Рішення № 139496414, 04.09.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/1214/26

Провадження 2-а/621/13/26

04 вересня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді В. Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання А. Головіної,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат С. Ралко,

відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області, представник - Д.Тріска

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача В.Бодарева - адвокат С.Ралко звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6934375 від 30.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 126 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначено, що інспектором відділу поліції № 2 (м.Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітаном Сапогіним Олегом Сергійовичем 30.03.2026 року була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6934375 відносно ОСОБА_1 , якою на ОСОБА_2 було накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень, за порушення частини 2 статті 126 КУпАП «Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом» та абзацу «а» пункту 2.1 розділу 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху», «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії».

Позивач В.Бодарев категорично не згоден із постановою, оскільки у зазначені в постанові день, час та місці він не здійснював керування транспортним засобом, у тому числі не маючи права керування таким транспортним засобом, не здійснював передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Обставини, при яких відповідачем було складено оскаржувану постанову, йому не відомі, у зв`язку з чим вважає, що у його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 126 КУпАП. Спірна постанова була винесена безпідставно та усупереч приписам законодавства.

Так, 10.03.2026 року, у місті Зміїв Харківської області, позивача В.Бодарева було зупинено співробітниками відділу поліції № 2 (м.Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, коли позивач пересувався за кермом автомобіля Toyota Land Cruiser 200, номерний знак НОМЕР_1 . На запитання позивача про підстави зупинки, працівники відділу поліції № 2 (м.Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, повідомили, що до них надійшло повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, учасником якої начебто був позивач. У подальшому, В.Бодарев повідомив співробітникам відділу поліції №2 (м.Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, що у жодній дорожньо-транспортній пригоді він не приймав участі. Однак, співробітники відділу поліції №2 (м.Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області проігнорували заяву позивача, та запропонували йому покинути місце зупинки та проїхати у інше місце «щоб розібратися». Таким місцем виявилося площадка біля магазину «Посад» в місті Зміїв. На вимогу співробітників відділу поліції № 2 (м.Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про надання посвідчувальних документів, ОСОБА_3 вирішив засвідчити право керування автомобілем за допомогою застосунку «Дія», однак застосунок не працював належним чином, через що, В.Бодарев надав водійські права серії ХАА №459471 від 01.04.2004 року, що підтверджують його право керування автомобілем відповідної категорії, які у подальшому йому не були повернуті.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. За змістом ч. 2 статті 126 КУпАП, суб`єктом вчинення цього адміністративного правопорушення є особа, яка не має права керування таким транспортним засобом, або водій, який передав керування транспортним засобом особі, яка не має права. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Таким чином, при розгляді справ цієї категорії доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і встановлення факту, що така особа не має права керування таким транспортним засобом. Співробітниками відділу поліції №2 (м.Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було безпідставно складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6934375 відносно позивача, якою на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень, начебто за порушення частини 2 статті 126 КУпАП, оскільки правоохоронним органом жодним чином не зазначено, яким саме чином було встановлено, що у позивача немає права керування відповідним транспортним засобом, а саме посвідчення водія відповідної категорії.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, які викладені в оскаржуваній постанові, і відповідачем не було вжито ніяких дій з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, а постанова не відповідає вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу 3 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України N 1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція). «Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті1213,частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення».

Тобто, згідно інформації яка міститься у спірний постанові, подія відбулася 30.03.2026 року, о 11:35:45 в м. Зміїв., вул. Донецька 26, однак у даний час та дату позивач не перебував у даному місці. У розділі «Час та місце скоєння» міститься також ще інша інформація: 10.03.2026 року, о 17.25, керував автомобілем Toyota Land Cruiser 200 номерний знак НОМЕР_1 по вулиці залізничній 122.

Спірна постанова містить дві різні дати та два різних місця складання, що у свою чергу, унеможливлює встановлення реальної дати та часу вчинення правопорушення. Так само, позивача не було проінформовано про його права, зазначені ч. 1 ст. 268 КУпАП та ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, що теж є грубим порушенням його права на захист.

На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову інспектора відділу поліції №2 (м.Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана Сапогіна Олега Сергійовича від 30.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6934375 відносно ОСОБА_1 , про застосування стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за постановою серії ЕНА №6934375 від 30.03.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Не погодившись з адміністративним позовом, представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву з викладом заперечень проти позову, в якому зазначено, що 30.03.2026, об 11:42, інспектором ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Сапогіним Олегом Сергійовичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6934375, відповідно до якої, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Відповідно до змісту постанови серії ЕНА № 6934375 від 30.03.2026, В.Бодарев ,10.03.2026, о 17:25, в м. Зміїв, вул. Залізнична 122, керував транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_2 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, та не мав права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1.а. Правил дорожнього руху "Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ" .

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2026, о 17:26, у місті Зміїв працівники поліції зупинили транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом з назвою VID260310-172624F-000013-000000-0070. Поліцейські повідомили, що отримали інформацію про можливу причетність зазначеного транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим здійснили його зупинку для перевірки. Під час візуального огляду транспортного засобу було виявлено пошкодження (розбиту фару), що свідчило про можливі ознаки ДТП. З аналізу вказаного відеозапису також встановлено, що транспортний засіб було зупинено на проїзній частині перед світлофором. З метою забезпечення безпеки дорожнього руху та уникнення аварійної ситуації працівники поліції запропонували водію перемістити автомобіль на узбіччя, поблизу магазину, для подальшого з`ясування обставин. У подальшому, з відеозапису з назвою 20260310173501X302032_002032 (на 00:46 секунді) вбачається, що працівник поліції представився та звернувся до водія з вимогою пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У відповідь позивач повідомив, що документи при ньому відсутні, однак можуть бути доставлені пізніше. На 01:55 хвилині відеозапису працівник поліції звернув увагу на документ у салоні автомобіля, зовні схожий на паспорт, та попросив його надати. Після цього позивач передав паспорт для перевірки. Під час огляду паспорта поліцейський виявив у ньому посвідчення водія. Після встановлення особи позивача, що зафіксовано на відеозаписі (на 03:16 хвилині), працівник поліції повернув паспорт власнику, водночас залишивши посвідчення водія для проведення подальшої перевірки. В подальшому, на відеозаписі з назвою VID260310-174126F-000013-000000 0073, на 03:24 хвилині, під час з`ясування обставин справи Позивач сів за кермо транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , завів двигун, на що поліцейські відреагували, підійшли до вказаного транспортного засобу та подали законну вимогу зупинити транспортний засіб і залишатися на місці. Однак Позивач вимогу працівників поліції не виконав та поїхав у невідомому напрямку, що унеможливило розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, у зв`язку з тим, що Позивач покинув місце події. У зв`язку з цим, на адресу проживання Позивача поштовим зв`язком із описом вкладення було направлено повідомлення (запрошення) до підрозділу поліції для розгляду адміністративного правопорушення. Загалом було направлено три повідомлення: перше від 11.03.2026 № 118927-2026 з вимогою з`явитися 12 березня 2026 року о 09:00 год.; друге від 11.03.2026 № 118923-2026 з вимогою з`явитися 13 березня 2026 року о 09:00 год.; третє - від 26.03.2026 № 147615-2026 з вимогою з`явитися 30 березня 2026 року о 09:00 год. Таким чином, Позивач був належним чином повідомлений про необхідність з`явитися до відділу поліції для розгляду адміністративної справи, однак у визначені дати та час не прибув, у зв`язку з чим 30.03.2026 о 11:42 год. у відділі поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області інспектором капітаном поліції Сапогіним Олегом Сергійовичем було винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 статті 126 КУпАП. На відеозаписі з назвою VID260330-082525F-000006-000000-0056 зафіксовано, що Позивач станом на 09:30 30.03.2026 року не з`явився до відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області для розгляду адміністративної справи, у зв`язку з чим інспектором було здійснено декілька телефонних дзвінків на номер телефону Позивача, однак останній на дзвінки не відповів. Після цього, як вбачається з відеозапису з назвою VID260330-082904F-000006 000000-0057, на мобільний телефон інспектора, з якого здійснювалися дзвінки Позивачу, надійшов вхідний виклик. Інспектор відповів на дзвінок, уточнив особу співрозмовника (чи є він ОСОБА_1 ), на що отримав ствердну відповідь. Після цього інспектор представився, повідомив обставини справи, а також зазначив, що Позивачу було направлено відповідні повідомлення про виклик до підрозділу поліції та що на зазначену дату і час призначено розгляд справи. На запитання інспектора щодо можливості прибуття для участі у розгляді справи Позивач повідомив, що не прибуде у зв`язку з неможливістю прибуття його адвоката, при цьому належних підтверджень або клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, та додатково зазначив, що інспектор може здійснювати розгляд справи за його відсутності. Крім того, така поведінка Позивача свідчить про його обізнаність щодо призначеного розгляду справи та свідоме ухилення від участі у ньому, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності відповідно до вимог чинного законодавства. На відеозаписі з назвою VID260330-102628F-000006-000000-0062 зафіксовано безпосередній розгляд справи інспектором - капітаном поліції Сапогіним Олегом Сергійовичем, за результатами якого було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 16.02.2022 року у справі № 621/3773/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 оскаржував зазначену постанову в апеляційному порядку. Постановою Харківського апеляційного суду від 31.10.2022 апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Таким чином, постанова Зміївського районного суду Харківської області від 16.02.2022 у справі № 621/3773/21 набрала законної сили 31.10.2022.

В подальшому, заступником начальника з превентивної діяльності ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області було надіслано запит № 125910-2026 від 15.03.2026 до начальника РСЦ ГСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумських областях про те, чи складав ОСОБА_1 з 16.08.2022 року по теперішній час іспити після позбавлення права керування постановою Зміївського районного суду Харківської області по справі № 621/3773/21. 24.03.2026 з № 31/32/08-6728-2026 надійшов лист від начальника РСЦ ГСЦ МВС України в Харківській, Полтавській та Сумських областях, в якому зазначено, що ОСОБА_1 у період з 16.08.2022 по теперішній час теоретичний та практичний іспити у територіальних сервісних центрах не складав. Підтвердженням факту керування позивачем транспортним засобом є відеозаписи зі службового портативного відеореєстратора працівників поліції, а також власні пояснення позивача. Зокрема, у позовній заяві прямо зазначено, що 10.03.2026 у місті Зміїв Харківської області його було зупинено працівниками відділу поліції № 2 (м. Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області під час керування автомобілем Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_1 . Після того, як суд позбавив особу права керування на 1 рік, право керування припиняється. Закінчення строку не означає автоматичного повернення прав - потрібно пройти спеціальну процедуру, яку встановлює Постанова КМУ № 340 від 08.05.1993 р. та наказ МВС № 1452 від 07.11.2011 р.

Відповідно до п.20 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340: "Особи, позбавлені права керування транспортними засобами, після закінчення строку позбавлення права керування для отримання посвідчення водія зобов`язані скласти теоретичний та практичний іспити, а також подати медичну довідку про придатність до керування транспортними засобами". Аналогічні положення містить п. 2.10 Інструкції МВС № 1452 від 07.11.2011, якою регламентується процедура повернення посвідчення водія після позбавлення права керування. Закон прямо встановлює, що після позбавлення права керування, повернення посвідчення (або отримання нового) можливе лише після складання іспитів і проходження медичного огляду. Закінчення строку позбавлення не означає автоматичного поновлення права керування. Право поновлюється лише після: закінчення строку позбавлення; успішного складання іспитів; подання дійсної медичної довідки; отримання посвідчення водія у сервісному центрі МВС. До виконання цих дій особа вважається такою, що не має права керування.

Інспектором був встановлений факт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, а тому доводи позивача про те, що інспектором протиправно було притягнуто його до адміністративної відповідальності є безпідставними.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, настає в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, застосування до ОСОБА_1 санкцій частини 2 статті 126 КУпАП в обставинах, викладених в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6934375 від 30.03.2026 є законним, а тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Дослідивши доводи сторін, викладені в заявах по суті, а також докази, подані сторонами, суд встановив наступне:

30.03.2026 року інспектором відділу поліції № 2 (м. Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Сапогіним Олегом Сергійовичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесена постанова серії № ЕНА № 6934375 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 статті 126 КУпАП, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що є порушенням п. 2.1.а ПДР України (а. с. 4-7).

Згідно постанови, 30.03.2026 року об 11:35:45 год. в м. Зміїв, вул. Донецька, 26, особа яка керувала ТЗ гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.03.2026 року о 17.25 год., керував т.з. Toyota Land Cruiser 200, НОМЕР_1 , по вул. Залізнична 122 в м. Зміїв, став учасником дорожньо-транспортної пригоди та не мав права керування даним тз, чим порушив п. 2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. В якості доказів вчинення правопорушення зазначено «відео з бодікамери 280/398» (а.с.4-7).

Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 статті 126 КУпАП до стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Згідно копії посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 5 ДАГ ГУ УМВС України МРЕВ м.Харкова 01.04.2004, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав право керування транспортними засобами категорії А,В,С, D (а.с.8-9)

Згідно розруківки інтернет-порталу «Дія», станом на 09.04.2026 року вказане посвідчення водія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 є дійсним (а.с.10)

Відповідно до доказів, наданих відповідачем:

заступником начальника з превентивної діяльності ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області А.Дмітрієвим засобами поштового зв`язку направлялись ОСОБА_4 повідомлення про запрошення до підрозділу поліції для розгляду адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 КУпАП - 12.03.2026 року, 13.03.2026 року та 30.03.2026 року (а. с. 45 48).

Згідно відомостей АТ «Укрпошта», ОСОБА_5 було отримано повідомлення про запрошення до підрозділу поліції 12.03.2026 та 01.04.2026 року (а. с. 39, 44).

Згідно постанови Зміївського районного суду Харківської області від 16.08.2022 року по справі № 621/3773/21, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 130 КУпАП, та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Постановою Харківського апеляційного суду від 31.10.2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Зміївського районного суду Харківської області від 16.08.2022 року залишено без змін. Постанова набрала законної сили 31.10.2022 року (а. с. 57, 58 59).

Відповідно до інформації начальника РСЦ ГЦС в Харківській та Сумській областях Д.Крейнера від 24.03.2026 року, згідно відомостей Єдиного державного реєстру МВС, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 16.08.2022 року по теперішній час теоретичний та практичний іспити у територіальних сервісних центрах не складав (а. с. 50).

Згідно відеозаписів фіксації правопорушення, доданих відповідачем, вбачається, що:

1) 260310-172624F-000013-000000-0070: працівником поліції 10.03.2026 року о 17:26:26 год. інспектором ОСОБА_6 зупинено транспортний засіб Toyota Land Cruiser 200, НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 у зв`язку з перевіркою причетності його до настання дорожньо-транспортної пригоди.

2) 20260310173501X302032_002032: ОСОБА_3 на вимогу поліцейського надав паспорт громадянина України, в якому було також посвідчення водія, яке поліцейський оглянув і повернув водієві.

3) 20260310174923X302032_002032: після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_3 самостійно покинув місце зупинки, у зв`язку із чим працівники поліції здійснили дії щодо переслідування останнього.

4) 260330-082904F-000006-000000-0057: поліцейським ОСОБА_6 здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_7 з метою необхідності прибуття останнього до відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області з метою складення адміністративного матеріалу за фактом події (ДТП), яке мало місце 10.03.2026 року по вул.. Залізничній, 122, м. Зміїв. В.Бодарев повідомив про неможливість прибуття о 09-00 год. 30.03.2026 року до відділу поліції у зв`язку неможливістю прибуття його адвоката. Поліцейським було повідомлено ОСОБА_2 про те, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 неодноразово не з`являється на розгляд адміністративного матеріалу до відділу поліції № 2, клопотань від його адвоката про відкладення не надходило, розгляд справи про адміністративне правопорушення та складення матеріалів за подією настання ДТП 10.03.2026 року та залишення місця ДТП, буде проводитись у відсутність ОСОБА_2 . Про розгляд матеріалів ОСОБА_2 буде повідомлено додатково.

5) 260330-091326F-000006-000000-0059 : 30.03.2026 року поліцейським ОСОБА_6 в приміщенні відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснено розгляд адміністративних матеріалів у відношенні ОСОБА_2 за фактом настання події (ДТП), яке мало місце 10.03.2026 року за участю автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Залізничній, 122 в м. Зміїв.

6) 260330-102628F-000006-000000-0062: 30.03.2026 року поліцейським ОСОБА_6 в приміщенні відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснювався розгляд адміністративних матеріалів у відношенні ОСОБА_2 за порушення п. 2.1. а ПДР про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 статті 126 КУпАП. Розгляд адміністративних матеріалів здійснено за відсутності ОСОБА_2 та його адвоката.

Заступником начальника з превентивної діяльності ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області А.Дмітрієвим на адресу ОСОБА_2 було направлено для відома копію адміністративної постанови серії ЕНА № 6934375 від 30.03.2026 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП та копії адміністративних протоколів, серії ЕПР1 № 627668 від 30.03.2026 року за ст. 124 КУпАП, серії ЕПР1 № 627700 від 30.03.2026 року, ст. 122-4 КУпАП серії ЕПР1 № 627776 від 30.03.2026 року, ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 49).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.1 ч.1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 цього Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 статті 126 КпАП України встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно частини 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII, забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 20 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 (далі - Положення № 340), позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства. Рішення суду про позбавлення права на керування транспортними засобами, яке набрало законної сили, протягом трьох робочих днів із моменту його отримання/винесення надсилається посадовою особою Національної поліції до територіального сервісного центру МВС за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, зазначеної в цьому рішенні. Доступ до судових рішень за умов технічної реалізації може забезпечуватися шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень і Єдиним державним реєстром МВС. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою з категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту. Повернення посвідчення водія (у тому числі отриманого вперше) особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснюється після закінчення строку позбавлення без складення іспитів. Вилучені посвідчення водія зберігаються у територіальному сервісному центрі МВС за місцем проживання осіб, зазначеним у судовому рішенні про позбавлення права на керування транспортними засобами.

Зі змісту наведених норм слідує, що чинним законодавством визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, а відновлення позбавленого права не відбувається автоматично із закінченням річного строку, а виключно у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993

Як вбачається з доказів, доданих до матеріалів справи, позивач В.Бодарев постановою Зміївського районного суду Харківської області від 16.08.2022 року по справі № 621/3773/21, залишеній без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31.10.2022 року, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 130 КУпАП, та підданий стягненню у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Вказана постанова набрала чинності 31.10.2022 року, а отже з цього часу позивач є таким, що позбавлений права керування транспортним засобом.

Доказів дотримання позивачем процедури поновлення права керування транспортними засобами, зокрема, підтверджень проходження позачергового медичного огляду та складання теоретичного й практичного іспитів у центрах МВС, матеріали справи не містять.

З наданих відеозаписів з бодікамер поліцейських встановлено, що 10.03.2026 року позивач ОСОБА_3 перебував за кермом автомобіля Toyota Land Cruiser 200, номерний знак НОМЕР_1 , і на вимогу працівників поліції пред`явив документи, що посвідчують його особу (паспорт громадянина України), а також водійське посвідчення, копія якого знаходиться в матеріалах справи, після чого на пропозицію поліцейських щодо оформлення матеріалів ДТП розпочав рух вказаним автомобілем.

Представник позивача в позовній заяві також посилається на факт перебування позивача 10.03.2026 року у місті Зміїв Харківської області за кермом автомобіля Toyota Land Cruiser 200, номерний знак НОМЕР_1 , а отже факт керування позивачем автомобілем підтверджується належними й допустимими доказами та позивачем не оспорюється.

Положеннями статті 126 КУпАП окремо передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Як зазначено у постанові Другого адміністративного апеляційного суду від 26.08.2026 року по справі № 641/6392/26, «особа вважається позбавленою права керування на строк, зазначений в постанові суду. Після спливу вказаного строку особа НЕ перебуває у статусі позбавленої права керування. Невиконання особою процедури відновлення посвідчення водія після закінчення строку позбавлення змінює її правовий статус на "особу, яка не має права керування", що охоплюється виключно диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП»

Тобто, станом на 10.03.2026 року позивач був позбавлений права керування транспортними засобами і у встановленому чинним законодавством порядку таке право не відновив та не мав законних підстав керувати автомобілем.

При цьому, як вбачається з відеозаписів нагрудної боді-камери, після нетривалого спілкування з позивачем поліцейський запропонував ОСОБА_7 перемістити транспортний засіб з проїжджої частини для належного оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, однак останній розпочав рух автомобіля, в зв`язку з чим поліцейськими вживалися заходи щодо його переслідування, а отже працівники поліції об`єктивно були позбавлені можливості отримати на місці зупинки повну та документально підтверджену інформацію про складання позивачем теоретичного та практичного іспитів з проходженням медичного огляду після завершення строку позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим, наданими відеозаписами з бодікамер, а також письмовими повідомленнями відповідача та поштовими квитанціями про отримання підтверджується, що позивач неодноразово запрошувався разом із адвокатом прибути до відділу поліції для розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, на що позивач відмовився.

З огляду на викладене, твердження позивача про його неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та не роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, є такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

На розгляд справи 30.03.2026 позивач до відділу поліції не прибув, про що свідчить запис у спірній постанові, факт роз`яснення поліцейським позивачу наслідків неявки на розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме те, що у такому випадку постанова буде складена без його участі, підтверджується доданими відеозаписами.

Крім того, поліцейськими не було позбавлено позивача права на захист, що підтверджується відповіддю позивача про неможливість прибуття адвоката, а отже позивач користувався правовою допомогою, однак від самого адвоката жодних заяв про відкладення розгляду матеріалів до поліції не надходило, будь-які письмові заперечення щодо суті правопорушення до відділу поліції не надходили.

Таким чином, твердження позивача про порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовані дослідженими судом матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП , завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно ч.1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. The United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Вирішуючи справу по суті, суд важає за необхідне наголосити, що керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння є одним із найбільш суспільно небезпечних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, яке створює пряму та реальну загрозу життю та здоров`ю як самого водія, так і невизначеного кола осіб (пішоходів, пасажирів, інших водіїв).

Положення № 340 щодо обов`язкового медичного огляду та повторного складання іспитів (теоретичного та практичного) особами, підданими стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є необхідним запобіжним механізмом, адже медичний контроль спрямований на виявлення можливих залежностей та підтвердження придатності особи до безпечного керування за станом здоров`я, а складення теоретичного і практичного іспитів гарантують, що особа, яка тривалий час була позбавлена права керування транспортним засобом, не втратила відповідних навичок та знає актуальні норми ПДР.

Уповноваженими особами відділу поліції в межах повноважень, наданих їм законом, складено матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 статті 126 КУпАП, та дотримано процедуру з їх розгляду з повідомленням позивача про дату, час і місце розгляду та надання можливості скористатися правничою допомогою, а отже суд приходить до висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч.3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ч.5 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.03.2026 року за ч.2 статті 126 КУпАП - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду (м.Харків, майдан Театральний,1) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, юридична адреса: вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002.

Суддя В. Філіп`єва