Ухвала суду № 139497984, 26.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:754/9812/26

Провадження №: 1-кп/755/1673/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030001027 від 15.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українка, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 15.05.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн.; вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 03.02.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки; ухвалою Київського апеляційного суду від 27.05.2025 вирок Дніпровського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України від 03.02.2025 змінено та визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

29.05.2026 до Деснянського районного суду м. Києва з Деснянської окружної прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030001027 від 15.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

31.07.2026 року під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченої заявив клопотання про направлення обвинувального акта до Київського апеляційного суду для вирішення питання про передачу вищевказаного обвинувального акту з Деснянського районного суду м. Києва до Дніпровського районного суду м. Києва, оскільки кримінальне правопорушення вчинене на території, що належить до територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва, кримінальне провадження підсудне цьому суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 24.08.2026 року матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом № 12026100030001027 від 15.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України направлено для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.

24 серпня 2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12026100030001027 від 15.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючу суддю ОСОБА_1 та 25 серпня 2026 року передано кримінальне провадження.

25 серпня 2026 року ухвалою вказаний обвинувальний акт призначеного до підготовчого судового засідання на 26 серпня 2026 року.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки він складений із дотримання вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження. Щодо підсудності прокурор зазначив, що її визначено ухвалою Київського апеляційного суду від 24.08.2026, у зв`язку з чим питання підсудності є вирішеним.

Також просив продовжити строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої, оскільки ризики, які були підставою для його застосування, на цей час продовжують існувати. З огляду на це просив продовжити дію запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Захисник заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Щодо питання продовження запобіжного заходу захисник зазначив, що відповідно до вимог КПК України клопотання про продовження строку запобіжного заходу має бути подане не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу. Оскільки прокурором зазначених вимог не дотримано, а відповідне клопотання подано лише за один день до спливу встановленого строку, захисник вважає, що таке клопотання не підлягає розгляду.

Щодо обґрунтованості заявлених у клопотанні ризиків захисник зазначив, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду належним чином не обґрунтований стороною обвинувачення. При цьому звернув увагу на особу обвинуваченої та її сімейні обставини. Зокрема, зазначив, що обвинувачена здійснювала догляд за своєю матір`ю, 1949 року народження, та є єдиною особою, яка фактично опікується нею.

Захисник також просив суд врахувати позитивні характеризуючі обставини щодо обвинуваченої, зокрема те, що вона є добровольцем та брала участь в обороні міста Києва. Крім того, зазначив, що обвинувачена має вищу освіту та науковий ступінь. На підтвердження зазначених обставин просив долучити відповідні документи.

З урахуванням наведеного, захисник просив змінити застосований до обвинуваченої запобіжний захід на нічний домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала захисника у повному обсязі.

Висновки та мотиви суду

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, дійшов таких висновків.

Щодо призначення до судового розгляду

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026100030001027 від 15.05.2026 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

У судове засідання викликати прокурора Деснянської окружної прокуратури, захисника та обвинувачену.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

В цьому випадку, обвинувальний акт щодо вказаної обвинуваченої перебуває на розгляді в суді.

Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», зокрема з урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення зазначених дій.

Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв`язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченої.

З його урахуванням, щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченою ОСОБА_3 покладених на неї процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Суд враховує, що запобігання ризику переховування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченої ОСОБА_3 від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 , оскільки, їй інкримінується кримінальне правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину та за яке, зокрема передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.

Окрім цього, суд враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме те, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введений воєнний стан, який триває по цей час.

Надаючи оцінку ризику можливості обвинуваченої ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 обвинувачується.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 є особою працездатного віку, проте не працевлаштована, не має інших джерел доходу, а відтак не має засобів для існування, а тому може вчинити інший злочин, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Крім того остання є раніше судимою особою, що свідчить про те, що вона висновків для себе не зробила та на теперішній час продовжує свою незаконну діяльність з корисливих мотивів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі доведеності її вини в інкримінованому злочині, майновий стан обвинуваченої, її вік, соціальні зв`язки, той факт, що вона незаміжня, має вищу освіту, офіційно не працює, раніше судима, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до обвинуваченої інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, суд не вбачає, оскільки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд не матиме можливості запобігти переховуванню обвинуваченої від суду, та, що не менш важливо, вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як визначено у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, бере до уваги обставини, наведені у клопотанні, характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів.

При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченої, зокрема те, що вона є добровольцем територіальної оборони у Збройних Силах України та брала участь в обороні міста Києва, а також здійснює догляд за хворою матір`ю.

Суд також враховує, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 18.05.2026 року ОСОБА_3 визначено заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне змінити визначений обвинуваченій розмір застави шляхом його зменшення до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, як такого, що є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків.

Одночасно на ОСОБА_3 підлягають покладенню обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 42, 177, 183, 194, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030001027 від 15.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК Українидо розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. 47 на 18 вересня 2026 року о 12 год 30 хв.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 25 жовтня 2026 року (включно).

Змінити визначений раніше ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.06.2026 розмір застави, зменшивши її розмір до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченій негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 31 серпня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1