі є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ «ФК "Тайгер Фінанс» щодо покладення витрат на професійну (правничу) допомогу на відповідача, в частині стягнення 8000 грн. вищезгаданим нормам закону не відповідає, витрати у заявленій сумі не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді, у зв`язку з чим в даній частині позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тайгер Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія" Тайгер Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909) заборгованість за Кредитним договором №65939246 від 13.09.2024 року в розмірі 27 720 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп., з яких:

- 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 20720,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія "Тайгер Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909) судовий збір в розмірі 2363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн. 92 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ

СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ П.І.Уліганинець

04.09.2026 року.