Ухвала суду № 139497007, 04.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 397/263/23

1-кп/405/156/26

УХВАЛА

04.09.2026 року Подільський районний суд м. Кропивницького в складі колегії:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_4 ,

за участю прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченої: ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121020001004 від 01 грудня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та строку дії обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, яких не можливо запобігти шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів. Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 115 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, пов`язаного з застосуванням насильства та смертю особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Дана обставина свідчить про існування ризиків переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Окрім того, існує ризик впливу на свідків з метою зміни їх показів на свою користь та серед яких є сестра обвинуваченої, її чоловік та тітка При цьому, враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання та порука не можуть бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`які запобіжні заходи і вони не відповідають тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані його вчиненням.

Захисник, думку якого підтримала обвинувачена, вказав, що не заперечує щодо продовження запобіжного заходу та призначення досудової доповіді.

Заслухавши клопотання прокурора, враховуючи думку захисника та обвинуваченої, дослідивши надані клопотання та матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покараннях виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 14.05.2026 обвинуваченій продовжено строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці, а саме до 14.07.2026.

Враховуючи обставини справи, існування ризиків, які стали підставою обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_7 , того факту, що на разі триває судового розгляду, строк домашнього арешту закінчується 06.09.2026, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_7 у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, з метою попередження вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 усвідомлюючи, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду, ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, отже, існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 181, 194 КПК України, суд,

ПОСТАН ОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 04 листопада 2026 року, включно, який полягає у забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.

Зобов`язати обвинувачену:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтись до неї в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_7 , що в разі невиконання, покладених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали направити до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_8

Судді ОСОБА_9

ОСОБА_10