Рішення № 139496926, 07.09.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4256/26

Провадження № 2/345/2952/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8088917 в розмірі 42070,00 грн., з яких: 14860,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням, 19710,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 7500,00 грн. заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Окрім цього, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника позивача, у випадку неявки відповідача просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 жовтня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 8088917 (далі Кредитний договір).

25 травня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 25052026 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме: з 25 травня 2026 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК « ЄАПБ» за кредитним договором № 8088917 в розмірі 42070,00 грн., з яких: 14860,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням, 19710,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 7500,00 грн. заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Представник відповідачки подала до суду відзив на позовну заяву, в якому з позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами погоджується частково, а саме: ОСОБА_1 не заперечує щодо задоволення позову в частині повернення за кредитним договором № 28789969 від 13.10.2025 тіла кредиту в розмірі 105,00 гривень, а в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Свій відзив мотивує тим, що в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань. На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з відповідачки суми заборгованості за штрафом у розмірі 7500,00 грн. задоволенню не підлягають. Дійсно, первісний кредитор (про його заміну не йдеться, адже згідно з реєстром боржників № 1 від 25.05.2026 на користь Товариства відступлено борг позичальника, до складу якого включено 14860,00 грн. тіла кредиту) був наділений згідно з умовами кредитного договору правом вимоги дострокового повернення кредиту від позичальника ОСОБА_1 , строк повернення якого майже в повному обсязі настане лише в майбутньому 08.10.2026, проте, у матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували надіслання ТОВ «МІЛОАН» вимоги позичальнику про порушень умов кредитного договору в частині сплати процентів згідно з графіком платежів та не усунення відповідних порушень у межах визначеного законом і договором строку. Доказів надіслання цієї вимоги Товариством як зміненим кредитором до матеріалів справи також не надано. Варто також наголосити, що відомості про надіслання Товариством у встановленому кредитним договором порядку і спосіб позичальнику ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень умов кредитного договору від 13.10.2025 відсутні у тексті позовної заяви загалом. На дату пред?явлення цього позову до суду позичальник ОСОБА_1 мала б внести 17-ть чергових платежів з повернення основної суми (тіла) кредиту в загальній сумі 255,00 грн. (15,00 грн. х 17), натомість фактично внесла в період з 26.11.2025 до 27.12.2026 лише 10-ть платежів розміром 150,00 грн. (15,00 грн. х 10). Відтак, несплачена сума боргу, строк сплати якої настав станом на дату звернення з позовом, становитиме 105,00 грн. (255,00 грн. -150,00 грн.) Таким чином, з відповідачки не може у межах заявленого предмета і підстав позову бути стягнута достроково в повному обсязі основна сума (тіло) кредиту, натомість, з відповідачки підлягає стягненню сума тіла кредиту в розмірі 105,00 гривень. Також пункти кредитного договору про сплату комісії за розрахунково-касове обслуговування є нікчемними. За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії у сумі 19710,00 грн. не підлягає задоволенню.

Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідачкою не враховано того факту, що позивач не звертався до суду з позовною заявою для дострокового стягнення кредитних коштів за кредитним договором. В той же час, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, просив лише стягнути заборгованість, яка сформувалась на момент відступлення прав вимоги за кредитним договором № 8839045 від первісного кредитора в загальній сумі 42070,00 грн. Також наголошує на тому, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідачки. Тобто позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості, яка відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8088917 сформувалась станом на 25.05.2026 та була відступлена позивачу разом з правом вимоги за кредитним договором №8088917, відповідно до договору факторингу. На підставі змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Враховуючи те, що договори були укладені після набрання чинності Закону № 3498-IX, заборгованість по зазначеним договорам була нарахована первісним кредитором згідно вимог чинного законодавства. Вся інформація та умови надання споживчого кредиту були доведені до відома позичальника безоплатно, що підтверджується змістом підписаного нею кредитного договору, згідно з яким підписання свідчить про те, що відповідачка з всіма Умовами ознайомлена та погоджується, перед підписанням повідомлено у встановленій законом формі про всі істотні умови договору. Зі змісту кредитного договору вбачається, що жодної з перелічених умов, які законом визнаються несправедливими, до договору внесене не було. Не містить він і будь-яких інших несправедливих умов. Жодних заперечень з приводу того, що відповідачка не погодилася з Правилами надання коштів, відповідачем при укладенні кредитного договору висловлено не було. Отже, підписавши договір, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало її внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме: отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідачка з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 22.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

03.08.2026 представник позивача подала до суду заяву про усунення недоліків (а.с. 17-18).

Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачці у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

19.08.2026 представник відповідачки подала до суду відзив на позовну заяву (а.с. 25-28).

28.08.2026 представник позивача подала до суду відповідь на відзив (а.с. 33-41).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

13 жовтня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 на підставі її заяви на отримання кредиту було укладено кредитний договір № 8088917.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору кредитодавець зобов?язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору у кредит (далі - кредит), а позичальник зобов?язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов?язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору сума кредиту становить 15000,00 грн. Кредит надається строком на 360 днів з 13.10.2025.

Відповідно до п.п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 45.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з п.п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 48180.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн. (п.п. 1.5.3, 1.5.4 договору).

Крім того, 13 жовтня 2025 року відповідачка одноразовим ідентифікатором підписала Паспорт споживчого кредиту № 8088917 (Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), у якому містяться основні умови кредитування.

ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачці на виконання умов договору № 8088917 кошти в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13 жовтня 2025 року.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 8088917 у відповідачки наявна заборгованість у розмірі 42070,00 грн., з яких: 14860,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням, 19710,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 7500,00 грн. заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

25 травня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 25052026, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, в тому числі, до відповідачки за кредитним договором № 8088917 від 13 жовтня 2025 року в сумі 42070,00 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників № 1 від 25 травня 2026 року до вказаного договору факторингу.

Оцінка суду:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить наступних висновків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з приписами ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору № 8088917 від 13 жовтня 2025 року, а також отримання відповідачкою кредитних коштів у розміру, визначених договором, що визнається останньою.

У вказаному договорі визначені умови кредитування, про що вказано вище, з чим відповідачка погодилася, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором № 8088917 у розмірі 42070,00 грн., з яких: 14860,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням, 19710,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 7500,00 грн. заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала.

Водночас, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 7500,00 грн. заборгованості за неустойкою є безпідставними у зв`язку із звільненням позичальниці (відповідачки) від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) у період дії воєнного стану.

Крім того, як встановлено з визначення терміну «комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості)», наведеного в спірному кредитному договорі, - це винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплач

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За правовим висновком ВП ВС у справі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року (п. 31.33, 32.2-32.8) комісія за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем є нікчемною, адже відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» має надаватись безкоштовно. При чому, відповідач не зобов`язаний заявляти зустрічний позов, а вправі лише заявити відповідні заперечення проти заявленого позивачем позову, посилаючись на нікчемність правочину.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що позивач не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з обслуговуванням кредиту, який надаються відповідачці та за які кредитодавцем встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальниці щомісячно сплачувати плату за управління кредитом є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідачки 19710,00 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також суд звертає увагу, що спірний договір укладено 13 жовтня 2025 року строком на 360 днів, до 08 жовтня 2026 року. При цьому позивач звернувся до суду з позовом 21 липня 2026, тобто достроково.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пунктах 20, 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц, частина 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлювала обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Положення частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, втратили чинність, проте, аналогічним чином обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту передбачено частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до п.п. 2.4.3 спірного договору у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.

Отже, необхідно виснувати, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним надіслання позичальнику у встановленому порядку вимоги про усунення порушень умов договору протягом 30 календарних днів та дострокового виконання основного зобов`язання.

Однак позивачем не було надано суду доказів на підтвердження виконання первісним чи ним зазначених умов кредитного договору (п.п. 2.4.3), що в свою чергу є порушенням вимог ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

А тому, за відсутності факту належного направлення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору, суд може стягнути лише прострочену суму боргу, а платежі, за якими строк сплати ще не настав, ні.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання умов договору між сторонами підписано графік платежів, відповідно до якого відповідачка зобов`язувалась сплачувати щомісячно (кожні п`ятнадцять днів) тіло кредиту у розмірі по 15,00 грн. з 27.11.2025 по 23.09.2026 та 08.10.2026 сплатити його залишок у розмірі 14685,00 грн., а також кожні п`ятнадцять днів сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги заявлені про повернення всієї суми заборгованості за тілом кредиту (14860,00 грн.), строк сплати якого встановлений до 08.10.2026, і станом на час звернення до суду (21.07.2026) ще не закінчився. При цьому матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вимог п. 2.4.3. договору та направлення відповідачці вимоги про дострокове повернення кредиту у повному обсязі.

З урахуванням встановлених обставин, без виконання вимог п. 2.4.3 договору та у відповідності до ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню лише прострочена на час звернення до суду з позовом заборгованість за тілом кредиту, що згідно з графіком платежів складає 240,00 грн. (15,00 грн. (один платежів по тілу кредиту) х 16 (кількість платежів по тілу станом на 21.07.2026)).

Водночас, згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 8088917 відповідачка фактично внесла в період з 26.11.2025 до 27.12.2026 дев`ять платежів по 15,00 грн. та один платіж у розмірі 5,00 грн., що в сукупності становить 140,00 гривень.

Відтак, несплачена сума боргу за тілом кредиту, строк сплати якої настав станом на дату звернення з позовом, становитиме 100,00 грн. (240,00 грн. -140,00 грн.).

Натомість вимоги позивача про стягнення тіла кредиту у повному обсязі, строк сплати якого станом на час звернення до суду не настав, є передчасними та задоволенню не підлягають, що в наступному не позбавляє позивача права звернутися з іншим позовом з такими вимогами після закінчення строку, на який надано кредит.

Водночас, згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 8088917 встановлено, що відповідачка вносила кошти на виконання умов спірного кредитного договору, які були зараховані в рахунок сплати комісії за обслуговування кредиту, зокрема, 26.11.2025, 12.12.2025, 27.12.2025 та 12.01.2026 у розмірах по 2190,00 грн.

При цьому, з огляду на нікчемність положень пункту кредитного договору, що визначають плату за обслуговування кредиту, зважаючи на те, що відповідачка, за даними відомостей про щоденні нарахування та погашення, здійснила погашення вказаної комісії у загальному розмірі 8760,00 грн., суд дійшов висновку про необхідність зарахування у рахунок погашення заборгованості за тілом сплаченої відповідачкою суми комісії за обслуговування кредиту, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду розмір заборгованості за тілом кредиту повністю погашений позивачкою (100,00 грн.- 8760,00 грн.), а тому у задоволені позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 512, 514, 526, 626, 628, 639, 1054, 1077, 1078, 1082, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 8, 11, 12 ЗУ «Про споживче кредитування» ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 259, 264-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: м. Бровари вул. Лісова, 2 Київська обл., код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: