Постанова № 13949666, 04.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04.02.2011 р. Справа № 2а-461/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представника

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва: не з'явився;

ТОВ "Телец-ВАК": Зотікова С.Є. (довіреність від 14.09.2010 р. б/н);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за поданнямДержавної податкової інспекції у Заводському районі

м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,м.Миколаїв,54029 доТовариства з обмеженою відповідальністю " ТЕЛЕЦ- ВАК ", пров. Транспортний, 9,м.Миколаїв,54021 простягнення коштів за податковим боргом у сумі 16969,17 грн., В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телец-Вак" (далі - ТОВ) про стягнення коштів, в тому числі готівкових коштів за податковим боргом в рахунок податкового боргу до повного його погашення в сумі 16969,17 грн.

В обґрунтування цієї вимоги ДПІ посилалась на те, що відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК), орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. ДПІ були направлені ТОВ податкові вимоги від 10.03.2009 р. № 1/112 на суму 8278,95 грн. та від 14 квітня 2009 року № 2/187 на суму 16408,83 грн., які отриманні платником 12.03.2009 р. і 22.04.2009 р. відповідно.

Обставиною, що зумовила звернення до суду з цим поданням, на думку ДПІ, є виникнення новоствореного податкового боргу, оскільки у ТОВ існує податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за грудень 2010 року в сумі 16969,17 грн., який станом на 31 січня 2011 року, відповідачем не сплачений.

Відповідач у запереченні на подання посилався на те, що згідно з частиною 2 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду і стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Проте, податкова вимога ДПІ від 14 квітня 2009 року № 2/187 на суму 16408,83 грн. є відкликаною, оскільки сума цього податкового боргу була самостійно погашена платником податків, що підтверджено актом перевірки від ДПІ від 30.11.2009 р. № 5804/15-330-31707056, у зв'язку з цим, обставини, що зумовили звернення до суду з цим поданням у ДПІ відсутні.

4 лютого 2011 року до суду надійшло клопотання представника ДПІ, в якому він просить розглянути справу за його відсутності, вимоги подання підтримує повністю.

Згідно з абзацами 2, 3 частини 7 статті 183-3 КАС розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

У судовому засіданні 4 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду цього подання і вирішення по суті заявленої вимоги, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання повністю з наступних підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ТОВ є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 18 жовтня 2001 року і з цієї ж дати перебуває на податковому обліку в ДПІ за № 1240.

12 січня і 1 лютого 2010 року ТОВ були подані до ДПІ податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 72497 та № 2162, в яких самостійно визначені суми податку, що підлягають сплаті, зокрема, у грудні 2010 року в розмірі 335,12 грн. і 16634,05 грн. відповідно, проте в установлений строк відповідач цих сум не сплатив.

31 січня 2011 року ДПІ звернулась до суду поданням про стягнення з ТОВ коштів, у тому числі готівкових коштів за податковим боргом в рахунок податкового боргу до повного його погашення в сумі 16969,17 грн., обґрунтовуючи це тим, що 31 січня 2011 року у відповідача виник новостворений податковий борг, оскільки податкова вимога від 14 квітня 2009 року № 2/187 на суму 16408,83 грн. ним так і не погашена.

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, завдання адміністративного судочинства ґрунтуються на положеннях статті 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ, який діяв на час надіслання податкових вимог), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом "а" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 цього Закону України № 2181-ІІІ, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків (аналогічне визначення цього положення міститься і пункту 60.1 статті 60 ПК).

У судовому засіданні представником ТОВ надано засвідчену належним чином копію акту перевірки ДПІ від 30.11.2009 р. № 5804/15-330-31707056 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'якових платежів), з якого вбачається, що ТОВ самостійно погашено суму податкового боргу у розмірі 16408,83 грн., у зв'язку з чим податкову вимогу 14 квітня 2009 року № 2/187, слід вважати відкликаною.

Відповідно до частини 2 статті 183-3 КАС подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункти 95.1, 95.2 статті 95 ПК).

Тобто, обставини, що зумовили звернення ДПІ до суду з поданням протягом двадцяти чотирьох годин, у розумінні частини 2 статті 183-3 КАС відсутні, жодних інших доказів, що підтверджують факт та час виникнення обставин, які зумовили звернення з вказаним поданням заявником не надано.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, всупереч наведеним вимогам процесуального закону, ДПІ не довела наявність обставин, які зумовили звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом.

В свою чергу, ТОВ надані у судовому засіданні належні докази, які підтверджують відсутність виникнення обставин, які зумовили звернення до суду ДПІ з вказаним поданням.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Враховуючи те, що ДПІ обставин, які зумовили звернення до суду з поданням про стягнення коштів з ТОВ за податковим боргом не довела і доказів, які підтверджують факт та час виникнення цих обставин не надала, суд вирішив у задоволенні цього подання відмовити повністю.

Суд звертає увагу заявника на те, що відмова у задоволенні подання, не позбавляє ДПІ звернутися до суду з цією ж вимогою у загальному порядку.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 7 лютого 2011 року.